Зображення користувача Кабан Іклан.
Кабан Іклан
  • Відвідувань: 6
  • Переглядів: 6

Чому люди не пам’ятають минулі життя

Якось сидів я з одним знайомим (кабаном) за чаркою добрих (жолудів). І вели неспішну бесіду про минулі життя, реінкарнацію, та інші важливі питання.

Мій товариш побивався що люди не пам’ятають своїх попередніх життів. Скільки б можна було заощадити часу на навчанні за умови збереження досвіду попередніх життів!

На перший погляд це дійсно велика невідповідність людського життя.

Тим часом сонце сіло , та й жолуді почали відповідно діяти. Розмова тих попливла до спогадів подій, які були поворотними в наших (кабанячих) життях. Інколи життя змінювалось так круто, що наступні роки були абсолютно не схожі на попередні. Можна сказати, що кожен з нас просто починав жити наново. В новому житті більша частина попереднього досвіду була практично не потрібна. Треба зауважити, що перехід від одного "життя" до наступного не супроводжувався довгостроковою зупинкою серця з закопуванням тіла в землю. Тобто критично негативних емоцій не було.

Ще одне важливе зауваження: багато чого не хотілось згадувати з минулого життя в новому. Хоча пам’ять чіпко тримала такі події і інколи підступно витягала їх з темної комори пам’яті на світло свідомого світосприйняття. Свідомість хутенько запихала їх назад до підсвідомого, але ще деякий час зберігалась знервованість від очікування таких "недоречних" спогадів.

І от вже глибокої ночі ми дійшли висновку чому люди не пам’ятають попередніх життів:

по-перше воно не потрібне

по-друге не дуже й хочеться

 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Ельфи або смерть: Хто будуватиме новий світ після апокаліпсису? (подкаст)

Чому нову цивілізацію зможуть побудувати ТІЛЬКИ ті, хто прагне вічної молодості? Як керувати ШІ, не ставши його рабом? І чому тральфамадорський оптимізм важливіший за політичні програми?

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Вітаю, пане Кабане! Соковита стаття! ;) Так тримати!

Прошу читачів звернути увагу на цитату зі статті:
"Інколи життя змінювалось так круто, що наступні роки були абсолютно не схожі на попередні. Можна сказати, що кожен з нас просто починав жити наново. В новому житті більша частина попереднього досвіду була практично не потрібна. Треба зауважити, що перехід від одного "життя" до наступного не супроводжувався довгостроковою зупинкою серця з закопуванням тіла в землю." 

Помітили? Попереднє життя - не завжди життя після смерні тілесної. Хотів добавити "не завжди в іншому тілі", але як сказати... наприклад, тіло алкоголіка (це не про пана Кабабна! ;) - це одне тіло, а тіло людини яка перестала вживати алкоголб - це вже тіло інше); хотів сказати "після смерті", але як сказати... наприклад, якщо ми змінюємо стиль життя, ми вмираємо для нього, але тілесно залишаємось... хоча... вже ж було сказано, що тіло також зміниться... Уф!

Жолудів Вам, пане Кабане! І міряйте їх мішками, а не чарками! ;)

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Коментарі

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

Написано з гумором.

"Поворотними в життях"- мабуть, Ви мали на увазі переломними

"Парехід ... ... не супроводжувались..." - супроводжувався.

По-перше, по-друге виділяємо комами.

Заголовок: "пам’ятють".

Загалом є творчий підхід до висвітлення звичайної  теми.

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Кабан Іклан.
0
Ще не підтримано

Як живу, так і пишу. Без гумору жити й писати не виходить.

Мені більше подобається "поворитним", ніж "переломним". Від слова "переломний" дуже травматологією віддає.

З комами в мене біда. Ось єдине правило про коми, яке я використокую: де хочеться, там і ставиться :-) Сподіваюсь далі з Вашою допомогою буде краще.

Головне мені тренуватись: "Во всьом нужна сноровка, закалка треніровка!"

Дякую!

Зображення користувача Олена Каганець.
0
Ще не підтримано

Мені сподобалося! "поворотні" моменти справді звучить краще, ніж "переломні"...

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

А пан Кабан має рацію! Є сенс пам’ятати тільки святе життя. 

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Вітаю, пане Кабане! Соковита стаття! ;) Так тримати!

Прошу читачів звернути увагу на цитату зі статті:
"Інколи життя змінювалось так круто, що наступні роки були абсолютно не схожі на попередні. Можна сказати, що кожен з нас просто починав жити наново. В новому житті більша частина попереднього досвіду була практично не потрібна. Треба зауважити, що перехід від одного "життя" до наступного не супроводжувався довгостроковою зупинкою серця з закопуванням тіла в землю." 

Помітили? Попереднє життя - не завжди життя після смерні тілесної. Хотів добавити "не завжди в іншому тілі", але як сказати... наприклад, тіло алкоголіка (це не про пана Кабабна! ;) - це одне тіло, а тіло людини яка перестала вживати алкоголб - це вже тіло інше); хотів сказати "після смерті", але як сказати... наприклад, якщо ми змінюємо стиль життя, ми вмираємо для нього, але тілесно залишаємось... хоча... вже ж було сказано, що тіло також зміниться... Уф!

Жолудів Вам, пане Кабане! І міряйте їх мішками, а не чарками! ;)

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Кабан Іклан.
0
Ще не підтримано

Дійсно, все змінюється в новому житті. Тіло теж.

Колись давно я був малим, потім був старим, після того - молодим. Який я тепер, буде видно в наступному житті :-)

Люди з попередніх життів мене зазвичай впізнають тільки в розмові, коли заходить діло про спільних друзів та місця роботи. При зустрічі дивляться на мене, щось пригадують, а пригадати не можуть. І так ніяково посміхаються, та питають: "Це ти?"

Що їм відповісти? Я пробував по-різному. Та що б я не відповів, мені не вірили на слово. Тому я віддаю перевагу непрямій відповіді: "Так, я його пам’ятаю". Це не додає довіри до моїх слів, але припиняє зайві питання.

Про тіло алкоголіка не знаю, а от яке буває тіло в людини в запої - виразно пам’ятаю :-) Нема в ньому нічого хорошого, але й жалкувати про втрачиний час в тому житті не збираюсь. Алкоголь - це така криївка для свідомості. В ній можна сховатись, пересидіти, розробити план. Тоді зненацька кинутись в наступ на життя, коли воно цього не очікує! Головне не засидітись в тій криївці, бо легко здичавіти.

Дякую за побажання!

Зображення користувача Любомир Сивий.
0
Ще не підтримано

Вітаю, пане Кабане!

Дякую за статтю :-) 

Ці питання не давали мені спокою протягом тривалого часу... Я не бачив в цьому жодної логіки: справді, навіщо стирати пам'ять минулих втілень, і примушувати починати все з початку? Про який розвиток може йтись, якщо кожного року йти до першого класу?

Нещодавно знайшов думку, яка мені сподобалась: мета життя - самовдосконалення та пошук нових рішень. Для пошуку нових рішень старий досвід буде зайвим, або навіть шкідливим, бо мозок людини дуже полюбляє шаблони, які згодом можуть перешкодити отриманню нової інформації, в однотипних ситуаціях, примушуючи людину ходити по колу...

Бажаю Вам успіхів в удосконаленні! :-)

Зображення користувача Кабан Іклан.
0
Ще не підтримано

Хай, пане Любомире!

Ходіння по колу відбувається коли людина не бажає засвоїти урок. Тоді завдання повторюється в трохи зміненому вигляді. Згоден, людина схильна робити однакові помилки замість шукати нове рішення.

Також треба мати на увазі, що досвід з минулих життів часто-густо має негативне емоційне забарвлення. Особливо, коли перевтілення було достатньо болісне, або минуле життя не відповідає сьогоднішнім стандартам. Негативні емоції заважають людині спокійно використовувати той досвід. То навіщо пам’ятати, якщо не можливо застосувати собі та людям на користь.

Вдосконалення - то єдине, що не дає померти з нудьги!

Будьмо!