Михайло Зборовський: рефлексія на емоційний маркетинг

Детектування меж емоційного маркетингу

Емоційний маркетинг, як правило, працює краще за традиційні механіки продажу. Але “хайпові” кампанії можуть зайти надто далеко і сприйматися як спекуляція на чужому болю або трагедії. Я вважаю, що головне — встановити межу між залученням гравців і етичною нормою. Розуміння цієї межі — це ознака зрілості маркетингової стратегії. Ключові критерії:

• Безпосередня причетність до події.
• Ціль кампанії: залучення уваги чи підтримка спільноти.
• Формат комунікації: повага, нейтральність та включення в контекст.
• Рівень прозорості: пояснення аудиторії мотивів бренду.

У момент залучення користувач переживає низку емоцій: від співчуття й трагічного інтересу до відрази в разі маніпуляції. Людська свідомість гостро реагує, коли бачить, що бренд наживається на чутливих темах. Я вважаю, що емоційний маркетинг має бути зворотною взаємодією, а не експлуатацією. Користувачі зберігають пам’ять про бренд завдяки отриманим емоціям від взаємодії. 

Вибір стратегії та межі відповідальності

Я вважаю, що стриманість, глибина та людяність — визначають довготривалу цінність продукту. І в сучасному інформаційному просторі це стає навіть потужніше за рекламу. У виборі між короткотривалим хайпом і довгостроковою довірою, бренд може керуватися двома підходами. Перший — миттєве реагування на події, максимум публічності. Другий — вибір конструктивного жесту в рамках сенсу. Я вважаю, що сильний бренд — це той, хто свідомо обирає відповідальність навіть у моменти кризи. Питання, які варто ставити:

• Чи ми додаємо сенсу до обговорення, чи лише привертаємо увагу?

• Чи наш маркетинг підтримує, а не шкодить людям?

• Чи даруємо ми довіру, а не маніпуляцію?

Стратегія вибору є віддзеркаленням цінностей, які бренд декларує. Емоційний маркетинг — це потужна сила. Він може сколихнути маси, але також може зруйнувати довіру, якщо містить маніпуляцію. За моїми переконаннями, бренди завжди мають нести власну відповідальність