Ізраїль своєю атакою відтермінує мрію Путіна про ядерний удар
Коментар журналістки Спільноти аналітиків Лариси Волошиної стосовно атаки Ізраїлю на іранські об'єкти у травні 2024 року стала однією з найгостріших політичних оцінок ситуації на близькосхідно-російсько-українському трикутнику. Що мається на увазі? Як дії Тель-Авіва можуть призупинити амбітні плани Путіна щодо ядерного шантажу? Розберемося.
Ядерний шантаж як інструмент вимушення Заходу до компромісу
Путін системно використовує загрозу тактичної ядерної зброї як тиск на США та Єс.
Союз з Хамас, Китаєм, Сірією та Іраном створює вигідний фон для ядерного покеру.
Червоні лінії без табу
Росія демонструє, що ядерна зброя розглядається як дозволений сценарій у крайньому разі. Сигнали про ескалацію заради деескалації стали частиною культури дискурсу.
Ізраїль вдарив по іранських планах
Удари по об'єктах в Ісфахані
Атаки ізраїльської авіації знищили частину воєнно-промислової інфраструктури Ірану.
Це устромило геополітичні амбіції Тегерана та їхні зв'язки з Росією.
Удар по головній лінії союзництва
Нейтралізація іранської доктрини її ядерних потужностей обмежує роль Росії у гранні ядерного фактора.
Це ускладнює концепцію Росії про глобальний фронт супроти Заходу.
Вплив на Україну
Зниження ризиків ядерного шантажу: Сумнів щодо потужностей іранської системи стимулює осторожнішу тектоніку в Росії.
Помітна теорія міжнародної солідарності: Тель-Авів показав, що дії
Помітна втрата відчуття вседозволеності у Кремля: Рішучі дії Ізраїлю показали, що навіть союзники Росії не захищені від превентивних ударів. Це створює прецедент, що позбавляє Москву монополії на «силову непередбачуваність».
Вікно можливостей для України: У контексті геополітичного стримування Ірану та загального ослаблення ядерного наративу Росії відкривається шанс для Києва консолідувати міжнародну підтримку без страху перед ядерним шантажем. Це може активізувати військову й дипломатичну допомогу Україні.
Наші інтереси:
Ізраїль, атакувавши військові об’єкти Ірану, наніс удар не лише по Тегерану, а й по ядерній грі, яку намагався розіграти Володимир Путін. Російський президент, який сподівався на «прикриття» з боку Ірану в ядерному балансі, втрачає важелі впливу. А отже, сценарій застосування тактичної ядерної зброї чи навіть її демонстрації як інструменту тиску втрачає реалістичність. Для України це – добрий знак.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Чому нову цивілізацію зможуть побудувати ТІЛЬКИ ті, хто прагне вічної молодості? Як керувати ШІ, не ставши його рабом? І чому тральфамадорський оптимізм важливіший за політичні програми?
Ізраїль своєю атакою відтермінує мрію Путіна про ядерний удар
Коментар журналістки Спільноти аналітиків Лариси Волошиної стосовно атаки Ізраїлю на іранські об'єкти у травні 2024 року стала однією з найгостріших політичних оцінок ситуації на близькосхідно-російсько-українському трикутнику. Що мається на увазі? Як дії Тель-Авіва можуть призупинити амбітні плани Путіна щодо ядерного шантажу? Розберемося.
Зміст
Ядерна користь для Росії: що мріє Путін?
Ядерний шантаж як інструмент вимушення Заходу до компромісу
Путін системно використовує загрозу тактичної ядерної зброї як тиск на США та Єс.
Союз з Хамас, Китаєм, Сірією та Іраном створює вигідний фон для ядерного покеру.
Червоні лінії без табу
Росія демонструє, що ядерна зброя розглядається як дозволений сценарій у крайньому разі. Сигнали про ескалацію заради деескалації стали частиною культури дискурсу.
Ізраїль вдарив по іранських планах
Удари по об'єктах в Ісфахані
Атаки ізраїльської авіації знищили частину воєнно-промислової інфраструктури Ірану.
Це устромило геополітичні амбіції Тегерана та їхні зв'язки з Росією.
Удар по головній лінії союзництва
Нейтралізація іранської доктрини її ядерних потужностей обмежує роль Росії у гранні ядерного фактора.
Це ускладнює концепцію Росії про глобальний фронт супроти Заходу.
Вплив на Україну
Зниження ризиків ядерного шантажу: Сумнів щодо потужностей іранської системи стимулює осторожнішу тектоніку в Росії.
Помітна теорія міжнародної солідарності: Тель-Авів показав, що дії
Помітна втрата відчуття вседозволеності у Кремля: Рішучі дії Ізраїлю показали, що навіть союзники Росії не захищені від превентивних ударів. Це створює прецедент, що позбавляє Москву монополії на «силову непередбачуваність».
Вікно можливостей для України: У контексті геополітичного стримування Ірану та загального ослаблення ядерного наративу Росії відкривається шанс для Києва консолідувати міжнародну підтримку без страху перед ядерним шантажем. Це може активізувати військову й дипломатичну допомогу Україні.
Ізраїль, атакувавши військові об’єкти Ірану, наніс удар не лише по Тегерану, а й по ядерній грі, яку намагався розіграти Володимир Путін. Російський президент, який сподівався на «прикриття» з боку Ірану в ядерному балансі, втрачає важелі впливу. А отже, сценарій застосування тактичної ядерної зброї чи навіть її демонстрації як інструменту тиску втрачає реалістичність. Для України це – добрий знак.
Зверніть увагу
Ельфи або смерть: Хто будуватиме новий світ після апокаліпсису? (подкаст)