Зазвичай античних гетер ототожнюють з представницями найдавнішої професії. Це неправильно, заявляє відомий німецький учений, у минулому - професор стародавньої історії в університетах Берліна і Констанца Вольфганг Шюллер (Wolfgang Schüller). Про гетер Стародавньої Греції він написав спеціальне дослідження, - повідомляє Німецька хвиля.
З повіями гетер плутають вже з середніх віків, проте мова йде про абсолютно різні професії, підкреслює в своїй книзі професор. Зрозуміло, "еротична складова в обох випадках грала істотну роль", але щодо гетер, то тут вона була все ж таки другорядною. Інтелектуальне і естетичне спілкування з гетерами цінувалося значно більше, і в суспільній ієрархії вони стояли набагато вище.
"Гетера" перекладається як "подруга", "супутниця". Такою вона і була для грецьких чоловіків - тих, зрозуміло, хто міг собі дозволити цю розкіш. До нас дійшли імена десятків античних гетер. Більшість з цих імен були насправді професійними псевдонімами: Каллісто ("Красуня"), Смікра ("Малятко"), Агапе ("Любов") і так далі.
У своїй книзі Шюллер розповідає про декілька відомих гетер. Наприклад, про кохану Олександра Македонського Таїс Афінську і про Фріну, з якої скульптор Пракситель ліпив видатну статую богині кохання Афродіти, за що його потім звинуватили в блюзнірстві. Легенда свідчить, що на суді ареопагу краса голої фігури Фріни справила таке враження на суддів, що його виправдали.
Широко освічені, такі, що відмінно розбиралися в мистецтві, літературі й філософії, радники і музи, гетери, як правило, не брали плату за свої послуги, але не цуралися дорогих подарунків. Часом дуже дорогих: відомий, наприклад, випадок, коли гетера отримала від одного зі своїх прихильників багаті землі з виноградниками.
Спілкування з гетерами зовсім не вважалося в античну епоху чимось негожим. Саме ним, а не дружинам або нареченим, писалися любовні вірші, саме їхню прихильність прагнули заслужити чоловіки - у тому числі й одружені.
Сьогодні ми проаналізуємо роман Френка Герберта «Дюна», який описує війну людей проти психопатів – розмовляючих людиноподібних тварин. Цей фантастичний твір минулого століття допоможе нам розкрити...
Німецький історик довів, що гетери не були повіями
Світ:
08100901e.jpg
"Гетера" перекладається як "подруга", "супутниця". Такою вона і була для грецьких чоловіків - тих, зрозуміло, хто міг собі дозволити цю розкіш. До нас дійшли імена десятків античних гетер. Більшість з цих імен були насправді професійними псевдонімами: Каллісто ("Красуня"), Смікра ("Малятко"), Агапе ("Любов") і так далі.
У своїй книзі Шюллер розповідає про декілька відомих гетер. Наприклад, про кохану Олександра Македонського Таїс Афінську і про Фріну, з якої скульптор Пракситель ліпив видатну статую богині кохання Афродіти, за що його потім звинуватили в блюзнірстві. Легенда свідчить, що на суді ареопагу краса голої фігури Фріни справила таке враження на суддів, що його виправдали.
Широко освічені, такі, що відмінно розбиралися в мистецтві, літературі й філософії, радники і музи, гетери, як правило, не брали плату за свої послуги, але не цуралися дорогих подарунків. Часом дуже дорогих: відомий, наприклад, випадок, коли гетера отримала від одного зі своїх прихильників багаті землі з виноградниками.
Спілкування з гетерами зовсім не вважалося в античну епоху чимось негожим. Саме ним, а не дружинам або нареченим, писалися любовні вірші, саме їхню прихильність прагнули заслужити чоловіки - у тому числі й одружені.
В тему:
Українські вчителі античних ромеїв та греків
Українська цивілізація
Гіперборійські традиції українців
Зверніть увагу
«Дюна» в українській реальності: Як перемогти психопатів на двох фронтах – друге дно роману Френка Герберта (подкаст)