Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.
Тимур Де-Бальзак
  • Відвідувань: 1
  • Переглядів: 1

Етологічне, №2

Матеріал "Етологічне, №1" (http://ar25.org/article/etologichne-no1.html) з'явився тому, що деякі завсідники "НО", виступаючи проти шлюбів українок з представниками інших етносів та рас, на мій погляд, обрали неефективну й безперспективну лінію поведінки: апелювати до патріотизму й совісті співвітчизниць. Я спробував показати, що подібні рішення жінок укорінені дуже глибоко, бо обираючи майбутнього чоловіка для створення сім'ї, жінка керується не стільки розумовими міркуваннями, скільки прадавніми інстинктами, які до того ж є вкрай суперечливими.

Цей матеріал коментувався з несподіваними для мене ентузіазмом і жвавістю. Й хоча я заздалегідь попередив усіх, що запланував наперед кілька додаткових матеріалів на цю ж тему (бо якщо розписати все й одразу, стаття вийде надто розлогою), коментатори наввипередки зауважувала: така-то тема не розкрита, такий-то аспект не враховано тощо. Сьогодні я продовжую робити те, що було заплановано заздалегідь: продовжую писати на етологічну тематику. Хоча план розкриття теми все ж таки змінився: бо вважаю за потрібне врахувати насамперед ті аспекти, що виникали в коментарях найчастіше.

etologiya.jpg

Етологічне
Етологічне

Початок: Етологічне, №1 (https://www.ar25.org/article/etologichne-no1.html)


Про народні пісні...

Для розуміння обраної теми дуже цікаво й корисно проаналізувати народні пісні, в яких відбився багатовіковий досвід вибору супутника життя. З-поміж українських пісень найцікавішою мені видається "Ой, під вишнею, під черешнею":

https://www.youtube.com/watch?v=h-T_KXiSH5Q

За сюжетом вже далеко не молодий, але заможний наречений обіцяє купити молодій дівчині "хатку, сіножатку, ставок, млинок і вишневенький садок" - тільки б вона погодилась вийти за нього заміж! З точки зору нареченого (літнього чоловіка, який знає всі нюанси життя з власного досвіду), все вірно: головне у багатстві, в економічній спроможності родини! Якщо грошики є в кишені - решту необхідного можна купити. Втім, дівчина відповідає, що не хоче "ні хатки, ні сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка". Та й чоловік їй не милий: він бо "старий дідуган, ізогнувся як дуга", дівчина ж "молоденька, гуляти раденька"! І загалом, головне для неї - "на вулиці погулять". Звідси висновок (якого в пісні немає, але який мимоволі напрошується): єдине, чого не купиш за гроші - це молодість... Як там у Леоніда Глібова? "А молодість не вернеться, не вернеться вона..."

Звідси нібито можна зробити висновок, що статок нареченого дівчат не цікавить. Але маємо іншу народну пісню, де фіксується протилежний підхід - "Ой, дівчино, шумить гай":

https://www.youtube.com/watch?v=9EnhAbWgyBU

Її героїня відмовляється виходити заміж за безхатченка і просить: "Постав хату з лободи, а в чужую не веди". Тоді виникає закономірне запитання: що ж вони хочуть, оті дівчата, якщо одній хата потрібна до зарізу, іншій - ні?! Така дуалістичність фольклору може вказувати на те, що:

  • дівчата й жінки бувають різними, тому й їхні вимоги до бажаних наречених різняться;
  • вимоги дівчат і жінок в різні періоди життя можуть різнитися, причому кардинально (молодій хочеться добряче погуляти, зрілій хочеться заможності).

До цієї роздвоєності повернемось трохи згодом. Поки що можна лише підтвердити, що майновий стан нареченого відіграє неабияке значення при створенні сім'ї. Ось ще одна пісня - "Там, де Ятрань круто в'ється":

https://www.youtube.com/watch?v=ao1puNhbqHY

Тут ситуація розглядається вже з чоловічої точки зору: у дівчини є краса, живі батьки, "рід великий" (а отже, розвинені соціальні зв'язки), і знов-таки "хата біла" (!), До того ж, все, що в хаті, належить дівчині (йде їй у посаг). Сам же хлопець "бідний, безталанний", вся його родина - "шабля, люлька", його брат - це "сивий коник", а сват - "степ широкий". Цікава ця пісня тим, що її героєм є незаможний козак, який явно належить до голоти, не може посвататись до заможної дівчини. Навряд чи є потреба перераховувати пісні, в яких дівчата віддають симпатії хоробрим козакам... але тільки не в даному випадку! Кінь, шабля й люлька - ще не запорука успіху її героя... І знов виникає мимовільне запитання: дівчата й жінки, чого ж ви хочете від своїх наречених?!

Іноді дівочі забаганки й справді є суперечливими настільки, що дівчата самі не знають, чого хочуть. Тим паче, в різні періоди свого життя... Тож у давнину питання вибору нареченого для дочки брали в свої руки старші родичі - насамперед, батьки. В патріархальному суспільстві саму наречену вважали за краще не запитувати, така ситуація відображена в російській народній пісні "Матінко, чого в полі курно?" ("Матушка, что во поле пыльно?"):

https://www.youtube.com/watch?v=mmTCAonbMwc

Її героїня - молоденька дівчинка підозрює, що її їдуть сватати й перелякано звертається до матері. Остання ж явно відволікає увагу дочки, як-то кажуть, заговорює їй зуби, повторюючи як мантри "Дитятко милое, не бойсь, не пугайся" чи "Дитятко милое, я тебя не выдам". Коли ж стається невідворотне й наречену вже благословляють - промовляє з жалем: "Дитятко милое, Господь с тобою!"

Отже, все вирішив батько сімейства, який наказав дружині відволікти увагу дочки аж до того моменту, коли молодих благословили іконою - а після того жодні відмовки вже не брались до уваги. Далі дівчині лишалось вийти заміж за нав'язаного батьками нареченого і жити з ним решту життя. Можна лише припустити, що свого часу через те саме пройшла і матір героїні пісні. А через багато років і теперішня дівчина, у якої народиться своя дочка, так само заговорюватиме зуби і їй...

Але поки що йшлося про жіночу точку зору. З неї ми почали, оскільки в людському суспільстві (як і в тваринному царстві) діє статевий відбір, а в такому разі через фундаментальний принцип незамінності жінки стороною, яка здійснює вибір, є саме жінка. Якщо комусь здається, що пісня "Матінко, чого в полі курно?" фіксує протилежну думку - то це помилкове враження. Адже здійснити вибір її героїні просто не дають, вводячи дівчину в оману. А от в згаданій пісні "Ой, дівчино, шумить гай" є такі слова: "Кого люблю - мій буде". Себто, тільки-но дівчині дають можливість не тільки покірливо схилити голову перед іконою під час благословення, але й висловити свою думку, як вона це право використовує. І тоді старости можуть отримати гарбуза.

А що ж чоловіки?! Як вони здійснюють свій вибір?

Насамперед, необхідно пам'ятати, що переважна більшість чоловіків не обирає собі майбутню дружину, а всього лише робить пропозицію руки й серця. При цьому, щоб не постраждала чоловіча гордість (бо більшість чоловіків дуже чутлива до неї), представники сильної статі заздалегідь прикидають, приміряються до результату: дістануть вони згоду чи відкоша? Тут вже на те, що можна назвати інстинктивним вибором, явно нашаровується вибір розумовий.

Зауваження: дозволити собі обирати жінку може лише дуже обмежене коло альфа-лідерів, за встановлення тісних стосунків з якими жінки навіть можуть влаштувати щось подібне до конкурсних змагань. Саме тому я й не розбирав подібні випадки в перших двох матеріалах, де розглядаються найбільш типові речі.

Хоча, якщо розібратися, то навіть у таких от жіночих змаганнях далеко не факт, що все вирішують виключно чоловіки за результатами змагань! Візьмемо ті ж таки гареми. Всі пам'ятають про інтриги "житія гаремного" з історії Роксолани, спочатку рабині, потім улюбленої дружини, а насамкінець і єдиної дружини султана Сулеймана Пишного?.. Так, за право доступитися до чоловіка між жінками, які там опинилися, відбувалась жорстока конкуренція. Чоловік нібито сам вирішував, з якою наложницею проведе ніч... І все ж таки в гаремах турецьких султанів загальне керівництво здійснювала одна жінка: валіде - матір султана! І щоб наложниця потрапила на гаремні змагання, спочатку її кандидатуру схвалювала валіде... В невеликих гаремах заможників керувала всім старша дружина. Саме вона слідкувала за тим, щоб чоловік суворо дотримувався черговості, в якій він проводив ночі з усіма своїми жінками. Він міг обрати улюблену дружину, та все одно мусив час від часу задовольняти й усіх інших. Якщо ж починалися порушення (наприклад, якусь із дружин чоловік обирав рідше 1 разу на тиждень), все могло скінчитися навіть розбірками у спеціального судді.

Втім, загальний принцип все одно лишається незмінним: обирати собі жінку може лише дуже обмежена кількість чоловіків - бо вони фактично роблять жінці "пропозицію, від якої не можна відмовитись". Решта ж чоловіків робить пропозицію доволі обмеженому "сектору" жіноцтва, а для визначення цих обмежень поряд з інстинктами підключає розум. Тому чоловіки насправді роблять, так би мовити, псевдовибір, який є більш осмисленим. Хоча без своєрідних "накладок" і тут не обходиться. Згадаємо вже не фольклор, а комедію Михайла Старицького "За двома зайцями":

https://www.youtube.com/watch?v=FCVFRgZt8Hs

Її герой - Свирид Петрович Голохвастов розривається між двома протилежними бажаннями. З одного боку, він пропонує руку й серце Проні Прокопівні - "огидній, немов жаба", але багатій нареченій. З іншого боку, розраховує "відводити душу" з незаможною красунею Галею. Бачимо ту саму роздвоєність: логіка, розумовий розрахунок вимагає висватати заможну "жабу" Проню, щоб вберегтися від банкрутства й забезпечити подальше безпроблемне життя, тоді як почуття (інстинкти) вимагають залицятися до красуні Галі. Невідомо, чи вдалось би Голохвастову реалізувати свій план і впіймати обох "зайців". Відомо лише, що завдяки Секлеті він "відключив" розум (напився), через що втратив контроль над ситуацією та припустився епічної помилки - заручився також із красунею Галею. Через що всі його план зазнали нищівного краху...

Втім, чоловічі розрахунки можуть бути спрямовані не тільки на майно чи гроші. В якості прикладу розглянемо чергову фольклорну пісню - знамениту "Тум-балалайку":

https://www.youtube.com/watch?v=SLbJC8pkLuk

За сюжетом, хлопець не спить ночами, оскільки мучиться запитанням: чи до розумної дівчини він має намір посвататися? Щоб переконатися у правильності вибору, хлопець просить кандидатку в наречені розгадати 3 загадки:

  • що може рости без дощу?
  • що може палати без кінця?
  • що може плакати без сліз?

Дівчина дає відповіді на кожну: відповідно - камінь (мається на увазі камінь, що нижньою частиною "вріс" у землю), кохання, серце. Але дві відповіді з трьох хлопця не задовольнили: адже без дощу може рости волосся, а згідно з уявленнями вірян, ніколи не згасає пекельне полум'я... Оскільки відповіді "камінь" і "кохання" можуть вказувати або на недостатню кмітливість дівчини, або на легковажне ставлення до питань віри, юнак робить "контрольний постріл" - задає 4 додаткових запитання:

  • що вище від будинку?
  • що пруткіше від мишеняти?
  • що глибше, ніж колодязь?
  • що більш гірке, ніж жовч?

Дівчина відповідає на це: відповідно - димар, кішка, Закон (Тора), смерть. Оскільки третя додаткова загадка також містить релігійний підтекст, і цього разу дівчина не схибила, хлопець зупиняє перевірку гостроти її розуму. Результатами він задоволений - тепер можна свататись.


UPD2 (10.11.2015, 21:10). Існує українська народна пісня з аналогічним сюжетом - "Летів пташок понад воду" (https://www.youtube.com/watch?v=wpR9aAhMgyk). Вона буде проаналізована в наступній частині матеріалу - в "Етологічному, №3".


Що ж, як і жінки, чоловіки також бувають різні! Один ганятиметься за заможною нареченою, другий - за красивою, третій - за розумною і т.ін. Так само один спокушатиме наречену "хаткою, сіножаткою, ставком, млинком і вишневим садком" (тим самим даючи зрозуміти, що майбутнє як самої дівчини, так і їхніх дітей буде забезпечене), другий мовчки розправить дужі плечі, підморгне, пишного вуса підкрутить, третій вибачиться, що ненавмисно штурхонув жінку, бо тільки-но зійшов з власної яхти після довколасвітньої подорожі, четвертий заворожить віртуозною грою на гітарі, п'ятий покаже колекцію дипломів... І так далі, і таке інше. Ярмарок чоловічих пропозицій. В ролі "покупців" (сторони, яка остаточно приймає чи відбраковує запропонований "товар") - жінки...

 

...і про статистику

Сказане вище підтверджується деякими статистичними дослідженнями. Зокрема, у згаданому в попередній частині цього матеріалу "Трактаті про кохання..." Анатолія Протопопова (http://ethology.ru/library/?id=12) є посилання на масове опитування, проведене в 60-х роках ХХ ст. серед студентів одного з ленінградських (а тоді Санкт-Петербург називався саме Ленінградом) вишів. Студентів обох статей запитували про дві речі:

  • які дівчата (чи юнаки, в залежності від статі опитуваного) їм подобаються в житті?
  • якою опитувані бачать свою майбутню дружину (або чоловіка, в залежності від статі опитуваного)?

В анкетах для опитування було вказано 14 рис особистості, які пропонувалося оцінити за певною шкалою (на жаль, подробиць автор не наводить). Потім відповіді ранжирувалися, при цьому фіксувалися розбіжності між рангами вподобань в реальному житті з уявленнями про майбутнього партнера по сімейному життю. Результати були зведені в окремі таблиці для юнаків та дівчат:

Відповіді юнаків

Дівчина, яка користується успіхом Майбутня дружина                  
 1  Красива  Чесна, справедлива +16
 2  Життєрадісна  Життєрадісна  0
 3  Полюбляє танцювати  Працьовита  +7
 4  З почуттям гумору  Вміє володіти собою +11
 5  Смілива  Енергійна  +2
 6  Розумна  Любить свою роботу  +8
 7  Намагається допомогти іншим    
 8  Енергійна    
 9    Намагається допомогти іншим  -2
10  Працьовита  Розумна  -4
11    З почуттям гумору  -7
12  Вольова  Вольова  0
13    Красива -12
14  Любить свою роботу  Смілива  -9
15  Вміє володіти собою  Полюбляє танцювати -12
16  Чесна, справедлива  Висока  +1
17  Висока    

Відповіді дівчат

Юнак, який користується успіхом Майбутній чоловік                   
1  Енергійний  Працелюбний +13
 2  Життєрадісний  Чесний, справедливий +11
 3  Красивий  Розумний  +5
 4  Полюбляє танцювати  Вміє володіти собою +12
 5  Високий  Сміливий  +6
 6  З почуттям гумору  Вольовий  +4
 7  Намагається допомогти іншим  Життєрадісний  -5
 8  Розумний  Любить свою роботу  +5
 9  Чесний, справедливий  Намагається допомогти іншим  -2
10  Вольовий    
11  Сміливий  Енергійний -10
12      
13  Любить свою роботу    
14  Працелюбний  З почуттям гумору  -8
15    Любить танцювати -11
16  Вміє володіти собою  Високий -11
17    Красивий -14

Звісно, таке опитування, як на сьогодні, не є досконалим. На одне з упущень вказує сам Анатолій Протопопов: оскільки за радянських часів етологія вважалася буржуазною лженаукою, в таблицях немає таких важливих критеріїв особистості, як вміння "брати від життя своє" (та й чуже також, аби собі на користь) - що вказувало би на високі рангові амбіції особи в тій чи іншій ієрархії. На мою особисту думку, такий пункт можна було б замаскувати "вмінням зробити дім "повною чашею"... Але навіть цього не було зроблено. І ще я особисто включив би в опитування "вміння готувати страви" - адже "солов'їв байками не годують", та й "шлях до серця чоловіка лежить через його шлунок"... Втім, цей пункт не включили в опитування, можливо, тому, що в 60-ті роки Комуністичною партією й радянським урядом витримувався курс на розвиток "общепита"?! Хтозна...

Втім, отримані результати є цікавими й корисними навіть у такому вигляді! Адже вони чудово ілюструють дві тенденції, про які йшлося вище:

  • вимоги як дівчат, так і чоловіків до представників протилежної статі є дуже суперечливими (якщо хочеться просто "погуляти" - вимоги одні, якщо ж вийти заміж або одружитися - геть інші);
  • таких розбіжностей у жінок більше, ніж у чоловіків, й виражені ці розбіжності яскравіше.

Наприклад, для юнаків життєрадісність що подруги, що майбутньої дружини стоїть на другому місці, сила волі - на дванадцятому місці, а в трьох випадках розбіжності в оцінках не перевищують 2-х місць. Серед відповідей дівчат жодна з характеристик близьких друзів (читайте: залицяльників) не збігається за рангом з характеристикою майбутніх чоловіків. Низька (не більше 2-х місць) розбіжність спостерігається лише в одному випадку. Що ж до розбіжностей, то для юнаків висока (10 балів і вище) розбіжність між вказаними характеристиками спостерігається в 4-х випадках, для дівчат - в 7-ми випадках.

Окрім того, як для дівчат, так і для юнаків в лівих колонках (особи протилежної статі, які користуються успіхом в реальному житті) на високі місця вийшли особистісні характеристики, що, на думку Анатолія Протопопова, відбивають певні "первісні ідеали" (себто, ідеали далеких первсних людських суспільств, що перебували в дикому чи напівдикому стані), а в правих колонках (майбутнє бачення партнера у шлюбі) - т.зв. "ідеали сімейного життя", що є більш пізнім людським надбанням. У юнаків 1-3 місця займають, у випадку життєвих симпатій:

  • дівоча краса;
  • життєрадісність;
  • любов до танців.

(Щодо останньої, то Анатолій Протопопов підкреслює зв'язок такої характеристики із шлюбними "танцями" тварин, птахів і риб. Таким чином, якщо дівчина погано танцює чи не любить танцювати, то вона у більшості випадків випадає з поля зору юнаків, як статево недозріла особа, непридатна до "загравань" перед паруванням.)

Для сімейного життя ідеал майбутньої дружини інший:

  • чесна, справедлива;
  • життєрадісна;
  • працьовита.

У дівчат бажаний бой-френд (в сучасній термінології) має бути:

  • енергійним;
  • життєрадісним;
  • красивим.

Ідеал майбутнього чоловіка:

  • працелюбність;
  • чесність, справедливість;
  • розум.

Пасуть задніх кандидатки в подруги юнаків, наділені:

  • вмінням володіти собою;
  • чесністю, справедливістю;
  • високим зростом.

Не користуються попитом кандидатки в дружини, наділені:

  • сміливістю;
  • любов'ю до танців;
  • високим зростом.

Дівчата в останню чергу заведуть бой-френдів:

  • які люблять свою роботу;
  • є працелюбними;
  • вміють володіти собою.

Дівчата в останню чергу вийдуть заміж за тих, хто:

  • полюбляє танцювати;
  • високий на зріст;
  • красивий.

Лишається нагадати, що ці дані є середньостатистичними для радянських юнаків і дівчат 60-х років ХХ ст., тому читачі цього матеріалу мають зважати на цю обставину.

 

Про примАтивність

З наведеного вище випливає, що юнаки й чоловіки при псевдовиборі подруги, а тим паче дружини й матері своїх майбутніх дітей більше користуються розумом та логікою, а дівчата й жінки при виборі бой-френдів або майбутніх чоловіків більше довіряють інстинктам. У зв'язку з цим постає питання: а наскільки загалом людина здатна контролювати свої інстинкти?

Насамперед, зазначу, що згаданий вище Анатолій Протопопов запропонував для цього таке поняття, як примативність (від лат. primatus - "початковий") - характеристику ступеню впливу інстинктивних мотивацій на практичну поведінку.

За Анатолієм Протопоповим, чим менше людина контролює свої інстинкти, чим частіше віддається на їхній розсуд - тим вища примативність людини. І навпаки: чим менше людина підпадає під дію своїх інстинктів, чим жорсткіше контролює їх і чим частіше користується розумом, тим примативність людини менша.

Сама по собі примативність не пов'язана з рівнем освіти. При бажанні можна знайти людей з вищою освітою, поведінка яких викликає, м'яко кажучи, подив.

І навпаки, поряд із цим можна вказати і на скромних трудяг з ПТУшною освітою, які вирізняються виваженою поведінкою. Як-то кажуть, "народною інтелігентністю". Можливо і те, й інше. Водночас, автор поняття примативності Анатолій Протопопов слушно підкреслює наступні два моменти.

По-перше, примативність різних соціальних груп людей і цілих прошарків суспільства може суттєво різнитися між собою. Також висока чи низька примативність може згодитися чи нашкодити людині, яка належить до тієї чи іншої соціальної групи або прошарка. Традиційно серед діячів мистецтва (артистів, художників та ін.) примативність є високою. Саме тому в творчих колективах та мистецьких угрупуваннях постійно вибухають скандали! Насправді все просто: коли інстинкти контролюються слабко або ж не контролюються зовсім, пристрасті можуть спалахнути при найменших міжособистісних "терках" - і скандал готовий! Або ж згадайте поведінку наших народних депутатів: чим гучніше він кричить з парламентської трибуни, чим емоційніше б'є себе в груди або гамселить колег-парламентарів - тим більше уваги на нього звертають.

І навпаки, в наукових колективах, на технічних виробництвах примативність є традиційно низькою. Це також не дивно: високопримативні люди - нестримані скандалісти рідко вписуються в колективи, що видають вартісні результаті в спокійній діловій атмосфері. До речі, автор цих рядків вже протягом чверті століття спостерігає цікавий феномен: письменники-фантасти недарма виділяються з-поміж інших письменників поміркованою поведінкою - адже серед них багато представників тієї ж наукової чи технічної інтелігенції, які за визначенням наділені низькою примативністю. Ні-ні, скандали та інші "терки" стаються і в середовищі фантастів також, проте ступінь їхнього розжарювання відрізняється від градусу скандалів в артистичному середовищі приблизно так само, як горіння свічки відрізняється від порохового вибуху.

І по-друге, людська психіка влаштована так, що люди звертають увагу, насамперед, на високопримативних осіб, які без коливань дають на публіці волю інстинктам. Хоча при цьому людину можуть не любити, навіть ненавидіти, але її запам'ятають - це точно! Наприклад, людина може не бути фанатом "всеросійського зайки" Філіпа Кіркорова, але відомості про його скандальну сутичку з журналісткою прогриміли скрізь. І навіть те, що під час скандалу фігурувала якась "рожева кофтинка", люди також запам'ятали.

Інший приклад епатажної поведінки (тепер вже серед українських політиків) - це Олег Ляшко. Чому він міцно асоціюється з вилами, люди вже починають потроху забувати. Проте сам факт, що його образ відтепер міцно пов'язаний з цим реманентом, є беззаперечним.

А тепер уявіть, що Кіркоров і Ляшко протягом кар'єри поводились би тихесенько, чемненько, ні з ким би не скандалили... Та хто б їх зараз пам'ятав?! Так, низькопримативні чоловіки зазвичай не запам'ятовуються...

Маленький експеримент: хто може навскидку назвати ім'я зображеного на оцій фотографії чоловіка?!

А між іншим, це Юрій Кондратюк (або Олександр Шаргей) - великий український вчений і геніальний інженер, один з піонерів підкорення Космосу, який розрахував т.зв. "трасу Кондратюка": саме по ній американські космонавти здійснили політ на Місяць...

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%8E%D0%BA_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

А оце хто:

Не знаєте?! Овва, та це ж Володимир Шухов - геніальний російський, згодом радянський інженер і винахідник. Ажурну радіовежу в Москві на Шаболовці пам'ятаєте?.. Його робота!

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2,_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87

А може, бодай оцього добродія пізнали?!

А це - Гюстав Ейфель, його Ейфелева вежа стала символом столиці Франції. Як же можна хоч серед ночі пізнати творіння й не пізнати конструктора?..

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2_%D0%95%D0%B9%D1%84%D0%B5%D0%BB%D1%8C

Але... Таки справді можна! Бо ці люди були низькопримативними особами, ніякими особливими скандалами за життя не позначились. А тому їх швиденько позабули - на відміну від їхніх сучасників-політиків і діячів мистецтва.

Звідси важливий для нашої теми висновок: при виборі як партнера для которкотермінових зв'язків (подруг чи бой-френдів), так і майбутнього чоловіка чи дружини примативність відіграє неабияку роль! І оскільки інстинктивна поведінка виглядає в очах оточуючих більш яскраво, то високопримативні люди частіше впадають в око і на довше запам'ятовуються, ніж низькопримативні.

Отже, якщо по молодості жінка мала бой-френда, який вирізнявся асоціальною поведінкою, полюбляв горлати непристойності, розпускати кулаки, грубіянити тощо - вона запам'ятає цього "брутального мачо", найшвидше, на все життя. Хоча вийде заміж за працьовитого, чесного, розумного, скромного тихоню. Але випадково побачивши по телевізору Джигурду, подумає з мимовільною тугою: "І той мій колишній був таким самим відморозком..."


Далі буде...


UPD (8.11.2015, 19:30). Щойно під "Етологічним, №1" шановний Миро Продум написав коментар про те, що у арійських народів хлопці та дівчата мали рівні права свататися одне до одного. Я пошукав і таки знайшов наступне:

Право дівчини на сватання

(http://www.rivne1.tv/Info/?id=3042)

Українські традиції - як ми мало знаємо про них. Як власноруч відмовились від знання для розуміння і усвідомлення своїх прав. Що можна говорити, якщо українське суспільство було побудовано за матріархальним принципом. І це не просто слова.
Заглиблюватись у цю тематику я не маю права, оскільки цей блог присвячений вузькій тематиці, але кому цікаво, може ознайомитись з таким матеріалом. Як не дивно, дівчина на рівні з хлопцем мала право свататись. “Прийміть мене, мамо, я ваша невістко,” - такими словами дівчина віталася з майбутньою свекрухою. Головна фігура українського традиційного весілля — мати нареченої, на відміну від російського, де в центрі обряду стояв батько. Роль жінки ніколи не принижувалася, а тим більше, вона заправляла якщо не всіма справами сім’ї, то принаймні, їх більшою часткою.
Підкреслюю: даний звичай був забутий, хоч і зовсім недавно. У той час, як західніші землі від сучасної України намагалися позбутися даного звичаю, в Україні він довго залишався загальноприйнятим. Натомість, хлопці рідко наважувалися скористатися своїм правом свататись (гарбуз пам’ятаєте?). Відмовити ж дівчині означало накликати на себе нещастя. Тому дівчатам майже ніколи і не відмовляли - дівчина пропонувала хлопцеві свою руку не заручаючись його згодою. Сила даного звичаю була настільки великою, що навіть засудженого хлопця могла врятувати саме дівчина, яка захотіла свататись до нього. І лише у XIX ст. роль жінки звелася до такої, як ми всі звикли думати.

Дуже цікаво! Поза сумнівом, це - відгомін прадавніх звичаїв часів матріархату, що засвідчує давність самого українського етносу. Але на українських теренах цей звичай був забутий до кінця XVIII століття. В ХІХ столітті старостів засилали вже тільки хлопці або чоловіки, але не дівчата чи жінки...

Що ж до порятунку засудженого до страти через згоду дівчини взяти його за чоловіка, то цей звичай колись був широко розповсюджений. Наприклад, він згадується в "Соборі Паризької Богоматері" Віктора Гюго: саме таким чином Есмеральда врятувала від повішення П'єра Гренгуара. Але оскільки цей звичай діяв в екстремальній ситуації, я не вважаю за потрібне розглядати його.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

«Євангеліє Ісуса Хреста» (Львів, «ПІРАМІДА», 2017 - 596 с. Зладив Ігор Каганець)

Подарунок на Різдво – «Євангеліє Ісуса Хреста» (Ігор Каганець, 2017) для нових прихильників AR25.ORG

Даруючи книги, ми розширюємо коло однодумців. Для придбання цієї книги насамперед треба визначитися з варіантом палітурки книжки (тверда чи м’яка) і кількістю примірників, порахувати загальну...

Останні записи

Коментарі

Зображення користувача Явсе Світ.

Є дві категорії людей..
Перша це люди,для котрих буття визначає свідомість..Їх переважна більшість..
Друга це люди,для яких Свідомість визначає світосприйняття..
Дана стаття описує "шлюбні танці" і розпускання кольорових хвостів саме першої категорії людей..Не потрібно всіх українців записувати у першу категорію,навіть через вибіркове дослідження українських пісень..
Цікаво буде почитати нові коментарі до нової статті,бо у першій її частині бачу непочатий край роботи для дзідзі Фрейда,чи йому подібних..Дякую..

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

А я й не записую всіх українців до першої категорії! Просто високопримативні люди видаються іншим яскравими характерними особистостями через те, що їхня поведінка складається з суцільних інстинктивних проявів - тому їх краще запам'ятовують. І навпаки, низькопримативних людей не помічають, навіть якщо вони поруч.
Я недарма вмістив наприкінці статті портрет і відомості про цього чоловіка:

Мені самому цікаво, скільки читачів впізнали його по фотці без пошуку в мережі?! Можу ще накидати фоток великих українців з тією ж метою:


Буду приємно вражений, якщо українці пізнаватимуть цих людей краще, ніж оцих українців:

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.

Другий зверху - це Пулюй. Першовідкривач рентгенівських променів.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Хоча можна заперечити: це все науково-технічна інтелігенція. Це свій прошарок, не такий популярний, як артисти чи політики... хоч я написав саме про це...
Але гаразд! Давай-но співставимо двох жінок з однієї категорії:


От яка з них є більш пізнаваною, а отже - більш цікавою людям?!

Зображення користувача Явсе Світ.

Я чітко бачу різницю між шутами системи і творцями прогресу..Одних і других ми помилково називаємо інтелігенцією..Перші нам мозолять очі і відволікають..другі творять розвиток суспільства..Перші присмокталися і є паразитами..другі є рушійною силою еволюції суспільства у різних областях діяльності..Перші дуже стурбовані своїм почуттям важливості і прагнуть визнання і бути "зірками"..другим байдуже до визнання і похвали у цій щурячій метушні..

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Отож бо й воно! А між іншим, ще у Антона Чехова (з українським корінням російський письменник) є оповідання саме на нашу тему. Сюжет такий.

В купе поїзда їде високоранговий чиновник, читає замітку в газеті й обурюється:
- У нашому місті щойно відкрили новий міст. На цю видатну подію запросили якусь там співачку NN. Саме вона перерізала стрічку на відкритті... Усі газети написали, що міст відкрила співачка NN, але ніхто не написав, що на відкритті були присутні такі-то видатні персони, меценати та інші. Й серед них - я...
Тоді попутник по купе мовив:
- Я інженер, я цей міст проектував і керував його спорудженням. І про мене також жодна газета не написала.

Оповідання створене чи то наприкінці ХІХ ст., чи то на початку ХХ ст. А проблеми ті самі, що й зараз: низькопримативні люди (чиновники, меценати, батьки міста, науково-технічна інтелігенція) не підкоряються інстинктам і живуть переважно розумом. Тому ніхто з них не цікавий для мас-медіа - бо на них не зробиш сенсацію, не піднімеш популярність (а отже, прибуток) свого засобу масової інформації (в даному разі - своєї газети). Натомість про високопримативну співачку (хай навіть репутація у неї не дуже) звертають увагу всі, кому не ліньки! Газети пишуть про неї, людська увага дістається їй же...
Час спливає, але нічого не змінюється (((

Зображення користувача Дзвінка Сопілкарка.

Те, що здається таким нелогічним, найлегше пояснити з точки зору астрології.
Ось вам моя відповідь.

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Оооо, то Ви знаєтесь на астрології )))

Зображення користувача Альберт Саїн.

Дзвінка Сопілкарка каже:
Те, що здається таким нелогічним, найлегше пояснити з точки зору астрології.<a href="http://svitoch.in.ua/56-vybir-seksualnogo-partnera-ta-maibutnogo-suputny... class="bb-url" rel="nofollow">Ось вам моя відповідь.</a>

Бач якщо астрологія усе так легко це пояснює, то чого ти так частенько в одній публікації робила зауваження про укрів які нічого не роблять окрім як хіба що гамселять своїх жінок (твоїх подруг)? Хіба ж не очевидно виходить що по астрології у них все по фен-шую, як і має бути??

Зображення користувача Дзвінка Сопілкарка.

Якщо б у них все було по фен-шую, то жінка б не жалілася. Бо було б як у тому анекдоті: " І зустрів садист мазохіста... і жили вони довго і щасливо..."
Але для цього треба було на консультацію до астролога сходити, перш ніж женитися.

Зображення користувача Альберт Саїн.

То проблема у такому разі в тих чоловіках безглуздих, чи неуцтві обох статей?
І як ти думаєш ті чоловіки твоїх подруг також би були точно такими же як зараз якби вони були в свій час одруженими по консультації астролога на інших жінках???

Зображення користувача Дзвінка Сопілкарка.

Якби вони пішли до астролога перед одруженням, то скоріше всього, знайшли б собі таку жінку, якій би пасувало таке життя. Або навпаки, астролог міг порадити взяти жінку, яка зможе дати здачі. ;)))

Зображення користувача Альберт Саїн.

То у такому випадку ті чоловіки з такими жінками для тебе все одно були б негідниками та покидьками??

Зображення користувача Дзвінка Сопілкарка.

Зірки місцями не поміняєш і слів з пісні не викинеш.

Зображення користувача Альберт Саїн.

Я правильно зрозумів, ти натякаєш на таке поняття як карма у взаємовідносинах??

Зображення користувача Дзвінка Сопілкарка.

Я не натякаю, а прямо кажу, що кожна душа ще до народження обирає для себе і момент народження і риси характеру та здібності. А от чи зможе вона щось путнє з цього набору зробити, залежить від певного рівня свідомості. Був у мене випадок. У людини явні творчі здібності, а вона в бізнес полізла. Так і з вибором партнера, часом і в гороскоп дивитися не треба, бо й так видно по людях, що вони явно не пасують одне до одного. А батьки гроші на весілля тратять, зі шкіри вилазять, а молоді через три місяці розбіглися.

Зображення користувача Альберт Саїн.

Мбдя, то отже виходить що ті українці що пиячуть та гамселять твоїх подруг нічого з того всього для себе путнього вибрати у житті не змогли окрім як одружитися на жінках з якими можна бухати та гамселити їх від душі?
А втім вже якось і не важливо. Головне що у приїжджих рівень свідомості у виборі собі жінок значно вищій чим у наших))

Зображення користувача Дзвінка Сопілкарка.

До речі, з точки зору астрології, переїзд в іншу країну найкращий спосіб покращити гороскоп. Тоді те, що було деструктивним для сімейних стосунків, стане корисним у бізнесі чи громадській роботі.
То може ті іноземці, які переїхали в Україну, зробили мудро, так само як і ті українці, які поїхали шукати кращої долі світ за очі?
На жаль, не кожному дано таке щастя - покращити долю шляхом переїзду. Декому доводиться битися головою об стінку там, де вродився.

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Битися головою об стінку - це не конструктивно. Краще розібрати стінку на цеглинки і скласти з них браму - о!!!

Зображення користувача Дзвінка Сопілкарка.

Цілком з вами згідна, але для будівництва брами треба спершу усвідомити, що перед тобою стіна. Муха б'ється об шибку і не бачить відчинену форточку.

Зображення користувача Альберт Саїн.

Якщо в астрології це так, то в іншій науці такий переїзд є відносним.
А саме не пам"ятаю деталей, но йшлося про те що за звичай відірвати свою дупу зі свого місця проживання і спокійно виїхати в іншу місцевість (неважливо в місто, обл. країну) можуть тільки ті люди які вже на своїй місцевості в гармонізувалися тобто позбулися так якихось кармічних прив"язовнностей (страхів) і тим самим стали вільними для всього світу. Натомість якщо такого у людини не відбулося, то вона за межами свого місця проживання буде весь час себе некомфортно почувати. Тому чи дійсно така людина по астрології покращить свій гороскоп то для мене це якось відносний спосіб.

Зображення користувача Анатолій Висота.

Друже Тимуре, вітаю з другою гарною статтею! Уважно прочитав. Доречними були пісенні ілюстрації. Особливо ТУМБАЛАЛАЙКА. З цієї пісні я знаю лиш приспів і ніколи не думав, що вона така змістовна. Є й українська СІМ ЗАГАДОК ЗАГАДАЮ. Щодо ПРИМАТИВНОСТІ, то так воно і є. Володієш своїми інстинктами - досягаєш чогось значимого в житті, живеш розхристано - будеш популярним. Маєш від мене 5 галів.

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Стараюся )))
Хоча тут вже неодноразово дідуся Фройда до мене викликати збирались - але нехай )))

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Анатолій Висота каже:
Є й українська СІМ ЗАГАДОК ЗАГАДАЮ.

Не заперечую, є така )))
Летів пташок понад воду
Але, на превеликий жаль, я ніде не знайшов МР3 чи МР4 файлів - тільки текст. А оскільки інші пісні - це відео (AVI), то не хотілось порушувати стилістику статті. Насамкінець, тут знов вийшло 20'000 знаків - це порядку 2-х журнальних розворотів. Додавати текст пісні - додавати знаки (((
Щодо "Тум-балалайки", то можеш подивитися за цим посиланням оригінал тексту на їдіш, російську транслітерацію і 2 варіанти перекладу - буквальний повний та опоетизований скорочений.
Так, люди, на жаль, не здогадуються, наскільки змістовна ця пісня. Тож роблять переспіви такі, кому що Бог на душу покладе:

Зображення користувача Дзвінка Сопілкарка.

Ай, пане Тимуре, полінувалися. Та ось же вона

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Красно дякую! Зараз оновлю!!!
Вважаю прикметним, що в цій пісні дівчина влаштовує іспит хлопцеві.
Тому до аналізу саме української пісні повернуся в "Етологічному, №3" )))

Зображення користувача Анатолій Висота.

Друже Тимуре, вперше прослухав ТУМБАЛАЛАЙКУ українською. Починається так:
За кацапа я не піду,
Бо кацапа я не люблю,
Бо у кацапа драна куфайка... І далі схожим чином про грузина та інших. А де ж 7 загадок? Однак дякую, друже!

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Анатолій Висота каже:
Друже Тимуре, вперше прослухав ТУМБАЛАЛАЙКУ українською. Починається так:
За кацапа я не піду,
Бо кацапа я не люблю,
Бо у кацапа драна куфайка... І далі схожим чином про грузина та інших. А де ж 7 загадок? Однак дякую, друже!

Те, що ти слухав українською мовою - це "отсєбятина" )))
Справжнього перекладу українською ніхто не робив, є лише російські переклади - отут: Тум-балалайка
Ось тобі 7 загадок з буквального російського перекладу:

Девочка, девочка, я хочу вас спросить:
Что может расти, расти без дождя?
Что может пылать без конца?
Что может тосковать, плакать без слёз?

Что выше, чем дом?
Что быстрее, чем мышь?
Что глубже, чем колодец?
Что горькое, более горькое, чем жёлчь?

А ось 3 загадки з опоетизованого перекладу (він до того ж скорочений, бо ще 4 загадки не перекладалися):

Слушай, девчонка, ты мне ответь:
Что может вечно, вечно гореть,
Что без дождя растёт и в мороз,
Что может плакать, плакать без слёз?

Зображення користувача Явсе Світ.

Так пане Тимур..Саме оцінку фрейдистів хотілося б почути стосовно наших(і моїх у тому числі) коментарів до Ваших статей,в яких Ви чомусь взялися аналізувати примАтивність людини на прикладі українського народу..

Давайте по чесному..у наступній своїй статті опишіть своє бачення примАтивності на прикладі скажімо єврейського народу..Чи битися головою об стіну плачу на спеці в чорному одязі чи загадити Умань це приклад непримативності..

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Явсе Світ каже:
Так пане Тимур..Саме оцінку фрейдистів хотілося б почути стосовно наших(і моїх у тому числі) коментарів до Ваших статей,в яких Ви чомусь взялися аналізувати примАтивність людини на прикладі українського народу..

Ви серйозно?!
Тоді, будь ласка, покажіть, де я наводжу приклад українського народу, аналізуючи примативність. Бо поняття примативності я лише окреслив, але не аналізував. Щодо наведених прикладів, то якщо високопримативні Поплавський, Ляшко і Джигурда та низькопримативний Кондратюк - українці, то високопримативний Кіркоров - то є російський болгарин (+циган, +єврей і хто там ще), низькопримативний Шухов - росіянин, низькопримативний Ейфель - француз...
Тому повторюю запитання: де у мене приклад українського народу і загалом, що таке примативність цілого народу, коли я веду мову виключно про примативність окремих індивідів?!
Що таке "примативність народу"?!
Максимум "об'єднавчості", про який я пишу - це окремі соціальні прошарки чи професії. Просто порядок речей такий, що в середовищі людей мистецтва і політиків примативність підвищена, в середовищі людей науки й техніки - низька. Бо там свої корпоративні правила поведінки, що забезпечують успіх. Але професійні корпорації - це не народ...

Цитата:
Давайте по чесному..у наступній своїй статті опишіть своє бачення примАтивності на прикладі скажімо єврейського народу..

Що Ви маєте на увазі під примативністю єврейського народу?! Примативність - це особистісна характеристика. На народ вона не розповсюджується. Наприклад, оце високопримативний єврей - досить послухати його виступи з трибуни:

А оце низькопримативний, він сконструював реактивні снаряди для "Катюші" й літаків:

Але це - окремі індивіди. А як охарактеризувати примативність цілого народу?! Я не знаю, чесне слово! Судячи з Ваших заяв, Ви знаєте - то поділіться, будь ласка. Дуже прошу

Цитата:
Чи битися головою об стіну плачу на спеці в чорному одязі чи загадити Умань це приклад непримативності..

І знов те саме: що таке непримативність?! Якщо вже запроваджуєте новий термін, то давайте йому одразу визначення. Бо Анатолій Протопопов запровадив термін "примативність", як міру, ступінь інстинктивності поведінки людей. Примативність коливається від високої (слідування на поклик інстинктів) до низької (контролювання інстинктів, їхнє придушення).
А що таке "непримативність"?! "Не міра інстинктивності поведінки" - так?! Якщо не міра - тоді що це?!

Зображення користувача Альберт Саїн.

Тимур Де-Бальзак каже:
Але це - окремі індивіди. А як охарактеризувати примативність цілого народу?! Я не знаю, чесне слово! Судячи з Ваших заяв, Ви знаєте - то поділіться, будь ласка. Дуже прошу

Прохання хоч і не до мене та проте відповім.
Що ж ти за українець такий раз не відчуваєш спільного духу нації???
Отже поїхали, згідно ось цих ось описів "...Чому українці - погані мігранти" ми можемо помітити що переважно українці це низькопримативний народ (нарід, нація) натомість представники націй мусульманського віросповідування більше є подібними до високопримативних народів (націй, етносів).
Для прикладу ти частенько любиш хвалитися що ти є ЕІІ, і при цьому я так розумію що ти навіть і не тямиш у тому що уся українська нація як одне ціле в загальному також відповідає більше описам саме цьому же соціотипу ЕІІ. Що це означає? А те і означає що навіть наші високопримативні українці різних соціотипів будуть значно низькопримативнішими по відношенню наприклад там (хай будуть) туркам, айзерам і їм подібним націям. Через те що всіх нас переважно чим більше чистокровніших то тим і краще відчутнішими до чогось одного такого що воєдино усіх нас об"єднує в щось таке одне ціле, що і називається власне "егрегором".
Отому власне ми українці, а особливо ЕІІ будучи низькопримативними і поступаємося отим високопримативним і все тим же українцям і все тим же не українцям..
Насправді визначати в загальному націю в щось одне ціле вкрай дуже важко, так як однорідних націй по суті діл практично майже не існує. Хоча і в цьому також не така вже і біда як біда у тім що це реально дуже важко визначати. Але в загальному +/- по таким показникам як низько та високо примативності визначити все ж таки та і можливо..

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Альберт Саїн каже:
Насправді визначати в загальному націю в щось одне ціле вкрай дуже важко, так як однорідних націй по суті діл практично майже не існує. Хоча і в цьому також не така вже і біда як біда у тім що це реально дуже важко визначати. Але в загальному +/- по таким показникам як низько та високо примативності визначити все ж таки та і можливо..

О!!! Браво!!! Цитую ще раз тебе самого:

Цитата:
Насправді визначати в загальному націю в щось одне ціле вкрай дуже важко, так як однорідних націй по суті діл практично майже не існує.

Річ у тім, що якщо вивести формулу:
(Примативність нації)=∑(примативності людей)
- у нас вийде знаменита "середня температура по шпиталю 36,6°", просто в морзі лежатимуть холодні трупи, а на шпитальних ліжках - хворі з температурою вище 40°. Але в середньому - 36,6°... Так само з усередненою примативністю народу - "десь так середненька, плюс-мінус крокодил".
Вибачай, такий підхід мене не влаштовує! Поняття примативності було введено конкретним вченим-етологом і ще не є усталеним. Ще не розроблені шкали примативності, ще не відбувалися масові замірювання її серед різних груп населення і по країні в цілому. І всі ці наші усереднення вилами по воді писані.

Чому я загалом заговорив про примативність? Бо, здається, чи Миро Продум, чи Явсе Світ, чи ще хтось при обговоренні "Етологічного, №1" справедливо зауважив: інтелект, розум впливає на вибір чоловіка й жінки! Це справді так. Але до останнього часу етологи це питання обходили. У Протопопова я зустрів поняття примативності, отож і написав... Але це відносно нове поняття, й замірів його рівня і серед різних соціальних груп, і "в середньому по шпиталю", і в світі поки не проводилося. Хоча "на пальцях" все нібито зрозуміло... але для повноти розкриття теми "на пальцях" - це не рівень (((

А далі ти, не розібравшися з "примативністю народу, нації", переходиш одразу до порівняння усереднених примативностей різних народів! Ну так, я теж "печінкою відчуваю", що примативність українців є нижчою і примативності арабів, і італійців, і навіть росіян також. Та як усе це виміряти, щоб потім співставити?! Як-то кажуть, хороше запитання! (с)

Зображення користувача Альберт Саїн.

В дупі я твої вибачення бачив..
Бо твоя печінка і то краще шарить чим твій розум.
Примативність чи як воно там високо та низько примативність можна прирівняти що до маскулінності/феменінності, а що до енергії інь/янь.
Є така річ якщо ти її ще і досі не усвідомив як ти кажеш як ЕІІ, що переважно люди говорять про одне і те ж саме лиш різними словами..
А отже поки твої там вчені по примативності дійдуть до загальних вирахувань то інші люди скажуть що воно те ж саме що і маскул./фем. а що інь/янь.

Стосовно націй, то якщо ти невторопав, то польска нація, українська, білоруська та ще деякі є більш менш однорідними націями які і можна більш менш легко визначити як одне ціле, а ось інші нації на стільки різношерстні що мають не тільки різні чітко виражені антропологічні дані але ще і далекі расові.. Для прикладу нинішні французи вже далеко не такі однорідні як вони були ще десь так років 50 тому назад.

Саме тому я і можу з легкістю перейти до порівнянь примативності народів)

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Альберт Саїн каже:
Саме тому я і можу з легкістю перейти до порівнянь примативності народів)

Гаразд! Прапор в руки - і вперед, на барикади!

Зображення користувача Альберт Саїн.

Нашо воно мені того прапора із барикадами треба???

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Бо ти революційними темпами випереджаєш науковців )))
Так можна далеченько зайти.
Дуже-дуже!..

Зображення користувача Альберт Саїн.

Розумію що це жарт, та проте якщо його наприклад сприйняти в серйоз, то що дало би мені або людству ті далекі заходження?)

Зображення користувача Явсе Світ.

Ми починаємо обговорювати терміни,а не суть..Вивчення поведінки людей,що керуються у своєму житті переважно інстинктами це добра справа..
Українці так само як інші народи не є гіршими чи кращими в цьому плані (на мою думку)..Порівняльний відсоток між тими,хто взяв свої інстинкти під контроль такий самий напевно,як і в інших народів..і все було би добре,якби не свідоме вікове і штучне підвищення тієї примативності українців через змінену релігію,через винищення еліти,через винищення культури і насадження примітивної шароварщини і салоїдства..і тд..

Жириновський не є ідіотом як ви собі думаєте..Він є тим,кого хоче бачити простий москаль..Хотів би москаль бачити балерину у білому..жирик одівся б у костюм балерини і говорив би літературною мовою..Потрібно бачити суть речей,а не чіплятися за терміни і водити довкола них словесні хороводи..навіть на прикладі Жириновського зрозуміло,що він належить до того племені,котре надіне будь яку маску клоуна,чи то священника..головне суть..а суть у тому,щоб каравани із матеріальними цінностями не припиняли йти із пограбованих земель і народів..

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Альберт Саїн.

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Помиляєшся, друже! Футбол - це англійський винахід, тому той, хто вкидає м'яча у натовп, має виглядати десь отак, по-джентльменському:

Або принаймні як оцей француз, який відродив Олімпійські ігри:

Адже спорт - це один з елементів цивілізації, він працює на пониження градусу агресивності суспільства, отже на зниження загальної примативності. Плюс дозволяє заробити гроші на змаганнях. Тому розвитком масових спортивних змагань і зайнялися всякі різні аристократи наприкінці ХІХ ст. Бо якщо агресивність суспільства не спрямувати у більш-менш безпечне спортивне русло, це виллється у руйнівну війну. Починаючи від "старту" ХХ ст. - у війну світову. Починаючи з середини ХХ ст. - у війну світову ядерну.

Зображення користувача Альберт Саїн.

То абстрактна картинка того як типу жиди уміло і вдало справляються з агресією гоїв...
А те що ти понаписав ну то і я наполовину того всього також і сам знаю)

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Тут доречний ось цей мультик ))) - Як козаки олімпійцями стали (це на Ютубі ))) )

Тимур Де-Бальзак каже:
...Адже спорт - це один з елементів цивілізації, він працює на пониження градусу агресивності суспільства, отже на зниження загальної примативності. ... Бо якщо агресивність суспільства не спрямувати у більш-менш безпечне спортивне русло, це виллється у руйнівну війну. ....

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Явсе Світ каже:
Жириновський не є ідіотом як ви собі думаєте..Він є тим,кого хоче бачити простий москаль.

Добродію, або Ви неуважно прочитали розділ про примативність, або сприйняли прочитане на емоціях. В будь-якому разі розтлумачую додатково. Я зовсім не думаю, що Жирик є ідіотом - не приписуйте мені цього. Писав я про інше: високопримативна (інстинктивна) поведінка впадає в око будь-якій людині, запам'ятовується краще. Тому:

  1. хто хоче бути "в тренді", "в мейнстрімі", стати т.зв. "медіа-персоною" тощо - той має обирати високопримативний стиль поведінки;
  2. люди, високопримативні від природи, швидше опиняться в центрі загальної уваги.

Оце, власне, і все, про що я писав. Що у нас, що в РФ немає державних діячів в розумінні сера Вінстона Черчілля, у нас є лише політики. Політикам же потрібно залишатися в тренді. Кожен робить це, як вміє. Жирик обрав для цього амплуа не те щоб клоуна - швидше, придворного блазня. Але зрозуміло, що він не ідіот! Бо блазнювання (навіть грубе) потребує розуму.

Цитата:
навіть на прикладі Жириновського зрозуміло,що він належить до того племені,котре надіне будь яку маску клоуна,чи то священника..головне суть..а суть у тому,щоб каравани із матеріальними цінностями не припиняли йти із пограбованих земель і народів..

"Плем'я" Жирика тут ні до чого. І матеріальні цінності з пограбованих земель не йдуть, але акумулюються у тамтешнього царя, котрий обрав собі іншу високопримативну роль - альфа-самця й мачо на рівні держави, який "може все, що завгодно":



Цитата:
Українці так само як інші народи не є гіршими чи кращими в цьому плані (на мою думку)..Порівняльний відсоток між тими,хто взяв свої інстинкти під контроль такий самий напевно,як і в інших народів..і все було би добре,якби не свідоме вікове і штучне підвищення тієї примативності українців через змінену релігію,через винищення еліти,через винищення культури і насадження примітивної шароварщини і салоїдства..і тд..

Ну, то давайте працювати на масове пониження градусу примативності серед українців! Забігаючи на пару "етологічних" матеріалів наперед, скажу, що будь-яка цивілізація працює на зниження градусу примативності свого суспільства. Але зараз склалася унікальна ситуація: все людство в глобальному плані штовхають "назад у печери". Хочете, щоб ця доля оминула українців? Прекрасно! Працюйте проти цього всеохопного мейнстріму. Я тільки "за", а не "проти".

Зображення користувача Арсен Дубовик.

1) "загАдкові" твори є й в українців ))) От, наприклад, укр.народна казка "Мудра дівчина"
2) певно, Явсе Світ таки відчув якусь тонку гру з етологічністю, яка й виникла саме в контексті обговорення статті "Хто є українцем і як це визначити". От тільки яка?.... хм-м-м...
От ніби все й правильно говориться, аргументується, навіть згоджується! АЄОА... як казав Майкл Щур )))
3)Ба! І ще одне - хм-хм-хм! ;-) І чого це, як не "раб божий", то "примативність" нам українцям має "пояснити" і далі ніби й скеровувати наші дії, які від того, ну аж ніяк не стануть радісними?!... Замість "підмімання" - "опускання".

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Арсен Дубовик каже:
Ба! І ще одне - хм-хм-хм! ;-) І чого це, як не "раб божий", то "примативність" нам українцям має "пояснити" і далі ніби й скеровувати наші дії, які від того, ну аж ніяк не стануть радісними?!... Замість "підмімання" - "опускання".

Арсене ))) Я не раб Божий, ти щось поплутав.
Але перебіг диспуту мені дуже подобається )))
Дуже-дуже )))

  1. Спочатку я пишу про те, що при виборі майбутнього партнера і чоловіка жінки керуються насамперед інстинктами, яким близько 1 млрд років, а вплив розумових факторів при цьому значно менший. А чоловіки не обирають, а лише роблять заявку на вибір, пропозицію, при цьому розумом вони керуються значно більше... хоча остаточний вибір не за ними.
  2. Мені заперечують, що я мало не ігнорую розумовий вибір.
  3. Тоді я кажу про примативність людини й пояснюю, що високопримативні люди керуються переважно інстинктами, низькопримативні - розумом. І це два різні типи вибору, що лише ускладнює ситуацію.
  4. Більшість коментаторів миттю хапається за новий цікавий термін - "примативність", - і починає з ним носитися, перепрошую, як відомо хто з писаною торбою.
  5. При цьому мені шиють, що я взявся "аналізувати примАтивність людини на прикладі українського народу" (?!) і пропонують описати "бачення примАтивності на прикладі скажімо єврейського народу" (?!) - тоді як примативність є властивістю індивіда, максимум - притаманна певним груповим чи соціальним маркером.
  6. Паралельно запроваджують поняття "непримативності".
  7. А тепер мало того що підозрюють в якійсь "грі з етологічністю", так ще й таке: "...далі ніби й скеровувати наші дії, які від того, ну аж ніяк не стануть радісними?!... Замість "підмімання" - "опускання".

Послухайте, дорогі друзі, себе! Вслухайтеся в свої слова. І скажіть чесно: от як я можу вами керувати, куди вас опускати стану?! З якого це переляку ви таке собі втовкмачили?! Щоб чимсь... а тим паче кимсь керувати, треба мати відповідні важелі впливу - як мінімум.
Я ж себе одразу й відкрито поставив на "НО" в такі умови, щоб не мати тут авторитету. Юдей та бруднокроква, який не наважиться жбурнути каменюкою в тих, хто займається змішуванням рас - нічого собі авторитет!!!
А ви вже переполохалися...
Друзі, я в шоці.
Може, ви мене вважаєте такою собі інфернальною істотою - відрижкою пекла?! Така класика жанру, еге ж?..
Що це з вами сталося: інстинкт несприйняття єврея заговорив? Чи це голос розуму такий...
Ох, друзі, друзі!..

Зображення користувача Альберт Саїн.

Хих.. як же я і тебе і їх добре розумію..=))

Зображення користувача Явсе Світ.

Альбер із своєю картинкою про футбол попав в десятку..Спорт давно перестав бути спортом..він став політикою..недарма там в керівництві засіли "богообрані"..Хліба та видовищ..вони це прекрасно розуміють..
Але байдуже на ці теревені..Ось ця дівчинка колись стане дорослою..і знайде собі достойного чоловіка..Тому все буде добре....

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.

Талановите дитя! Дай Боже...

Зображення користувача Анатолій Висота.

Найперше, гадаю, Альберте, тобі слід вибачитися за "дупу" перед Тимуром. У добірному товаристві такий рівень спілкування неприпустимий. Друге: етологічні публікації Тимура не направлені на приниження українців і це слід нам ясно зрозуміти. У Тимура батько українець і Тимур є українським письменником, отже розвиває українську культуру і підвищує тим рівень нашого патріотизму. Третє: Тимуру не слід ображатися на вислови Явсе Світа і Арсена, які навчені віками принижень українців, й тепер муть навіть на "холодну воду". І четверте: запрошую вас усіх чотирьох до читання, коментування й оцінки моєї нової публікації - реальної картинки нашої нечисленної громади.

Сторінки

  • Сторінка
  • of 2
  • >