Аудіоверсія

Ось так виглядає канонічний текст Доброї Новини, що його подає Євангеліє від Івана:

«1. Через три дні було весілля в Кані Галілейській, і була там мати Ісуса. 2. Запросили на весілля також Ісуса та його учнів. 3. Коли ж забракло вина, мати Ісуса каже до нього: Вина не мають. 4. Ісус відповів їй: Що мені й тобі, жінко? Ще не прийшла моя година. 5. Але мати його мовила до слуг: Що тільки скаже вам, робіть. 6. Було ж там шість кам’яних посудин на воду, для юдейських очищень, кожна вміщала дві або три міри. 7. Сказав їм Ісус: Наповніть посудини водою. Вони наповнили їх по вінця. 8. Далі каже: Зачерпніть тепер і несіть до весільного старости. І понесли. 9. Коли староста покуштував воду, що стала вином, – не знав він, звідки воно взялося, знали лише слуги, котрі зачерпнули воду, – закликав молодого 10. і мовив до нього: Кожен чоловік дає спершу вино добре, а як нап’ються – гірше. Ти ж добре вино зберіг досі. 11. Ось такий початок чудес учинив Ісус у Кані Галілейській і тим об’явив свою славу, і учні його увірували в нього. 12. Після цього зійшов у Капернаум він і мати його, і брати, і учні його, і пробули там кілька днів» (Іван, 2.1–12).

Першу вставку видно неозброєним оком: «для юдейських очищень». Пояснимо, що одна мірка – це близько 40 літрів. Йдеться про ємності для звичайного запасу води. Неймовірно, щоб у галілейському поселенні тримали запас води для виконання юдейських ритуалів. Ця вставка вказує на те, що над цим оповіданням попрацювала рука іудейського фальсифікатора.

Наступне, що впадає в око, це суперечність двох речень:

1. Що мені й тобі, жінко?

2. Ще не прийшла моя година.

Перше означає: мені не подобається ця ситуація, тому я не бажаю втручатися. Друге означає: я бажаю втрутитися, але не маю на це права. Як таке можливо?

Для початку погляньмо на загальний контекст описаної події. Марія звертає увагу Ісуса на те, що на весіллі виникла проблема – закінчилося вино. Слово «вино» багатозначне: головне значення – свіжий виноградний сік, але воно також позначає його різновиди різної свіжості.  З тексту випливає, що йдеться про алкогольне вино (так зване «вино четвертого сорту»), а не про виноградний фреш («вино першого сорту»), переварений виноградний сік («вино другого сорту»), розбавлений виноградний сироп («вино третього сорту») чи воду з виноградним оцтом («вино п’ятого сорту»).

Згадана «алкогольна проблема» не викликала в Ісуса жодного співчуття, він явно відмежовується від неї: «Що мені й тобі, жінко?» Небажання Ісуса втручатися в ситуацію легко пояснюється його негативним ставленням до «культурної пиятики».

Проте наступне речення пропонує зовсім інше пояснення: виявляється, справа не в тому, що Ісусу не подобається випивка, а в тому, що «ще не прийшла моя година». Тобто є якийсь наперед установлений часовий графік, за яким начебто діє Ісус.

Отже, маємо дві зовсім відмінні причини відсторонення Ісуса від проблеми – і вони несумісні. З погляду елементарної логіки, має бути щось одне: або «я не бажаю втручатися», або «бажаю, але це невчасно». Натомість при їх поєднанні виходить суперечлива конструкція, щось на кшталт «це було давно і неправда».

Такого роду суперечності зазвичай вказують на факт фальсифікації. У таких випадках одразу ж запитуємо себе: а чи є щось подібне до «ще не прийшла моя година» в інших місцях Євангелія? Відповідь: так, ця фраза є, причому в тексті ще однієї вставки в цьому ж самому Євангелії від Івана (7.8): «мій час ще не настав» (пояснення у книзі «Пшениця без куколю»).  

Сенс обох вставок про «час ще не настав» цілком прозорий. Згідно з іудохристиянською концепцію, Ісус був утіленням своєрідного «інформаційного біоробота», так званого «логоса» в розумінні Філона Іудея – «батька іудохристиянства». Схоже, що саме цей Філон з Александрії Єгипетської був головним фальсифікатором як Євангелія від Івана, так і всього Чотириєвангелія. Згідно з філонівською концепцією, Ісус не мав власної волі, а лише точно виконував програму іудейського родоплемінного бога-егрегора Ієгови. Звідси і «мій час ще не настав», мовляв, треба діяти чітко за графіком.  

Отже, що відбулося на весіллі? Діва Марія каже Ісусу, що закінчилася наркотична випивка і народ засмучений. Ісус відповідає, що це не наша проблема і нас це не стосується. Марія віддає слугам короткий наказ виконати усі вказівки Ісуса. Між матір’ю і сином було повне взаєморозуміння, тому Ісус без зайвих слів одразу ж збагнув її задум. Ідея Діви Марії полягала в тому, щоб дати любителям «слабоалкогольних напоїв» дещо значно краще, смачніше, дорожче й вишуканіше, ніж зброджений виноградний сік – дешевий засіб для зовнішнього застосування, передусім промивання ран і дезінфекції. Оскільки перетворення води на фреш для Ісуса було рутинною справою, то він навіть не перевірив, чи здійснилося це диво. Докладніше про це у статті Чому головні аріянські храми присвячені Діві Марії – богородиці, заступниці, цариці (+аудіо).    

У результаті чудесного перетворення народ отримав вишуканий напій, про який міг тільки мріяти. Споживання виноградного фрешу швидко протверезило присутніх і відкрило їхню свідомість до сприйняття чогось вищого. Царство боже потребує ясної свідомості, тому Ісус робив усе для її очищення та просвітлення.  

Фальсифікатор Євангелія не збагнув цієї логіки, тому після незрозумілої фрази «Що мені й тобі, жінко?» дописав банальне «Ще не прийшла моя година» – і в такий спосіб залишив ще один виразний слід своєї брудної справи. На щастя, ми спроможні усе це бачити й робити правильні висновки. Радіймо!