25 березня цього року Прем’єр Міністр Об’єднаного Королівства Тоні Блер сказав в своєму інтерв’ю одному з журналів таке: «Ніхто не планує військових дій проти Ірану через його ядерну програму на даний момент». Потім додав: «Давайте просто прямувати дипломатичним шляхом в даний момент. Ніхто ні про що інше не говорить на даний момент». Ці три «даних моменти» в трьох реченнях.
Також зверніть увагу на обережну кваліфікацію Блера, що військові дії не плануються проти Ірану через ядерну програму. Залишається відкритою можливість того, що плани можуть бути на крок від початку війни через будь-який інший привід. А приводом може бути, наприклад, обстріл одного з американських літаків-шпигунів, яких посилають через іранський повітряний простір як очевидну провокацію, хоча шпигунські супутники і так надають всю необхідну інформацію. Блер також додав одну дурнувату ремарку, що «Іран – не Ірак».
Навіть за власними стандартами неоконсерваторів – які головним чином зводяться до того, що те добре, що добре для Ізраїлю, і те погано, що погано для Ізраїлю – напад на Ірак та його окупація не мали беззастережного успіху. Іракський опір продовжується. Довіра до неоконсервативних яструбів війни, фактично всі з яких є євреями, впала до позначки близько нуля у освічених і добре поінформованих. Хоча лохи все ще вірять брехні в необмеженій кількості.
Вибори в Іраку надали більшу владу шиїтській більшості, яка дивиться з прихильністю на потужний Іран, що беззаперечно не є другом Ізраїлю. Іран та його союзники в Іраку становлять потужну опозицію єврейській схемі встановити контроль за ЗМІ в тому регіоні, щоб знищити там культуру й молодь і управляти їхніми виборами – так, як вони зробили в Америці та в більшості інших західних країн.
Але ніякого покарання! Більше того – злочинці піднімаються вище по сходах влади і впливу. Наприклад, Пола Вульфовіца призначено головою Світового банку, де він наглядатиме за розподілом сотень мільярдів доларів платників податків тим режимам, до яких прихильні єврейські «богообрані». Він також буде керувати закриттям кредитів та виманюванням грошей задля забезпечення економічного удушення режимів, які не приймають єврейську «богообраність».
Сіоністи все ще тримають у своїх руках зовнішню політику США. Їхньою відповіддю на провалену війну є розширення цієї війни. Вони вже розпочали дестабілізаційну кампанію проти Лівану і Сирії. Британська «Гардіан» визнає, що не схоже на те, щоб вбивство дуже популярного колишнього ліванського прем’єр-міністра Рафіка Харірі здійснили сирійці, яких підконтрольні ЗМІ звинувачують в теракті. Навпаки, вбивство має всі ознаки спланованої спецоперації. Гардіан констатує, що якби це зробила Сирія, то це б мало бути для неї «актом політичного самогубства», оскільки вона тільки б допомогла своїм наймогутнішим ворогам, актом, який би вручив її ворогам зброю для остаточної дестабілізації режиму Дамаска, навіть можливого його повалення». І Гардіан відштовхується від вічного питання «Кому це вигідно?»
«Довгий час прагненням Ізраїлю було послабити Сирію, розірвати її стратегічний альянс з Іраном і знищити Хізбулах. Ізраїль має великий досвід «цільових вбивств з політичних мотивів» - не тільки на палестинських територіях, але по всьому Близькому Сходу. Протягом багатьох років у Бейрут, Туніс, Мальту, Амман і Дамаск для вбивств опонентів посилалися ударні загони. Сирія, Хізбулах і Іран протистояли гегемонії США і Ізраїлю в цьому регіоні. Сирія продовжує вимагати від Ізраїлю повернення Голанських висот, захоплених ним в 1967 році. Дамаск не дозволить Лівану укладати сепаратний мир з Ізраїлем, якщо не будуть враховані також її власні вимоги. Хізбулах, в свою чергу, є можливо чи не єдиною арабською силою, яка завдала поразки Ізраїлю. Бойовики Хізбулах змусили Ізраїль піти геть з південного Лівану після 22-річної окупації».
http://www.guardian.co.uk/comment/story/0,3604,1423210,00.html
І ось США стоять за крок від нової, навіть більшої війни на Близькому Сході. Росія вже серйозно інвестує Іранську промисловість і надає ядерну енергію та іншу наукову допомогу. І Китай оголосив про нафтову угоду на $70 мільярдів з Ісламською республікою. Це головні гравці. І ці країни не збираються відсижуватися за спинами, поки дурнуваті сіоністи погрожують їх вбити і знищити їхні величезні інвестиції. І ні Іран, ні величезна ядерно-озброєна Росія та Китай не такий собі жалюгідний Ірак з його уявно-великими системами зброї.
Джерело: З виступу Кевіна Альфреда Строма в радіопередачі «Голоси американських дисидентів» від 26 березня 2005 р. http://natvan.com/adv/2005/03-26-05.html)
Додамо, що сьогодні є очевидним повний провал американської кампанії в Іраку. В оприлюдненій в США доповіді прямим текстом говориться про помилки, яких припустилися спецслужби при оцінці ситуації напередодні війни в Іраку. Тоді президент Буш заявляв про превентивну операцію, що націлена на знищення зброї масового ураження, якої, як виявилося, насправді не було. Автори доповіді дійшли висновку, що відомості спецслужб про наявність в Іраку хімічної, бактеріологічної зброї, а також про атомний арсенал Саддама Хусейна практично по всім пунктам не відповідали дійсності. За це фіаско спецслужб нікого не було притягнуто до відповідальності. Можливо, колись ми дізнаємося, що спецслужби керувалися певними міркуваннями і свідомо пішли на фальсифікацію. Про це зауважує в своєму огляді преси Німецька Хвиля з посиланням на іспанську газету «Паїс»
http://www.dw-world.de/dw/article/0,1564,1543377,00.html
Готові дізнатися, чому ваше життя – це як метаморфоз гусениці, але з купою екзистенційних криз і без кокона? У новому подкасті ми розбираємо сім стадій розвитку людини – від крихітного плоду до...
Чи буде війна в Ірані? Погляд з Америки
Світ:
05042105e.jpg
Навіть за власними стандартами неоконсерваторів – які головним чином зводяться до того, що те добре, що добре для Ізраїлю, і те погано, що погано для Ізраїлю – напад на Ірак та його окупація не мали беззастережного успіху. Іракський опір продовжується. Довіра до неоконсервативних яструбів війни, фактично всі з яких є євреями, впала до позначки близько нуля у освічених і добре поінформованих. Хоча лохи все ще вірять брехні в необмеженій кількості.
Вибори в Іраку надали більшу владу шиїтській більшості, яка дивиться з прихильністю на потужний Іран, що беззаперечно не є другом Ізраїлю. Іран та його союзники в Іраку становлять потужну опозицію єврейській схемі встановити контроль за ЗМІ в тому регіоні, щоб знищити там культуру й молодь і управляти їхніми виборами – так, як вони зробили в Америці та в більшості інших західних країн.
Але ніякого покарання! Більше того – злочинці піднімаються вище по сходах влади і впливу. Наприклад, Пола Вульфовіца призначено головою Світового банку, де він наглядатиме за розподілом сотень мільярдів доларів платників податків тим режимам, до яких прихильні єврейські «богообрані». Він також буде керувати закриттям кредитів та виманюванням грошей задля забезпечення економічного удушення режимів, які не приймають єврейську «богообраність».
Сіоністи все ще тримають у своїх руках зовнішню політику США. Їхньою відповіддю на провалену війну є розширення цієї війни. Вони вже розпочали дестабілізаційну кампанію проти Лівану і Сирії. Британська «Гардіан» визнає, що не схоже на те, щоб вбивство дуже популярного колишнього ліванського прем’єр-міністра Рафіка Харірі здійснили сирійці, яких підконтрольні ЗМІ звинувачують в теракті. Навпаки, вбивство має всі ознаки спланованої спецоперації. Гардіан констатує, що якби це зробила Сирія, то це б мало бути для неї «актом політичного самогубства», оскільки вона тільки б допомогла своїм наймогутнішим ворогам, актом, який би вручив її ворогам зброю для остаточної дестабілізації режиму Дамаска, навіть можливого його повалення». І Гардіан відштовхується від вічного питання «Кому це вигідно?»
«Довгий час прагненням Ізраїлю було послабити Сирію, розірвати її стратегічний альянс з Іраном і знищити Хізбулах. Ізраїль має великий досвід «цільових вбивств з політичних мотивів» - не тільки на палестинських територіях, але по всьому Близькому Сходу. Протягом багатьох років у Бейрут, Туніс, Мальту, Амман і Дамаск для вбивств опонентів посилалися ударні загони. Сирія, Хізбулах і Іран протистояли гегемонії США і Ізраїлю в цьому регіоні. Сирія продовжує вимагати від Ізраїлю повернення Голанських висот, захоплених ним в 1967 році. Дамаск не дозволить Лівану укладати сепаратний мир з Ізраїлем, якщо не будуть враховані також її власні вимоги. Хізбулах, в свою чергу, є можливо чи не єдиною арабською силою, яка завдала поразки Ізраїлю. Бойовики Хізбулах змусили Ізраїль піти геть з південного Лівану після 22-річної окупації».
http://www.guardian.co.uk/comment/story/0,3604,1423210,00.html
І ось США стоять за крок від нової, навіть більшої війни на Близькому Сході. Росія вже серйозно інвестує Іранську промисловість і надає ядерну енергію та іншу наукову допомогу. І Китай оголосив про нафтову угоду на $70 мільярдів з Ісламською республікою. Це головні гравці. І ці країни не збираються відсижуватися за спинами, поки дурнуваті сіоністи погрожують їх вбити і знищити їхні величезні інвестиції. І ні Іран, ні величезна ядерно-озброєна Росія та Китай не такий собі жалюгідний Ірак з його уявно-великими системами зброї.
Джерело: З виступу Кевіна Альфреда Строма в радіопередачі «Голоси американських дисидентів» від 26 березня 2005 р. http://natvan.com/adv/2005/03-26-05.html)
Додамо, що сьогодні є очевидним повний провал американської кампанії в Іраку. В оприлюдненій в США доповіді прямим текстом говориться про помилки, яких припустилися спецслужби при оцінці ситуації напередодні війни в Іраку. Тоді президент Буш заявляв про превентивну операцію, що націлена на знищення зброї масового ураження, якої, як виявилося, насправді не було. Автори доповіді дійшли висновку, що відомості спецслужб про наявність в Іраку хімічної, бактеріологічної зброї, а також про атомний арсенал Саддама Хусейна практично по всім пунктам не відповідали дійсності. За це фіаско спецслужб нікого не було притягнуто до відповідальності. Можливо, колись ми дізнаємося, що спецслужби керувалися певними міркуваннями і свідомо пішли на фальсифікацію. Про це зауважує в своєму огляді преси Німецька Хвиля з посиланням на іспанську газету «Паїс»
http://www.dw-world.de/dw/article/0,1564,1543377,00.html
-------------------------------
В тему:
Що гірше – некомпетентність чи брехня?
Партизанська війна в Іраку: 10 тисяч поранених американців
Іраку загрожує розпад
Хроніка розпаду: Туреччина погрозила припинити співпрацю зі США щодо Іраку
Зовнішня релігійність + ринковий утилітаризм
Війна — це бізнес
Глухий кут міжнародної юриспруденції
Кофі Аннан: війна в Іраку є незаконною
Зверніть увагу
Від гомо сімплекс до гомо триплекс: невідомі стадії людського розвитку – подкаст на Радіо Гартленд