Зображення користувача Арсен Дубовик.
Арсен Дубовик
193

Прадавня спельта розкриває потенціал

Світ:

Уманські селекціонери на основі спельти вивели нові високопродуктивні сорти м'якої пшениці.

Прадавня спельта  розкриває потенціал 

Зустрічі науковців і практиків завжди привертають увагу, особливо якщо йдеться про пошук нових сортів пшениці — нашої головної годувальниці. Ось і цього разу науково-практична конференція, куди з’їхалися, окрім науковців кафедри генетики, селекції рослин та біотехнології Уманського національного університету садівництва (УНУС) та представників Всеукраїнського наукового інституту селекції з Києва, ще й керівники сільгосппідприємств і фермери Черкащини, видалася насиченою, а для декого сповненою й відкриттями. Йшлося про нові сорти прадавньої злакової культури спельти, виведені уманськими селекціонерами.

Під час конференції доктор сільськогосподарських наук професор Уманського університету садівництва Григорій Господаренко (крайній праворуч) дискутував про новий сорт пшениці з практиками — фермером Михайлом Ткаличем, директором сільськогосподарського ТОВ «Перемога» Григорієм Зінченком та фермером Василем Білецьким. Фото Олега ГАНІНА

Під час конференції доктор сільськогосподарських наук професор Уманського університету садівництва Григорій Господаренко (крайній праворуч) дискутував про новий сорт пшениці з практиками — фермером Михайлом Ткаличем, директором сільськогосподарського ТОВ «Перемога» Григорієм Зінченком та фермером Василем Білецьким. Фото Олега ГАНІНА

Свіже колосся реальних сподівань

Завідувач кафедри генетики, селекції рослин та біотехнології Уманського національного університету садівництва Федір Парій зауважив, що він пройшов разом із однодумцями нелегкий шлях до появи нових вітчизняних сортів пшениці.

Аспірант УНУС Іванна Заболотна, яка займається під керівництвом Федора Микитовича селекцією спельти і використовує її для поліпшення м’якої пшениці, розповіла, що до державного реєстру занесено створені Федором Парієм сорти озимої спельти Зоря України та Європа. В першого вміст білка в зерні становить до 25 відсотків, а сирої клейковини — 48-49 відсотків. У другого сорту вміст білка — 18-20 відсотків, а клейковини — 40-45 відсотків. І це за потенціалу врожайності 65-62 центнери з гектара. Цінність мають і сорти пшениці, створені на основі спельти, в яких вона передає новачкам свою властивість накопичувати білок у зерні. Так, озима пшениця «Артеміда» має в своєму зерні 15,5 відсотка білка і 30-31 відсоток клейковини, а сорт Артемісія — 19 відсотків білка і 38-39 відсотків сирої клейковини. Учасники конференції з інтересом розглядали свіже колосся цьогорічного врожаю, котре стане основою для нових, іще кращих сортів, які створюють селекціонери в Умані.

Багатьох зацікавила і пшениця сорту Артія, яка за 18 відсотків білка гарантує збір 92 центнерів збіжжя із гектара.

Аспірантка УНУС Ірина Діордієва розповіла про використання прадавньої спельти в селекції тритикале. Адже уманський селекціонер, крім відомого вже сорту Алкід, підготував низку нових сортів тритикале, де від спельти взято всі її позитивні властивості.

Має переваги спельта й у плані удобрювання посівів. Професор УНУС Григорій Господаренко, який кілька років досліджує особливості її вирощування, зауважив, що ця невибаглива пшениця не вимагає рекордних доз мінеральних туків, вона дуже підходить для вирощування тим, хто займається органічним рільництвом.

Каша підкорила всіх

Чимало учасників конференції вперше побачили снопи, колосся та зерно спельти. А науковці Умані та Києва привезли крупу з неї. Та кульмінацією стала можливість усім скуштувати каші зі спельти, яку зготували журналісти «Черкаського краю», в редакції якої й відбулася конференція.

До речі, всі охочі змогли придбати і крупу спельти, і зерно. Адже аграрії переймалися можливістю значно поліпшити якість зерна пшениці, яку вирощують на своїх угіддях. Приміром, для хліборобів СТОВ «Канівці» Чорнобаївського району, як розповів його директор Володимир Довгань, виростити 50-60-центнерний урожай пшениці — не проблема. Ось тільки не завжди хлібороби досягають високого вмісту білка. Тут би спельта могла допомогти. А директор СТОВ «Перемога» Золотоніського району Григорій Зінченко звернув увагу на потребу у високобілковій культурі численних споживачів.

Всі учасники конференції зійшлися на одній думці: за сортами, виведеними на основі спельти, — велике майбутнє. Самі ж «герої» обговорення, зокрема й Федір Парій, уже в пошуках нових можливостей злакових культур, які обов’язково прислужаться Україні. 

Коментарі

Зображення користувача Михайло Харачко.

!Знай наших!

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.