Козацькі підводні човни

Існують припущення, що в IV столітті до н. е. Олександр Македонський для спуску під воду використовував щось схоже на водолазний дзвін, про що збереглися свідчення на картинах пізнішого часу. Середньовічний єврейський філософ Авраам ібн Езра (1089–1164) інтерпретує Ноїв ковчег як судно, яке залишалося під водою протягом 40 днів, після чого спливло на поверхню — тобто по суті підводний човен. Проте історики свідчать, що креслення першого підводного човна було створене геніальним художником і винахідником епохи Відродження Леонардо да Вінчі. Проте відомо, що він знищив креслення свого підводного човна, обґрунтувавши це наступним чином: "Люди настільки злісні, що готові були б вбивати один одного навіть на дні морському!". Тому стверджувати, що козаки запозичили, цю ідею в Да Вінчі абсурдно.  Скоріш за все, що ця традиція іде, ще із слов’янських часів. У творі "Стратегікон" (кінець VI — перша половина VII ст.), який звичайно приписують імператору Маврикію, описані звичаї та військова справа склавинів і антів — витривалих воїнів, які легко переносили спеку, холод, дощ, нестачу продовольства, любили воювати з ворогами в лісах, ярах, тіснинах, уміло влаштовували засідки, несподівані атаки. Ці племена володіли чималим досвідом подолання водних перешкод, мужньо трималися під час довгого перебування у воді, лежачи на дні ріки і дихаючи через трубки, зроблені з очерету. Це вміння наших предків,  дойшло до козацького часу, адже останні так само використовували трубки  під водою, і очевидно, що втілили це у підводні човни.

                           Підводний човен голландця Корнеліуса ван Дреббеля

Варто зазначити, що козаки у будуванні підводних човнів обігнали, як Західну Європу, так і Росію.  Адже у Англії, перший підводний човен зявився у 1620 р. завдяки вченому - фізику і механіку, а також придворному лікарю англійського короля Якова I, голландцю. Корнеліусу ван Дреббельну. І то він возив англійську придворну знать по річці Темзі.

 

У Франції вперше ідею військового підводного човна запропонував учень Рене Декарта французький чернець П.Мерсен вперше у 1634 р. Тоді як козаки , вже півстоліття використовували підводні човни у морських походах на турків.  Але не варто не до оцінювати Мерсена. Його проект пропонував зброю, в якості якої повинні бути  підводні гармати з безповоротними клапанами, що запобігають попаданню води в човен через стовбури під час пострілу та свердла для руйнування корпусу ворожих кораблів нижче ватерлінії і дві, розташовані на кожному борту. Проте його проект так і залишився проектом.

 

В Росії перший підводний човен зявився у 1718 р. Тесляр підмосковного села Покровське Юхим Прокопович Ніконов, який працював теслярем на казенної верфі, в чолобитній царю Петру I писав, що він береться зробити судно, яке може йти у воді таємно і підходити до ворожих кораблів під саме дно, а також зі снаряду розбивати кораблі. Петро I оцінив пропозицію і наказав, ховаючись від чужого ока, приступити до роботи, а Адміралтейств-колегії зробити Ніконова майстром потаємних суднів. Спочатку була побудована модель, яка успішно трималася на плаву, занурювалася і рухалася під водою. У серпні 1720 р. в Петербурзі на Галерном дворі таємно, без зайвого розголосу був закладений підводний човен.