Правопис імен у кличному відмінку

Українці, звертаючись до когось чи чогось, вживають іменники в кличному відмінку.

В 30-х роках минулого століття з метою уподібнення української мови до російської кличний відмінок викинули з нашого правопису. Повернули його вже 1990 року.

Запам'ятаймо, власні, а також загальні назви в кличному відмінку однини можуть мати закінчення -е, -є, -о, -у, -ю.

kozaky1.jpg

Мова - величезне сховище людських знань

Закінчення мають іменники чоловічого та жіночого роду на : Зірко, Оксано, Зоріно, Дзвінко, Ярославо, Елізо, Ладо, Вакуло, Яремо, Саво, Хомо.

Закінчення мають іменники чоловічого і жіночого роду на -я: Ілле, Зоре, Катрусе.

Також іменники м'якої групи на -ець: шевче, женче, хлопче.

Іменники з твердим кінцевим приголосним та мішаної групи: Артеме, Альберте, Світе, Олеже, Ігоре, Гендельфе, Туре, Святославе, Авгуре, Аватаре, Вихоре.

Закінчення мають імена жіночого роду на : Лілеє, Соломіє, Софіє, Юліє.

Закінчення мають деякі іменники чоловічого роду з твердим кінцевим приголосним (як правило односкладові): сину, тату, діду, дядьку.

Закінчення мають чоловічі імена м'якої групи: Арію, Сергію, Андрію, Енею, Орію, Анатолію, Тарнаю.

Українці люблять також звертатися у пестливій формі. Тоді іменники мають закінчення або : Олесю, Галюсю, Назарчику, Богданчику.

Якщо з іменем вживаємо прізвище, то воно матиме форму називного відмінка.

Не відмінюються псевдоніми і слов'янські прізвища на -є, -і, -у, -о та інші нетипові для української мови закінчення: Миро, Бокаччо, Дідро, Шоу, Руставелі й інші.

Отже, у звертаннях вживаймо імена в кличному відмінку, що увиразнює нашу мову та надає їй українського колориту.

Гравець: 
Оксана Лутчин
74679

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка