Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 80
  • Переглядів: 90

Наскільки відрізняються культура та ментальність українців і росіян – історія обману

Світ:

Російська пропаганда століттями зі шкіри пнеться, аби переконати всіх навколо, що українці та росіяни – це один народ з однією культурою. Та тут московити потрапляють у свою ж пастку, бо насправді культура в нас кардинально різна.

Почнімо з давніх часів, коли формувалися етноси. Звісно, кришталево чистих народів у світі не існує, усі мають домішки. Але українці та росіяни – різні. У нас в основі – слов'янські племена, у них – угро-фінські: чудь, вепси, меря, мещера, мурома, мокша. Разом вони витворили нинішню російську націю, пише 24 канал.

Відмінність народів та усна народна творчість. Російський завойовницький фольклор

Саме фольклор показує, наскільки ми та наші "добрі сусіди" далекі одні від одних ментально та історично. Однак надумана схожість та крадена історія Київської Русі давали московитам таке бажане підтвердження міфічної трислов'янської народності, якої ніколи не існувало.

Найбільша відмінність у ментальності виросла зі способу життя. Предками українського етносу були хлібороби, російського – кочівники.

"Стиль мислення й поведінки, культури, який ми зараз маємо, закорінений у тому способі основного етнічного буття, коли кочівник постійно звик мандрувати, у нього немає постійних цінностей, у нього не може бути демократії. Яка демократія в умовах походу. Звідси деспотія та авторитаризм", – пояснив доктор філологічних наук Ярослав Гарасим.

Цей спосіб життя відбивався в усній народній творчості: у піснях, казках, традиціях і головних заняттях. Доктор філологічних наук наголосив, що це інший тип життя, поведінки й він впливає на формування іншого типу творчості.

Це – і збиральництво, і завойовництво. У них є великий цикл розбійницьких пісень, також були цикли жорстоких романсів. Цей елемент культури нікуди не подівся навіть у сучасній Росії.

Українські пісенні традиції

Вся обрядовість українців протягом року була прив'язана до землі й вирощування рослин. Усе починалося з колядок – українські різдвяні пісні возвеличують господаря, бажають йому добробуту й хорошого врожаю.

В російських колядках домінантним мотивом є мотив вимоги подарунків за те, що вони обколядували хату.

У нас колядники жартівливо просять почастувати, але доброзичливо. Наприклад:

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п'ятака.

А в росіян така вимога винагороди за коляду не те, що суворіша, вона часом жорстока:

Коляда, коляда,
Кто не даст пирога,
Мы корову за рога,
Кто не даст пышки,
Мы тому в лоб шишки,
Кто не даст пятачок,
Тому шею на бочок.

Особливості гумору

Навіть особливості гумору обох народів є суттєво відмінними. В росіян він жорстокий і межує з грубістю, гумор українців – більше делікатний і дотепний.

Народні обряди

У нас співають щедрівки – це унікальний жанр, якого не має жодний інший народ. Різдвяний обряд колись межував із магією та контактом із потойбіччям. Вірили, що душі предків приходили до живих родичів на Святий вечір, аби з ними відсвяткувати.

У росіян немає Святвечора, у них є "Сочельник" і такого єднання роду, як в українців, там немає.

Навесні на Великдень у нас співають гаївки та веснянки, вони оспівують процес, як із землі проростає урожай. Завершується річний обрядовий цикл обжинками – осіннім збором плодів і зерна. Крім сільськогосподарського мотиву, був і любовний, він тягнувся теж від колядок до жниварських пісень.

Весілля

Весілля – ще один обряд, який у росіян і українців суттєво відрізнявся. Для сватання та весілля в українців була визначена пора – осінь, коли достигають гарбузи і їх можна подарувати небажаному залицяльнику.

"Українське весілля починається з пісні "Благослови, Божа Мати, весілля починати".

Як починається російське весілля? "Уж я первый поклон отобью за царя-батюшку, второй отобью за царевну-матушку и третий за царевих милых детушек".

Головна причина, заради якої зібралася громада – святкування – відсувається на задній план. Натомість в українців наречений і наречена – князь і княгиня.

В українців весілля називають унікумом у світовому фольклорі й називають драмою, яка має свій сценарій, чітко прописаний, де кожен має свою роль. Воно не було наповнене лише застіллям, а і співом.

Критерії ментальності

Існує 4 критерії, якими дослідники відрізняють ментальність різних народів:

  1. погляд на суспільне життя;
  2. релігія;
  3. ставлення до природи;
  4. ставлення до жінки.

У нас із росіянами несумісність за всіма чотирма пунктами. 

Ставлення до жінки, напевно, найбільший камінь спотикання для московитів. У нас в піснях та обрядах завжди оспівували дівочу вроду, підносили вагомість жінки. У них такого возвеличення росіянок взагалі немає.

Чоловік і жінка в нас історично мали рівні права. У московський же традиції чоловік керує жінкою. Це відбивається навіть у мові.

Жінку в нас возвеличують в обрядових піснях, любовній ліриці, навіть у казках, її називають зменшено-пестливими формами: дівчинонька, зоренька.

У росіян є приказка: "бьет, значит любит" – у цій фразі вмістився весь "ісконно рускій" погляд на сім'ю й жінку.

Про родину

На українських землях молода сім'я намагалася збудувати собі окремий дім, за північним кордоном усе було інакше – вони завжди жили по 3–4 покоління в одній хаті.

До суспільного життя в нас теж суттєво різні підходи. Є 2 типи суспільного устрою:

  1. в українців – це громада;
  2. в росіян – це "мир", тобто "все одним миром мазані".

Про казки

Ментальність нації закладається в кожній людині від народження. І перше, що виховує дитину, – це казка. Навіть герої казок кожного народу поводяться по-різному. У нас переважає персонаж, який задля отримання певної винагороди мусить працювати, бути кмітливим, проявити добро. У російській казці Ємеля лежить на печі й пасивно чекає на диво.

Пам'ятник Ємелі на печі. Фото: tambovgrad

В українській казці людина перемагає демонічних істот своїм розумом. Тобто, активна особистість, яка має багато позитивних якостей характеру. Натомість кочівнику немає сенсу працювати над впорядковуванням простору, якщо цей простір тимчасовий.

Такі герої моделюють поведінку дітей, а звідти й цілої нації. У російських казках, зазвичай, нема активної дії персонажа, звідси й звичка, що їм має дати благо хтось: держава, цар.

Микола Костомаров – історик та етнопсихолог – казав, що українські народні пісні розповідають про реальний стан речей, реальну історію, якою б неприємною вона не була, російські – подають історію прикрашену й перекручену.

Ця "традиція" зберігається і донині в кремлівській пропаганді. Ми на власні очі бачимо, як історію легко перекручують до навпаки й показують зі зручного для них боку.

Тож, український і російський народи – різні. Все інше – ментальність, фольклор, культура. І саме ці відмінності нині зіткнулися на Донбасі.

 

 

Наші інтереси: 

Знати правду, поширювати правду про відмінність українців і росіян, розвіювати міф про те, що це – "адін народ".

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Визначаємо формування прекрасних світів! (Джерело Повноти)

Перехід-IV, або палінгенезія: сім кроків до Homo triplex і універсальної нації нового циклу

Добра Новина дає дороговказ для заснування нового світу та переходу в режим керованої молодості – «вічного життя», по-науковому – біологічного безсмертя. Починати треба вже сьогодні, а діяти...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Маціон.
0
Ще не підтримано

На цю тему є фундаментальна праця українського (в еміграції) історика та публіциста Павла Штепи "Українець і москвин" написана 1956 року. В Україні ця книга перевидана тричі - в 2008, 2010, 2014 роках. Рекомендую читати шановній спільноті НО. Якщо не знайдете в паперовому варіанті, то беремо електронний варіант звідси: https://chtyvo.org.ua/authors/Shtepa_Pavlo/Ukrainets_i_Moskvyn_dvi_protylezhnosti/

Звабити багатьох з отари - ось твоє завдання.

Коментарі

Зображення користувача Ігор Маціон.
0
Ще не підтримано

На цю тему є фундаментальна праця українського (в еміграції) історика та публіциста Павла Штепи "Українець і москвин" написана 1956 року. В Україні ця книга перевидана тричі - в 2008, 2010, 2014 роках. Рекомендую читати шановній спільноті НО. Якщо не знайдете в паперовому варіанті, то беремо електронний варіант звідси: https://chtyvo.org.ua/authors/Shtepa_Pavlo/Ukrainets_i_Moskvyn_dvi_protylezhnosti/

Звабити багатьох з отари - ось твоє завдання.

Зображення користувача Феоктист Рівненський.
0
Ще не підтримано

Рекомендую шукати цю книгу (та й багато інших) на букіністичному сайті: https://alib.com.ua/
тут можна купити багато гарних книг за ниькою ціною і різним станом збереження.

Зображення користувача Бард Рой.
0
Ще не підтримано

Додам: московіти, попри свою удавану гомофобію, є латентними гомосексуалістами. Ну в кого ще є приказка - "нас є..ут, а ми крєпчаєм". Тобто, хтось зміцнюється розумово, читаючи книжки, хтось - фізично (у качалках). А от московіт - коли його є..ут.

Хай буде!

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Ця книга Павла Штепи в мого батька є, і я її читав. Цікаво, коли на НО будуть написані статті з цієї хорошої та цікавої книги?

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Бард Рой каже:
Додам: московіти, попри свою удавану гомофобію, є латентними гомосексуалістами. Ну в кого ще є приказка - "нас є..ут, а ми крєпчаєм". Тобто, хтось зміцнюється розумово, читаючи книжки, хтось - фізично (у качалках). А от московіт - коли його є..ут.

- Дуже влучно!:) Яке спостереження!:)

Якщо прагнеш чуда - створюй його!