Згідно з прадавнім звичаєм, щороку 22 березня арійські народи святкували початок нового річного кола. Як у глибоку давнину, так і в наш час існує загальне вірування, що успіх  наступного року визначається вдалим початком. Тому Новий рік треба зустріти у святості, в охайній красивій оселі, в достатку, в чистоті духу, душі та плоті.

Зазвичай підготовку до Арійського Нового року починали заздалегідь – аж у лютому, тому в етрусків і давніх римлян цей місяць називався «фебруаріс», що значить «очищення». Нині цей 40-денний період передноворічного очисного ритуалу нази­вають «Великий піст», тобто «Велике очищення» (слово «пісний» означає чистий, без домішок).  

Освячення водою було завершальним етапом очищення.  Якщо була можливість, то його здійснювали в річках і озерах. Євангеліє розповідає про передноворічне освячення водою, яке відбува­лося у березні 30-го року н. е. на Йордані. Цей арійський гідронім означає «яра вода» («яра дана»), тобто енергетична, життєдайна вода. Найзручніше було омиватися на мілководді, тому люди за звичаєм збира­лися біля броду в районі містечка Витавара, що означає «місце переправи». Саме туди, в гущу людей, прийшов Іван Хреститель для проповіді: «І ходив він по всій околиці Йорданській і говорив: Оновлюйтесь, бо наблизилося Царство Боже. І виходили до нього всі мешканці краю й омивались від нього в ріці Йордані». Івана люди дуже поважали і вважали святим, тому прагнули саме з його рук отримати освячення, благословіння й життєві настанови. Відтак до Івана на Йордан приходили великі натовпи – як місцевих, так і прочан з дальших земель.

Через те, що Іван здійснював обряд освячення, його називають Хрестителем, оскільки хрест є символом святості, а слово «хрещення» означає «освячення». Тож коли ми сьогодні хрестимося під час молитви чи охрещуємо їжу перед споживанням, то таким чином здійснюємо освячення.

Символ хреста являє собою поєднання двох перпендику­ляр­них ліній. Горизонталь символізує розділення на божест­вен­не (вгорі) і людське (внизу). Вертикаль символізує поєднання божественного і людського, тому хрест є символом боголюдини – людини з божественною свідомістю, тобто людини, яка усвідомлює себе втіленою божественною сутністю. У давні часи слово «хрестос» було езотеричним терміном для позначення боголюдини. Синонімами слову «боголюдина» також є слова «син божий» і «спас».

Нагадаємо, що «хрест» – це двокореневе арійське (індоєвро­пей­ське) слово, де корінь *хр–*кр означає «хороший», «красивий», а корінь *ст – сталий, стабільний, сталевий. Відтак «хрест» – це «постійно хороший і красивий», а тому святий. Це значення збереглося в гелленській (давньогрецькій) мові, де слово «хрестос» позначає такі якості, як «хороший, найкращий, благий, добрий, доброзичливий, щасливий, успішний, сприят­ливий, порядний, чесний, впорядкований, облаштований, корисний, благотвор­ний, шляхетний, благородний».

Давнім синонімом слову «хрест» є слово «рама», яке означає «основа», «несуча конструкція», звідси «рамено» – «перехрестя хреста» (Етимологічний словник української мови, том 5). Слово «рама» являє собою поєднання божественного (ра) і матеріального (ма), що нагадує про божественну вертикаль і  земну горизонталь.

Отже, хрещення – це дещо більше, ніж очищувальне омивання водою. Хрещення – це освячення.

Євангеліє починається з опису щорічного ритуального освячення водою, здійснюваного в річці. Коли ж не було доступу до природних водойм, то передноворічне освячення водою здійснювали будь-яким іншим доступним способом.

Так, у березні 30-го року Ісус здійснив звичаєве передноворічне освячення в річці Йордан: «Тоді Ісус прибув із Назарета, що в Галілеї, на Йордан до Івана, щоб омитися від нього, але Іван противився Йому, кажучи: Мені треба омитися в Тебе, а Ти приходиш до мене. Ісус у відповідь сказав до нього: Лиши це тепер, бо личить нам виконати звичай, – і Іван погодився».

Через 12 місяців, під час святкування Арійського Нового року в Єрусалимі у четвер 22 березня 31-го року н. е. («таємна вечеря»), доступу до річки не було. Тоді Ісус виконав традиційний ритуал освячення водою по-іншому –  він омив апостолам ноги.

У наш час прадавній арійський обряд освячення водою відбувається у спрощеній формі: на Великдень священник хрестоподібними рухами окроплює (охрещує) людей свяченою водою, а люди радіють, дякують Богу і загадують бажання.

Продовження: Арійський обряд побратимства в Добрій новині Ісуса Хреста, сина Божого.

Image

Хрещення Ісуса на Йордані. Мозаїка Аріянської церкви в Равенні (Італія), 5–6 ст. Святий дух уособлюється білим соколом, який ллє благодать. Поряд з Ісусом зобра­жені Іван Хреститель і егрегор річки Йордан у вигляді старця з глеком і трости­ною. Більшість апостолів – молоді люди, третина з них – без борід.