14 лютого у день святого Валентина відбувся веселий святковий концерт у палаці культури КПІ.
Провідну ідею заходу висловив його головний натхненник і ведучий Кирило Стеценко. День святого Валентина – це іноземне свято. Але в умовах глобалізації воно настирливо входить до нашого життя. І ще до того, ніж воно приживеться тут в американському чи російському варіанті – ми зробимо його українським.
Саме це й робили всі виступаючі. А подивитись (і послухати) було кого: гурти “Карпатські корені”, “Тінь сонця”, “Потужні дівчата”, “Холодне сонце”, “Крихітка Цахес” – молода енергія, святковий запал – нікого не залишали байдужими. На тлі цих молодих колективів легендарний гурт “Мандри” виглядав просто групою патріархів, що абсолютно не заважало йому “заводити” молодіжну аудиторію.
В концертному залі палацу було холодно, тому більшість студентів не здавали речей до гардеробу, а проходили у куртках та пальто. Але вже на другій пісні “Карпатських коренів”, що відкривали концерт, молодь “ломанулась” на вільне місце поближче до сцени і почала там танцювати. Енергійні танці розігнали молоду кров, і незабаром частина танцюристів поскидали светри та стрибали в одних футболках. І це продовжувалось до самого кінця концерту.
Ведучі Кирило Стеценко й Алла Попова вдало створювали веселу святкову атмосферу, і дуже тепло сприймались залом.
Під час пауз між виступами проходили веселі конкурси, присвячені коханню. Напевно, це не сама вдала частина сценарію. Бо конкурси могли бути більш веселими та розважальними. Але це перша така спроба, напевно, наступного року організатори серйозніше пропрацюють цю частину заходу. Хоча, треба відмітити, що переможці конкурсів дуже весело та радісно приймали призи – примірники книги Миколи Томенка “Теорія українського кохання”.
Другою відносною невдачею можна вважати постать “професора інституту кохання”, що також час від часу з’являвся на сцені. Все ж таки щоб бути комедійним шоу-меном, треба мати специфічний талант. У даному ж випадку сміх часто викликав не сам гумор “професора”, а його спроби пожартувати.
В цілому ж захід удався. Молодь від душі “відтягнулась”, послухала й поспівала пісень, потанцювала. Стверджували, що деякі хлопці й дівчата познайомились саме на цьому вечорі.
На завершення хочу звернути вашу увагу на цікаву особливість.
Усі групи, що співали в цей вечір, були дуже молоді (як я вже відмітив, “Мандри” виглядали просто аксакалами).
Усі грали дуже сучасну молодіжну музику, і при тому у мене майже постійно було враження, що я чую наддніпрянські, гуцульські, поліські, буковинські мотиви, вплетені у сучасні композиції. І схоже, це дуже подобалось молоді, бо значну частину пісень, що лунали у той вечір, натхненно підспівували у залі. А коли гурт “Мандри” заспівав “Ой чий то кінь стоїть” в мажорній обробці, то зал просто перетворився в єдиний хор, як і під час наступної “Не ходи-но на Лису гору, а чекай на принца”.
Виконавці показали, що можна бути одночасно “модерновими” і “вкоріненими” у рідні традиції. Можливо саме у цьому таємниця успіху й популярності цих дуже молодих музикантів?
На закінчення додам, що організаторами “святково-дійства” виступили Міжнародний Фонд ім. Кирила Стеценка, Національний технічний університет України КПІ, Київський національний університет культури і мистецтв, Київська крайова організація ВУТ ПРОСВІТА, Громадська організація МОЛОДА ПРОСВІТА, Головне управління у справах сім'ї та молоді КМДА, Головне управління культури КМДА.
Війна з Мордором – це наш Великий Потоп. Порятунком буде новий світогляд, народна держава-мережа та передові технології. Штучний інтелект став небезпечним конем без кучера, який виходить з-під...
Практичні заняття з українського кохання
Світ:
Саме це й робили всі виступаючі. А подивитись (і послухати) було кого: гурти “Карпатські корені”, “Тінь сонця”, “Потужні дівчата”, “Холодне сонце”, “Крихітка Цахес” – молода енергія, святковий запал – нікого не залишали байдужими. На тлі цих молодих колективів легендарний гурт “Мандри” виглядав просто групою патріархів, що абсолютно не заважало йому “заводити” молодіжну аудиторію.
В концертному залі палацу було холодно, тому більшість студентів не здавали речей до гардеробу, а проходили у куртках та пальто. Але вже на другій пісні “Карпатських коренів”, що відкривали концерт, молодь “ломанулась” на вільне місце поближче до сцени і почала там танцювати. Енергійні танці розігнали молоду кров, і незабаром частина танцюристів поскидали светри та стрибали в одних футболках. І це продовжувалось до самого кінця концерту.
Ведучі Кирило Стеценко й Алла Попова вдало створювали веселу святкову атмосферу, і дуже тепло сприймались залом.
Під час пауз між виступами проходили веселі конкурси, присвячені коханню. Напевно, це не сама вдала частина сценарію. Бо конкурси могли бути більш веселими та розважальними. Але це перша така спроба, напевно, наступного року організатори серйозніше пропрацюють цю частину заходу. Хоча, треба відмітити, що переможці конкурсів дуже весело та радісно приймали призи – примірники книги Миколи Томенка “Теорія українського кохання”.
Другою відносною невдачею можна вважати постать “професора інституту кохання”, що також час від часу з’являвся на сцені. Все ж таки щоб бути комедійним шоу-меном, треба мати специфічний талант. У даному ж випадку сміх часто викликав не сам гумор “професора”, а його спроби пожартувати.
В цілому ж захід удався. Молодь від душі “відтягнулась”, послухала й поспівала пісень, потанцювала. Стверджували, що деякі хлопці й дівчата познайомились саме на цьому вечорі.
На завершення хочу звернути вашу увагу на цікаву особливість.
Усі групи, що співали в цей вечір, були дуже молоді (як я вже відмітив, “Мандри” виглядали просто аксакалами).
Усі грали дуже сучасну молодіжну музику, і при тому у мене майже постійно було враження, що я чую наддніпрянські, гуцульські, поліські, буковинські мотиви, вплетені у сучасні композиції. І схоже, це дуже подобалось молоді, бо значну частину пісень, що лунали у той вечір, натхненно підспівували у залі. А коли гурт “Мандри” заспівав “Ой чий то кінь стоїть” в мажорній обробці, то зал просто перетворився в єдиний хор, як і під час наступної “Не ходи-но на Лису гору, а чекай на принца”.
Виконавці показали, що можна бути одночасно “модерновими” і “вкоріненими” у рідні традиції. Можливо саме у цьому таємниця успіху й популярності цих дуже молодих музикантів?
На закінчення додам, що організаторами “святково-дійства” виступили Міжнародний Фонд ім. Кирила Стеценка, Національний технічний університет України КПІ, Київський національний університет культури і мистецтв, Київська крайова організація ВУТ ПРОСВІТА, Громадська організація МОЛОДА ПРОСВІТА, Головне управління у справах сім'ї та молоді КМДА, Головне управління культури КМДА.
----------------------------------------------------
В тему:
Вечірка для закоханих і молодих
Музика і політика
Міжнародна благодійна організація “Міжнародний фонд ім. Кирила Стеценка”
Зверніть увагу
Ельфійське пробудження – єдиний шанс врятуватися від бунту психопатів та штучного інтелекту (подкаст)