Зображення користувача Валерій Швець.
Валерій Швець
  • Відвідувань: 31
  • Переглядів: 34

Михайло Красуський – поляк, що звеличив українську мову

Світ:

У 1879 році з’явилась наукова стаття Михайла Красуського: «Давність української мови». Із зрозумілих причин вийшла вона мовою російською. Стаття революційна. Вона ламала всі стереотипи тих та і теперішніх часів.

Ось деякі цитати з цієї великої за обсягом статті:

"Займаючись довший час порівняльним аналізом арійських мов, я дійшов висновку, що українська мова є старшою не лише за усі слов'янські, не виключаючи й так звану старослов'янську (церковнослов'янську), але за санскрит, давньогрецьку, латину та інші арійські." (Старослов'янська мова виникла з потреб поширення та зміцнення християнської віри й богослужіння серед давніх слов'ян. У 60-х роках 9 сторіччя у Константинополі слов'янські просвітителі Кирило та Мефодій з цією метою створили першу слов'янську літературну мову на основі рідного їм солунсько-македонського діалекту староболгарської мови. М.Ф.Станівський. Старослов'янська мова, Київ, Вища школа, 1983 р.)

"… останнім часом закордонні вчені почали переконуватися, що колискою арійських племен не була Середня Азія, а так звана Сарматська долина (степова частина території нинішньої України)".

"Коли вже переконалися, що українське слово зробилося надбанням багатьох народів, навіть не арійських, то, зрозуміло, що й первісна слов'янська (українська) цивілізація, звичаї, закони та реліґія слугували зразком для інших".

"Взагалі відомо, що цивілізація сильно впливає на псування та зміну початкових мовних форм, тому французи та італійці вже не розуміють латини, а німці – готської мови. Таким чином, і давня індійська цивілізація з первинної мови виробила санскрит, котрий вже зовсім не вважається, як раніше, "батьком" усіх арійських мов. А, позаяк, культура мало вплинула на українську мову, то не дивно, що вона зберіглась краще, ніж інші." (Нагадаємо про  численні заборони в Російській імперії на використання української мови у 19 сторіччі у різних сферах життя українців).

"Говори диких людей змінюються протягом кількох поколінь, мова ж українців, хоча також не зовсім у первинній формі, стоїть досьогодні твердо, наче непохитна скеля".

У своїй статті вчений доводив прадавність української мови, вдаючись до з'ясування етимології поширених слів. Десять найважливіших мов людства використав Михайло Красуський для свого порівняльного аналізу, хоча знав він їх набагато більше.

Ким же був Михайло Красуський? В українському і навіть польському інтернеті майже немає інформації про нього. Народився у Польщі, працював викладачем Одеського університету. Оце й усе. Мало відомо не тому, що інформація відсутня або засекречена, а тому, що  ніхто не спромігся попрацювати в архівах університету. Невідомий навіть його викладацький і науковий статус.

А чи мала його ґрунтовна праця великий резонанс в науковому світі сучасної України? Про радянські часи я вже й не говорю.

Багатьом не подобалась ця революційна теорія щодо статусу української мови. Можна було б її спростувати або розвинути далі. Але для цього слід було б знати принаймні тих десять мов, які у своєму порівняльному аналізі використав Михайло Красуський.

Поки що серед фахових мовознавців не знайшлось сміливців, щоб спростувати або підтвердити концепцію М. Красуського.

Мова

Довжина тексту у %

Місце у списку родичів

1

Українська

100

0

2

Македонська

98

3

3

Болгарська

98

18

4

Білоруська*

92

10

5

Сербська

90

1

6

Польська

89

9

7

Словацька

80

21

8

Боснійська

79

2

9

Хорватська

79

6

10

Словенська

77

5

11

Чеська

77

23

Примітка. Не маючи даних щодо формули крові для білорусів, ми взяли для них результат, що відповідає литовцям. Оскільки білоруси є результатом етнічної взаємодії українців і литовців, то насправді білоруси за формулою крові мають бути ближчими до українців, ніж литовці.

У цій статті я насмілився зробити маленький крок на користь теорії М. Красуського. У мовознавстві існує теорія, що мова, яка виходить за межі свого первинного ареалу існування і стає надбанням інших народів, втрачає у довжині слів.

Саме цю теорію я використав для перевірки концепції Михайла Красуського. Для цього я розглянув народи, що є або близькими, або не дуже далекими родичами українців і, одночасно, розмовляють слов’янськими мовами. Таких народів виявилось 10. Тобто можна говорити про одночасну мовну і кровну спорідненість цих народів з українцями. Далі я взяв свою книжку – Швець В. Т. «Україна – це ми». Одеса. ВМВ. 2014, 120 с. – і сформував з тексту цієї книжки один суцільний абзац без ілюстрацій, заголовків і червоних рядків обсягом 100 сторінок. Далі я за допомогою інтернет-перекладача переклав цей текст мовами зазначених вище народів.

Як і слід було очікувати, відповідно до концепції Михайла Красуського, список мов очолила українська. Переклади мого тексту всіма іншими мовами виявились коротшими, ніж український оригінал. Найближчим за обсягом перекладу стали македонська і болгарська мови, тобто ті мови, що лягли в основу старослов’янської мови (македонський діалект староболгарської мови).

Цікаво, що за формулою крові саме македонці є близькими родичами українців – третя позиція, на відміну від болгар, що є не дуже далекими родичами українців – вісімнадцята позиція. А це зайвий раз свідчить про те, що близькість мов не є свідченням близької кровної спорідненості. 

Тут можливі два пояснення.

Старослов’янська мова з усіх інших слов’янських мов найбільше вплинула саме на українську або старослов’янська мова насправді творилась на основі праукраїнської мови, яка в ті давні часи була мовою і македонців, і болгар. Оскільки переклад на македонську мову є коротшим за український оригінал, то це аргумент на користь того, що первинною є саме українська мова.

Ще один аргумент. Білоруська мова була такою ж гнобленою у Російській імперії, як і українська. Православна церква відгравала у культурному житті Білорусі таку ж роль, як і в Україні, проте білоруська мова стоїть від української набагато далі, ніж македонська і болгарська. Отже, справа не в церкві.

Православні серби, наші найближчі родичі за формулою крові, живуть поряд з православними македонцями, проте їхня мова ще далі знаходиться у таблиці від української, ніж білоруська. А от боснійці і хорвати, тобто мусульмани і християни, що живуть поряд, а також є нашими найближчими родичами за рівнем спорідненості з українською, є рівноправними.

Мій висновок такий: на мову народу, для якого вона є по-справжньому рідною, релігія впливає дуже мало. Тому, на мою думку, нема підстав вважати, що старослов’янська мова якось особливо вплинула саме на українську мову і через це ці дві мови є такими близькими.

 Але є один народ, що жодним чином за формулою крові не є ані нашим близьким, ані не дуже далеким родичем, і у творенні мови якого церква відіграла вирішальну роль. Я маю на увазі населення Російської федерації. 

У далекі часи початку Нової ери на території межиріччя Волги і Оки – етнічного казана, з якого пізніше постала Московія, що у 1721 перейменувала себе на Російську імперію, – проживала група угро-фінських племен. Ці племена не мали писемності. Хтось мав її до них принести. Варіантів для них було два: Рим – латинська абетка і відповідно мова і Візантія – старослов’янська абетка і відповідно мова.

Доля цих племен склалась так, що разом з християнством до них була занесена саме старослов’янська писемна мова. Вона на короткий час стала і мовою державного управління, яке неможливе без писемної мови.

Майже на самому початку цей процес мовної слов’янізації угро-фінських племен перервала навала Орди, яка принесла з собою в якості мови державного управління уйгурську.

Проте, залишивши недоторканим християнство у нових завойованих областях, Орда залишила старослов’янській мові шанс на відродження і в якості мови державного управління.

І старослов’янська, і уйгурська мови були чужими для місцевого населення. Але старослов’янська прийшла раніше і вже у певній мірі вкоренилась в різних сферах життя угро-фінських племен. Служителів релігійного культу було більше, ніж чиновників. При церквах і монастирях були школи, що навчали молодь саме старослов’янської мови. І "святі отці" врешті перемогли, коли Орда стала занепадати.

Старослов’янська мова залишилась єдиним мовним еталоном на тих землях і стартовим майданчиком для повернення старослов’янської мови у сферу державного управління.

Тому врешті-решт мова Московії, Російської імперії, Російської федерації і виявилась дуже близькою до старослов’янської. Відстань від неї до македонської і болгарської – така ж, як і для української, хоча між собою українська і російська суттєво відрізняються.

Моя думка про цю обставину така: близькість української і македонської з болгарською мовою існувала від моменту їх зародження, близькість російської з цими  мовами виникла штучно через використання протягом сотень років старослов’янської мови в якості мовного зразка на території Московії.

Висновки:

1. Всі слов’янські народи, крім російського, є близькими або не дуже далекими родичами українців.

2. Теза Михайла Красуського про те, що українська мова – найстарша серед слов’янських мов, цілком узгоджується з тим, що обсяг українського тексту зменшується при перекладі його на всі інші слов’янські мови.

3. Концепція Михайла Красуського заслуговує на серйозну наукову увагу і перевірку за всіма сучасними можливостями мовознавства. Після даної статті слід поставити не крапку в дослідження проблеми, а кому.

Закликаю науковців надати належну шану видатному польському досліднику Михайлу Красуському. Чех Вікентій Хвойка відкрив для нас і світу етнічні й культурні корені українського народу (Трипільська культура), а поляк Михайло Красуський відкрив для нас і світу велич нашої мови.

Наші інтереси: 

Знати про відмінності між народами та їхніми мовами й розуміти, які народи є близькими до українців.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Визначаємо формування прекрасних світів! (Джерело Повноти)

Перехід-IV, або палінгенезія: сім кроків до Homo triplex і універсальної нації нового циклу

Добра Новина дає дороговказ для заснування нового світу та переходу в режим керованої молодості – «вічного життя», по-науковому – біологічного безсмертя. Починати треба вже сьогодні, а діяти...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Євген Чорний.
0
Ще не підтримано

1. Щодо праці М.Красуського, то є цікава , як то кажуть, дрібничка. На що дивним чином майже не звертають увагу. Він свій порівняльний аналіз провів на словах лічби. Загалом не викликає сумніву, що людство почало промовляти слова набагато раніше, ніж почало промовляти слова для лічби. Гадається, що то навіть не століття пройшли між цими періодами. Але навіть на рівні чисел ( від 1 до десяти) М.Красуський досить впевнено віднайшов та показав первісність слів, що зберігається в українській мові. Цим, до речі, він заперечив правомірність теорій мовознавства щодо розвитку мов по оцьому поділу: ностратична, праіндоєвропейська, індоєвропейська, праслов"янська і тому подібне. Це надумані "етапи" розвитку мовлення.
Стосовно того, що в українській мові наявні слова з т.зв. періоду "ностратичної мови" була у мене публікація і на цьому сайті "Дещо про давність вкраїнської мови", але із відгуками фахівців (в кінці) краще див. http://www.mykola.com/2015-09-30-16-23-11/2015-09-30-16-24-13/233-deshcho-pro-davnist-vkrainskoi-movy

2. Відповідно є сумніви і щодо "У мовознавстві існує теорія, що мова, яка виходить за межі свого первинного ареалу існування і стає надбанням інших народів, втрачає у довжині слів." Як уявляється, то наявність саме "коротких" є ознака більшої близькості до первинних словоформ. Варіанти потрактування, коли більш "довгі" слова у одній мові трактуються як первісні, а "коротші" в інших мовах як похідні - такі "теоретичні" потрактування дуже сумнівні. Як на мене, це протирічить діалектичним законам розвитку (кількість переходить у якість). Тобто певна кількість первісних "коротких" слів з часом утворює нової якості слово (новий смисл), як сукупність більш первісних. В українській мові якраз дуже багато таких слів, які з очевидністю зберігають цей зв"язок із первісними слова, а не мало і найпервиннішими взагалі словами.

Хай Буде!
VitaYou!

Коментарі

Зображення користувача Євген Чорний.
0
Ще не підтримано

1. Щодо праці М.Красуського, то є цікава , як то кажуть, дрібничка. На що дивним чином майже не звертають увагу. Він свій порівняльний аналіз провів на словах лічби. Загалом не викликає сумніву, що людство почало промовляти слова набагато раніше, ніж почало промовляти слова для лічби. Гадається, що то навіть не століття пройшли між цими періодами. Але навіть на рівні чисел ( від 1 до десяти) М.Красуський досить впевнено віднайшов та показав первісність слів, що зберігається в українській мові. Цим, до речі, він заперечив правомірність теорій мовознавства щодо розвитку мов по оцьому поділу: ностратична, праіндоєвропейська, індоєвропейська, праслов"янська і тому подібне. Це надумані "етапи" розвитку мовлення.
Стосовно того, що в українській мові наявні слова з т.зв. періоду "ностратичної мови" була у мене публікація і на цьому сайті "Дещо про давність вкраїнської мови", але із відгуками фахівців (в кінці) краще див. http://www.mykola.com/2015-09-30-16-23-11/2015-09-30-16-24-13/233-deshcho-pro-davnist-vkrainskoi-movy

2. Відповідно є сумніви і щодо "У мовознавстві існує теорія, що мова, яка виходить за межі свого первинного ареалу існування і стає надбанням інших народів, втрачає у довжині слів." Як уявляється, то наявність саме "коротких" є ознака більшої близькості до первинних словоформ. Варіанти потрактування, коли більш "довгі" слова у одній мові трактуються як первісні, а "коротші" в інших мовах як похідні - такі "теоретичні" потрактування дуже сумнівні. Як на мене, це протирічить діалектичним законам розвитку (кількість переходить у якість). Тобто певна кількість первісних "коротких" слів з часом утворює нової якості слово (новий смисл), як сукупність більш первісних. В українській мові якраз дуже багато таких слів, які з очевидністю зберігають цей зв"язок із первісними слова, а не мало і найпервиннішими взагалі словами.

Хай Буде!
VitaYou!

Зображення користувача Валерій Швець.
0
Ще не підтримано

Дякую за інтерес до моєї статті. Відчувається, що Ви мовознавець. Вам і карти в руки. Михайло Красуський аналізував не лише числівники, а і багато інших слів.
Щодо довжини слів. Якщо взяти українську наукову термінологію, то вона значно лаконічніша за російську. Це мій багаторічний досвід. Статті з теоретичної фізики і математики на 10-15% українською мовою коротші за їх переклади російською. Проте навряд чи Ви заперечите, що українська термінологія точних наук виникла пізніше за російську.

Зображення користувача Валерій Швець.
0
Ще не підтримано

Якщо Ви фахівець, то спростуйте або підтвердіть концепцію Михайла Красуського.

Зображення користувача Євген Чорний.
0
Ще не підтримано

Валерій Швець каже:
Якщо взяти українську наукову термінологію, то вона значно лаконічніша за російську. Це мій багаторічний досвід. Статті з теоретичної фізики і математики на 10-15% українською мовою коротші за їх переклади російською. Проте навряд чи Ви заперечите, що українська термінологія точних наук виникла пізніше за російську.

Так, тексти українською помітно коротші. Як на мене, це якраз свідчення, що російська мова є похідна. Певний аналіз окремих слів показує, що досить багато слів у російській мові є фактично складенням декілька українських слів. Гадаю, Ви зустрічали такі приклади. Одним з таких прикладів поняття: єство - естество. Цілком очевидно, що російське слово створено з вислову: есть+те+ство. Українське є+ство вказує на існування поняття "ство", яке нині відсутнє у мові. Хоча воно наявне у словах люд+ство, природо+знав+ство та інше. В рос. мові - человече+ство, ес+те+ство+знание..
Щодо наукової термінології.. Колись зустрічав публікацію, де наводились факти, що у роки десь 1919-1928 були видані або підготовлені до видання українські словники з термінологією по фізиці, математиці, хімії і ще якісь. Фактично, всі автори цих словників були знищені десь у 30-х роках, а словники знищені. А російською мовою такі термінологічні словники з"явились лише десь після 1935 року і пізніше. В цьому своє питання, що було раніше. Проте терміни-поняття українською мовою мають більшу точність щодо осмислення суті явища у тій же фізиці. Як приклад, поняття: похибка - погрешность. За змістом це різної спрямованості поняття. А така спрямованість якраз задає напрямок мислення.
Хоча сучасна наукова термінологія - це окрема тема щодо питання чи ці поняття розкривають природу явищ, чи швидше затуманюють..

Хай Буде!
VitaYou!

Зображення користувача Валерій Швець.
0
Ще не підтримано

Дякую за цікавий і корисний коментар.

Зображення користувача Валерій Швець.
0
Ще не підтримано

Московія - це країна з штучною назвою, штучною історією і штучною мовою. Жодна з цих трьох речей не передає її суті. Для того, щоб перемогти цю країну, цю суть слід чітко зрозуміти.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Російські тексти на 15-20% довші, ніж українські, хоча російська мова похідна від української. Для прикладу візьміть "заява" і "заявление". Тобто тут ця закономірність (що далі, то коротше) не працює.

Інші слов'янські тексти можуть бути коротшими, ніж українські, тільки тому, що в них заведено опускати голосні, особливо в чеській. Наприклад, назву чеського міста Брно виводять від "оборона".

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Валерій Швець.
0
Ще не підтримано

Ігор Каганець каже:
Російські тексти на 15-20% довші, ніж українські, хоча російська мова похідна від української. Для прикладу візьміть "заява" і "заявление". Тобто тут ця закономірність (що далі, то коротше) не працює.
Інші слов'янські тексти можуть бути коротшими, ніж українські, тільки тому, що в них заведено опускати голосні, особливо в чеській. Наприклад, назву чеського міста Брно виводять від "оборона".

Про 15% можу підтвердити з свого багаторічного досвіду написання наукових статей з теоретичної фізики і навчальних посібників з вищої математики. Там е багато термінів точних наук, і там дійсно українські тексти десь на 15% коротші за російські: окіл - окрестность, коло - окружность, трикутник - треугольник, похідна - производная тощо. До речі, англійські тексти ще на 15% коротші за українські. У поданій статті я переклав свій збірник газетних статей. Там наукових термінів дуже мало. Вийшло так, як я подав у статті. Цікаво було б перекласти фолькльорні твори. З цього можна було б зробити дисертацію і не одну, але не моя то справа.

Зображення користувача Валерій Швець.
0
Ще не підтримано

Я прийшов до висновку, що мова точник наук - це особлива мова, що входить в якості окремого блока до кожної національної мови. Кожна національна мова виникла тисячі років тому. Мова точних наук виникла максимум кілька сот років тому у деяких народів, а у більшості народів у дев'ятнадцятому і двадцятому сторіччях.