Литва шанує своїх лицарів. І в Україні теж.

Така увага Литовського уряду до Чередниченка не випадкова. Починаючи з 70-х років він активно перекладає українською твори литовських письменників, бере участь у традиційному фестивалі “Поетична весна”, налагоджує контакти між Україною і Литвою. У 1990 році він став одним із ініціаторів створення литовського товариства ім.Майроніса і активним його учасником. І досьогодні в Національній спілці письменників 16 лютого на День незалежності Литви традиційно проходять вечори литовської поезії, організовані Чередниченком.

Лицарський хрест – далеко не перша відзнака Литвою заслуг Дмитра Чередниченка. Він – кавалер ордена Великого князя литовського Гедімінаса ІІІ ступеня (1996р.), у 1987 році його було визнано найкращим українським перекладачем з литовської, а в 1999 році - присуджено премію литовського Фонду імені Тараса Шевченка (комп’ютер, без якого, за словами Чередниченка, він тепер не уявляє свого життя). Заслуги перед Україною наша держава оцінює набагато скромніше.

Дмитро Чередниченко не лише сам активно пропагує литовську літературу, але й готує ґрунт для наступників. На традиційних засіданнях літературного об’єднання “Радосинь”, яке він очолює більше десяти років, він постійно заохочує молоде покоління літераторів до перекладацтва. І, схоже, незабаром коло його учнів і послідовників, поповниться.