Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Порозуміння між Києвом і Варшавою стане зразком для Європи

Спецтема:

11 липня 1943 року на землях довоєнного Волинського воєводства Польщі сталася кривава міжетнічна драма. В Україні її згодом назвали Волинською трагедією, а в Польщі - Волинською різнею.

Обопільні етнічні чистки чинила Українська Повстанська Армія та польська Армія Крайова за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів.

До роковин за жертвами у Волинській трагедії українці написали лист покаяння і прощення до польського суспільства.

"Просимо прощення і рівною мірою прощаємо злочини і кривди, вчинені щодо нас, – це єдина духовна формула, що повинна бути мотивом кожного українського і польського серця, яке прагне миру й порозуміння". - йдеться в листі

"Київ і Варшава – це стратегічна східна опора всієї Європи. Маємо усвідомити, що приклад нашого взаємного порозуміння здатен стати зразком для всього європейського простору".

"Напередодні меморіальних подій, що з липня розпочнуться в обох державах, закликаємо повернутися до традиції спільних парламентських відозв, які не розділятимуть, а об'єднуватимуть нас у покаянні і прощенні. Керуючись духом братерства, закликаємо разом встановити спільний День пам'яті за жертвами нашого минулого і віри у неповторення зла".

Нагадаємо, Волинська трагедія - кривавий епізод українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.1943 року Крайовий провід українських націоналістів на Волині прийняв рішення про вигнання місцевих поляків. На той час українці становили близько 80% населення регіону, поляки - 15%. Обґрунтовувалося таке рішення покарати частину поляків за співпрацю з гітлерівцями, за допомогу радянським партизанам та за вбивства польськими партизанами українських громадських діячів на Холмщині.

Наші інтереси: 

І хто стравив два народи? Кому це було вигідно? Угадайте з трьох разів! 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Метафора колективного розуму

Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи

У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Доктор Смалець.
0
Ще не підтримано

Я б категорично розділив такі чини, як каятись і просити пробачення.

Справді, шапка з голови не впаде, якщо гречно попросити у поляків вибачення за те, що колись давно якісь погані українці гнобили і убивали невинних поляків. Це нормальний дипломатичний жест. Але поляки обов'язково мають зробити аналогічний жест в сторону українців (бо колись давно деякі несвідомі поляки так само, холєра, замордували певну кількість українців). Якщо вони не напишуть листа-відповіді, то наш лист треба негайно відкликати або зізнатися всім, що у нас відсутня національна гідність.

Каятися - це зовсім інше. Покаяння - інтимний акт між окремою людиною і Творцем. Чоловік усвідомив, що зробив щось наперекір Богові (а значить і собі, своїй совісті), порушив правила, і хоче розкаятись і повернутись на правильний шлях.

Каятись за те, що ти не робив, - це або лицемірне шоу для лохів, або (якщо це робиться щиро) - акт саморуйнування особистості. Якщо починає каятись весь народ - це акт саморуйнування національної свідомості, масова шизофренія. Процедура розроблена сіоністськими ідеологами, вперше випробувана на німцях, а тепер активно впроваджується в масову свідомість через ЗМІ.

Звісно, що самі євреї ні за що не розкаялись і ні в кого не просили пробачення, адже вони ніколи нікому не робили нічого поганого. А от усі інші народи (в ідеалі) повинні перед євреями регулярно каятись і просити пробачення за холокост. Після цього вже дозволяється трохи поповзати один перед другим, наприклад, українцям перед поляками. Ну, це в паузах - щоб не втратити навички "каяття", бо святий народ вже трохи не встигає приймати вибачення від усіх інших народів - не обраних і не просвітлених.

А чому ми не можемо щиро помиритися з поляками без того безглуздого повзання, міцно і гордо стоячи на ногах?

(Невже хтось серйозно думає, що вони колись простять нам Хмельницького і Бандеру?...)

Коментарі

Зображення користувача Ія Подолянка.
0
Ще не підтримано

Угадати можна з першого разу та й гадати не треба

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Цитата:
Обґрунтовувалося таке рішення покарати частину поляків за співпрацю з гітлерівцями, за допомогу радянським партизанам та за вбивства польськими партизанами українських громадських діячів на Холмщині.

Суцільний бандитизм !

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Доктор Смалець.
0
Ще не підтримано

Я б категорично розділив такі чини, як каятись і просити пробачення.

Справді, шапка з голови не впаде, якщо гречно попросити у поляків вибачення за те, що колись давно якісь погані українці гнобили і убивали невинних поляків. Це нормальний дипломатичний жест. Але поляки обов'язково мають зробити аналогічний жест в сторону українців (бо колись давно деякі несвідомі поляки так само, холєра, замордували певну кількість українців). Якщо вони не напишуть листа-відповіді, то наш лист треба негайно відкликати або зізнатися всім, що у нас відсутня національна гідність.

Каятися - це зовсім інше. Покаяння - інтимний акт між окремою людиною і Творцем. Чоловік усвідомив, що зробив щось наперекір Богові (а значить і собі, своїй совісті), порушив правила, і хоче розкаятись і повернутись на правильний шлях.

Каятись за те, що ти не робив, - це або лицемірне шоу для лохів, або (якщо це робиться щиро) - акт саморуйнування особистості. Якщо починає каятись весь народ - це акт саморуйнування національної свідомості, масова шизофренія. Процедура розроблена сіоністськими ідеологами, вперше випробувана на німцях, а тепер активно впроваджується в масову свідомість через ЗМІ.

Звісно, що самі євреї ні за що не розкаялись і ні в кого не просили пробачення, адже вони ніколи нікому не робили нічого поганого. А от усі інші народи (в ідеалі) повинні перед євреями регулярно каятись і просити пробачення за холокост. Після цього вже дозволяється трохи поповзати один перед другим, наприклад, українцям перед поляками. Ну, це в паузах - щоб не втратити навички "каяття", бо святий народ вже трохи не встигає приймати вибачення від усіх інших народів - не обраних і не просвітлених.

А чому ми не можемо щиро помиритися з поляками без того безглуздого повзання, міцно і гордо стоячи на ногах?

(Невже хтось серйозно думає, що вони колись простять нам Хмельницького і Бандеру?...)

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Через такі речі народу прищеплюється якась карма поразки,вічно винні,вічно грішні раби божі і все таке.Просто розібратися як все було,зробити висновки,потиснути руки один одному.

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Це робота московських спецслужб з метою нацькувати близьких родичів

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.