Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
637

Бізнес інтровертів: чому у «самітників» є всі шанси на успіх

«Я – інтроверт. Чи є у мене майбутнє в бізнесі? Чи ж я приречений?» – запитав у мене юний співробітник. Я взагалі-то теж інтроверт. І відкрию всім наш секрет… За свою кар’єру я зустрів понад 2000 власників великих українських бізнесів. Відсотків 80 із них – приховані інтроверти. Тому, що кожен інтуїтивно розуміє, хто такі інтроверти чи екстраверти.

Що важливо для пом’якшення категоричності моїх висловлювань – отримати розуміння, що це точки однієї координатної прямої. Тобто хтось із нас більше інтроверт, хтось «екстравертніший». Я ж стверджую, що більшість українських бізнесменів є інтровертами, які щосили намагаються мати вигляд екстравертів. Робота у них така. Що подумає громадськість, якщо раптом…

Але спочатку про те, чому бізнес належить інтровертам:

  1. День інтроверта має план. Це не вінегрет з подій і людей. У інтровертів більше часу для роздумів, самоаналізу. Їхній рух поступальний. Інтроверти бачать картину загалом і в багатовимірному плані.
  2. Затягнути підприємця на конференцію спікером досить проблематично. Інтроверти не грають на публіку. Екстраверти ж люблять, коли їм зазирають до рота. Тим не менше, я впевнений, що аудиторія може відчути: чи вийшов спікер на подіум для того, щоб покрасуватися перед вдячними слухачами. А чи просто не міг не вийти, настільки важливим вважає зміст свого виступу.
  3. Екстраверти обожнюють наради і командну роботу (там легше «сачконути», сховавшись за «змагальним закликом» чи «корпоративним духом»). Інтроверти поважають особисту відповідальність за результат. Свою – насамперед – і кожного.
  4. Екстраверти воліють запалювати і надихати. Але найкращі команди створюють інтроверти. Вони мають велику підтримку в колективі. Тому що слухають людей і їхні ідеї. І не тільки чують інших, а й готові реалізовувати запропоновані інновації.
  5. Перехід екстраверта в політику майже неминучий. Вони живляться енергією аудиторії, власним рейтингом, масовою прихильністю. Інтроверти ж – новаторськими ідеями, сміливими експериментами. І люблять перевіряти їх на практиці. І створювати робочі місця. І передавати свої знання іншим.
  6. Екстраверти купаються в суспільстві з його шаблонами та стереотипами. Інтроверти з дитинства знають: все, що популярне, – погане. Інтроверти швидше підуть у незвичайному напрямку. І знайдуть там соковиті пасовища.
  7. Інтроверти «рівнодистанційовані» від усіх співробітників. В їхньому оточенні рідше виникають улюбленці чи ізгої. Що, у свою чергу, забезпечує однакові можливості для розвитку підлеглих.
  8. Інтроверти в меншій мірі схильні підкреслювати свою значимість зовнішніми атрибутами – модним одягом, дорогими автомобілями й екстер’єрними супутницями. Вони не грають на фізичних емоціях і почуттях. Що цілком відповідає давнім заповідям лідерства.
  9. Інтроверти, як правило, не надто втручаються в роботу своїх підлеглих. Мені не важко уявити інтроверта, який повністю віддав проект молодому співробітнику під його особисту відповідальність. Адже справжній лідер – саме той, хто створює інших лідерів.
  10. Інтроверт привносить у бізнес так зване бічне мислення, тобто спосіб роботи з проблемою, прийнятий в інших дисциплінах. Екстраверт без сумніву збагачує бізнес і підприємництво вроджено-набутою заповзятістю чи адреналіном, привезеним з чергового кайтинга чи сафарі. Але й інтроверт цілком може любити стрибки з парашутом, гру в шахи або поезію.

Навіщо ж «із таким щастям» виходити на трибуну і розігрувати з себе «свого хлопця»? Масовий тренд зобов’язує.

Усі засоби бізнес-інформації являють собою індустрію виживання трудових мігрантів у сучасному мегаполісі. У кожній книжці, статті та інтерв’ю нам пояснюють, як важливо працювати в команді й вітати незнайомих людей із днем народження. Нетворкінг стає щоденним обов’язком. Нещасний і антисоціальний той, хто обідає наодинці!

Яка в тебе матеріальна власність – настільки ти й успішний. Нікого не цікавить, наскільки цікаві проекти ти розвиваєш. Причому цей феномен характерний саме для України. Адже у нас триває первинне накопичення капіталу.

Разом з тим найвищою свободою, яку дають гроші, є свобода «не їсти, а творити». Творити те, що тебе збуджує, а не те, що годує. У нас успішний бізнесмен купує собі автомобіль не своєї мрії, а свого статусу. Який його обтяжує. Але це – дрібниці.

Головне, що він заводить собі вдвічі більше «друзів», ніж потрібно його психіці. Щоб відчувати себе лідером. Проповідувати перед своєю паствою. Насправді йому з ними нудно, а «друзі» є відвертими сапрофітами.

Проблема полягає в тому, що маси не знають міри у фарбуванні всього в чорне чи біле. У тому числі й щодо того, як має виглядати хрестоматійний бізнесмен. Водночас у природи є маса варіантів, як залишитися соціальним, не порушуючи свого внутрішнього усамітнення.

Найбільш іронічний із них – соціальні мережі. Це елегантний спосіб «дружити» з тисячами, перебуваючи на відстані гарматного пострілу. Саме тому пости в Facebook за екстравертів пишуть їх прес-секретарі. За інтровертів – ніхто. Вони роблять це самостійно і без особливого примусу.

Припустимо, що прочитавши цю статтю, ви усвідомили себе екстравертом. Або згадали, що були сором’язливі в дитинстві, але за допомогою футболу чи бойових мистецтв стали чудовим екстравертом на всі 100%. І вам здається, що все написане вище – не більше ніж «самоіндульгенція» автора. Прошу вас! Не намагайтеся змінити інтровертів. Забудьте про сліпе копіювання загальноприйнятих норм і правил гри. Вам, до речі, ніколи не спадало на думку, що, якщо всі люди будуть такими ж веселими і безпосередніми, як ви, то планета стане нестерпно нудним місцем для життя?

На закінчення скажу, що мої батьки – інтроверти. Мої діти теж інтроверти. І ми цілком щасливі цим фактом.

Коментарі

Зображення користувача Доброслав Велесовий.

Чудова публікація! Дійсно, це дуже важливо бути самим собою!

У світі зараз на одного інтроверта припадає три екстраверта. Тому і все підлаштовано для зручності екстравертів. "Показуха і слова" ціняться більше ніж справжня робота і нестандартне мислення. Тому більшість інтровертів вважають, що мають грати роль екстравертів, щоб мати успіх в житті, але при цьому почувають себе дуже незручно. І все міняється в кращу сторону коли стають самі собою.

Щодо бізнесу, то згадав думку, що в кожній компанії насправді є 2 керівника. Один публічний екстраверт, який роздає інтерв’ю і тішиться зі своєї слави, а інший інтроверт, який проводить реальне управління компанією. Тому згоден, що реальні керівники і власники успішних бізнесів у більшості випадків інтроверти.

Зображення користувача Зір Чіткий.

Звідки така думка?

Доброслав Велесовий каже:
У світі зараз на одного інтроверта припадає три екстраверта.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Доброслав Велесовий.

Я колись читав книжку присвячену темі про інтровертів, там психологом наводилася саме така статистика. Схоже на правду.

Арій Хрестовий каже:
Звідки така думка?
Доброслав Велесовий сказав:<blockquote class="bb-quote-body">У світі зараз на одного інтроверта припадає три екстраверта. </blockquote>
Зображення користувача Зір Чіткий.

Автор тієї книги інтроверт?

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Доброслав Велесовий.

Так.

Арій Хрестовий каже:
Автор тієї книги інтроверт?
Зображення користувача Юра Корольчук.

Кожна жаба хвалить своє болото), але прогрес виникає від взаємодії протилежностей, а їх протиставлення, звеличення і самодурство вбиває.

Немає поганих кращих чи гірших рис характерів, вони усі потрібні в одинаковій мірі в окремих випадках.

Волю не здобувають на одинці

Зображення користувача Доброслав Велесовий.

Абсолютно згоден! Тільки не треба цінності одного з типів людей робити загальнолюдськими цінностями.

Теперішня "психологія бізнесу", якої навчають на всяких тренінгах, дійсно розрахована для екстравертів. І там часто вчать всяких дурниць, які категорично не підходять інтровертам.

Юра Корольчук каже:
Кожна жаба хвалить своє болото), але прогрес виникає від взаємодії протилежностей, а їх протиставлення, звеличення і самодурство вбиває.
Немає поганих кращих чи гірших рис характерів, вони усі потрібні в одинаковій мірі в окремих випадках.
Зображення користувача Юра Корольчук.

"Тільки не треба цінності одного з типів людей робити загальнолюдськими цінностями."

Це про статтю чи мій коментар?

Волю не здобувають на одинці

Зображення користувача Юра Корольчук.

Давайте оцінювати статтю відверто й конкретно, а не вашим і нашим.

Як на мене то стаття - нісенітниця. Крім того, що є різна екстраверсія по суті, не враховано і різні типи особистості.

Діяльність самітника ніколи не зможе конкурувати і з діяльністю цеху чи іншої групи.

Стосовно характерних рис інтровертів то поряд із небагатьма вірними визначеннями є багато "хуцпи" або самодурства.

Визначення подано шляхом виривання з контексту замісь подачі системного цілісного опису.

Твердження, що бізнес належить інтровертам рівнозначне твердженню, що Місяць належить стратегам.

Волю не здобувають на одинці

Зображення користувача Доброслав Велесовий.

Цитата:
Діяльність самітника ніколи не зможе конкурувати і з діяльністю цеху чи іншої групи.

А до чого тут самітник і цех? Головна різниця між інтро та екстра в тому що перші спочатку думають, а потім роблять чи говорять. А другі все з точністю до навпаки.

Цитата:
Стосовно характерних рис інтровертів то поряд із небагатьма вірними визначеннями є багато "хуцпи" або самодурства.

Наприклад?

Зображення користувача Юра Корольчук.

Стосовно "перші спочатку думають, а потім роблять чи говорять, а другі навпаки" Це напевне визначення із соціоніки Альберта Саїна.
Взагалі то загальноприйняте визначення дещо інше, якщо перефразувати ваше то звучить так:
інтроверти - аналізують наявну інформацію (віддає перевагу роздумам і уяві в операціях з реальними зовнішніми об'єктами),
екстраверти - створюють нову (практично необхідну в т.ч. оточеню),
за таких умов стверджувати, що одні думають, а інші ні це помилка, оскільки, думають і одні і другі але по різному.
Можливо є різна результативність, якщо говорити про довершений кінцевий продукт але то вже зовсім інша мова.

Цех чи інша організація - це коли думають і працюють перші та другі системно над спільним питанням доповнюючи один одного.

Взагалі то інтуїція (те що, як розумію, мали на увазі про дію екстравертів без усвідомлення) з вашим визначенням також не має нічого спільного, оскільки, вона побудована на основі усвідомлення (сама по собі є думкою). До слова, чанелінг - коли субєкт функціонує на зразок радіоприймача при цьому вважає що все сприйняте - придумана ним істина, також не має нічого спільного із екстраверсією.

Нерозуміння між інтровертами та екстравертами в т.ч. ознак цих явищ не є вироком. При відкритій предметній взаємодії все із задоволенням, відразу та легко стає на місця, оскільки, кожен має в собі одне і друге, а наочний приклад відкриває внутрішні резерви та шлях до прогресу.

Волю не здобувають на одинці

Зображення користувача Юра Корольчук.

Стаття по суті побудована за принципом "розділяй і володарюй".

Її попунктний аналіз повиненн був би проводитись не в порядку монологу, як пропонуєте, а предметного діалогу, в його результаті сторонам прийшлося б усвідомити набагато ширше коло в даному випадку віртуальних питань ніж описані в статті. Тому з урахуванням відсутності реального предмету статті крім протиставлення, її аналіз вважаю є нераціональний, краще обговорювати ці питання на прикладах "в операціях з реальними зовнішніми об'єктами").

Волю не здобувають на одинці

Зображення користувача Андрій Ясун.

Хочеться багато зробити! Та чи є в тому сенс?
Роблю! А чи є в тому сенс, то побачимо!
Де тут інтроверт, а де екстраверт? І що ліпше?

Si vis pacem, para bellum