Юрій Пашковський народився 26 березня 1922 р. в селі Лубна біля містечка Динів, що недалеко від трагічної своєю долею української Павлокоми. Хоча понад 70 замучених українців Лубни в страшні сорокові роки минулого століття – це також незбагненно велика плата за право бути українцем на рідній землі. Тож не дивно, що 30 найкращих синів Лубни добровільно вступили до УПА. Серед них був і Юрій Пашковський “Чумак”, який ще 1939 р. став членом ОУН.
У повстанській біографії “Чумака” були підстаршинський вишкіл, поранення в обидві ноги під час атаки Перемиського куреня УПА вночі із 6 проти 7 січня 1946 року на польський військовий гарнізон у Бірчі, спорудження підземного упівського шпиталю на горі Хрещатій. І наприкінці, влітку 1947 року, коли збройна боротьба УПА на Закерзонні втратила сенс, булавний “Чумак” разом зі своєю сотнею, якою командував поручник УПА Михайло Дуда “Громенко”, в щоденних боях із польськими та чехословацькими військами здійснив 1000-кілометровий рейд до американської окупаційної зони в південній Німеччині. Герої УПА донесли вільному світу слова правди про боротьбу українців за свободу, проти комуністичного поневолення.
1949 року, вже жонатий, Юрій Борець емігрував із Баварії до Сіднея в Австралії, де активно долучився до українського суспільно-політичного життя. Набутий життєвий гарт, природні здібності, велика сила волі – підстави всіх його здобутків у подальшому житті на далекій чужині. Він досяг великих успіхів у підприємницькій діяльності, був одним із найуспішніших бізнесменів серед української діаспори у вільному світі.
Юрій Борець – автор популярних в Україні книг і брошур “УПА у вирі боротьби”, “Рейд без зброї”, “З найкращими”, “Шляхами лицарів ідеї і чину”, “За Україну, за її волю”, “Слово до молоді”, “Ідея сильніша від зброї”, “ОУН і УПА в боротьбі за українську державу” й інших. За щедрі пожертви Юрія Борця також побачили світ книги різних українських авторів.
У роки української незалежності Юрій Борець двічі відвідав Україну. Він глибоко переживав усі наші негаразди. Всю надію покладав на молодь, тому й усі свої книги скеровував передусім їй – українській молоді.
Завдяки фінансовій пожертві Юрія Борця 2004 року український кінорежисер Олесь Янчук створив художній фільм “Залізна сотня” про окремі сторінки героїчної боротьби на Черемиській землі упівської сотні “Громенка”. Одночасно в Україні читачі отримали четверте видання книги спогадів Юрія Борця “УПА у вирі боротьби”, що лягла в основу сценарію фільму “Залізна сотня”, одним із героїв якого був і сам “Чумак”.
Стараннями Юрія Борця в Пенріті (західний Сідней), де він проживав, з’явилися вулиці Бандери, Мазепи. А радники місцевої міської ради, вшановуючи внесок Юрія Борця в розвиток міста, одній із вулиць надали ім’я Борець, життєвим девізом якого завжди були слова: “…треба вірити в справу та діяти”.
Вічная пам’ять Вам, наш славний краянине!
Володимир Середа, голова товариства “Надсяння”
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Пам’яті Юрія Борця
Світ:
07012301s.jpg
У повстанській біографії “Чумака” були підстаршинський вишкіл, поранення в обидві ноги під час атаки Перемиського куреня УПА вночі із 6 проти 7 січня 1946 року на польський військовий гарнізон у Бірчі, спорудження підземного упівського шпиталю на горі Хрещатій. І наприкінці, влітку 1947 року, коли збройна боротьба УПА на Закерзонні втратила сенс, булавний “Чумак” разом зі своєю сотнею, якою командував поручник УПА Михайло Дуда “Громенко”, в щоденних боях із польськими та чехословацькими військами здійснив 1000-кілометровий рейд до американської окупаційної зони в південній Німеччині. Герої УПА донесли вільному світу слова правди про боротьбу українців за свободу, проти комуністичного поневолення.
1949 року, вже жонатий, Юрій Борець емігрував із Баварії до Сіднея в Австралії, де активно долучився до українського суспільно-політичного життя. Набутий життєвий гарт, природні здібності, велика сила волі – підстави всіх його здобутків у подальшому житті на далекій чужині. Він досяг великих успіхів у підприємницькій діяльності, був одним із найуспішніших бізнесменів серед української діаспори у вільному світі.
Юрій Борець – автор популярних в Україні книг і брошур “УПА у вирі боротьби”, “Рейд без зброї”, “З найкращими”, “Шляхами лицарів ідеї і чину”, “За Україну, за її волю”, “Слово до молоді”, “Ідея сильніша від зброї”, “ОУН і УПА в боротьбі за українську державу” й інших. За щедрі пожертви Юрія Борця також побачили світ книги різних українських авторів.
У роки української незалежності Юрій Борець двічі відвідав Україну. Він глибоко переживав усі наші негаразди. Всю надію покладав на молодь, тому й усі свої книги скеровував передусім їй – українській молоді.
Завдяки фінансовій пожертві Юрія Борця 2004 року український кінорежисер Олесь Янчук створив художній фільм “Залізна сотня” про окремі сторінки героїчної боротьби на Черемиській землі упівської сотні “Громенка”. Одночасно в Україні читачі отримали четверте видання книги спогадів Юрія Борця “УПА у вирі боротьби”, що лягла в основу сценарію фільму “Залізна сотня”, одним із героїв якого був і сам “Чумак”.
Стараннями Юрія Борця в Пенріті (західний Сідней), де він проживав, з’явилися вулиці Бандери, Мазепи. А радники місцевої міської ради, вшановуючи внесок Юрія Борця в розвиток міста, одній із вулиць надали ім’я Борець, життєвим девізом якого завжди були слова: “…треба вірити в справу та діяти”.
Вічная пам’ять Вам, наш славний краянине!
Володимир Середа, голова товариства “Надсяння”
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта