Аріохрестиянство – проект безсмертних: нове дихання

Почнімо з того, що Ісус Хрестос з самого початку свого служіння уже володів безсмертним фізичним тілом і боголюдськими здібностями. Його батьки – Діва Марія і святий Йосип – протягом усього часу зберігали нев’янучу молодість, що вказує на приналежність до раси безсмертних. Двоюрідний брат Ісуса – апостол Іван Заведей – також досяг фізичного безсмертя. Про усе це йдеться у статтях:

• Брахмани і кшатрії Ісуса Хреста, або Послання Гартленду
• «Ви, що пішли за мною», або Мотивація до фізичного безсмертя
• Чи була безсмертною Діва Марія?    

Усе це означає, що окрім настанов для піднесення у простір Царства божого, Євангеліє також дарує нам знання про те, як досягнути фізичного безсмертя.  

Теорією і практикою досягнення фізичного безсмертя займалась філософська школа динамізму («динамістичного монархіанства»), заснована Ісусом Хрестом.

Рухом до безсмертя є світоглядно-просвітницька, психотерапевтична і цілительська діяльність. Саме нею активно займалися аріохрестиянські церкви-громади. Про це писав святий Іриней Ліонський, розповіда­ючи про відмінність між істинними церквами і єретичними (паразитичними):

«Бо вони [єретики] не можуть дарувати ні сліпим зір, ні глухим слух, ні проганяти всіх демонів, – окрім тих, яких самі ж насилають, якщо втім і це роблять, – ні зціляти недужих, або кульгавих, або роз­слаб­лених, або тих, що страждають другою якою-небудь части­ною тіла, як це часто буває з тілесної немочі, ні відновляти належне здоров'я після хвороб, що приходять із-зовні.

Вони [єретики] не тільки не воскрешають мертвого, – як воскрешав Господь і апостоли за допомогою молитви, і як це часто бувало серед братів у потребі, коли вся місцева Церква молилася з посиленим постом і повертався дух померлого, і людина отримувала дар життя молитвами святих, – але й абсолютно не вірують у можливість цього, вважаючи воскресінням з мертвих сприйняття людьми пропо­відуваного ними вчення».^[1] Тобто єре­тич­ні громади неспро­можні здійснювати воскресіння плоті, тому змінюють тлумачення цього слова, мовляв, воскресіння – це тільки метафора пізнання кимось їхнього єретичного вчення.

Святий Іриней продовжує: «Втім, вони можуть сказати, що і Господь здійснював (Свої справи) також примарним чином... Істинні учні Його, отримуючи від Нього благодать, творять в ім'я Його (чудеса) на благодіяння іншим людям, згідно з тим, як кожен з них отримав від Нього дар. Бо одні істинно і безсумнівно виганяють демонів, так що ці звільнені від злих духів часто робляться віруючими і приєднуються до Церкви. Інші мають передбачення майбутнього, яснобачення і пророчу мову. Інші ж зцілюють хворих через покладання рук і повертають їм здоров'я. Навіть, як я вже говорив, і мертві воскресали і перебували з нами доволі багато років.

І що ще? Неможливо перелічити дарування, які Церква по всьому світу отримала від Бога в ім'я Ісуса Хреста, і щоденно являє їх задля благодіяння народів, нікого не зваблюючи, ні від кого не вимагаючи грошей. Бо вона як даром отримала їх від Бога, також даром і роздає. І вона робить це не за допомогою закли­кання ангелів чи чарувань чи інших негідних засобів, але чисто, щиро і відкрито звертаючи молитви до Господа, що все сотворив [Бога-Творця], і закликаючи ім'я Господа нашого Ісуса Хреста, творить дива на користь людей, а не до їх зваблювання»^[2].

У наш час гострої кризи переходу від індустріальної до постіндустріальної формації ці знання і практики стають надзвичайно актуальними. Річ у тім, що для творення нової цивілізації спочатку треба сформувати організовану спільноту, спроможну стати локомотивом міжциклового переходу.

У короткостроковій перспективі йдеться про формування спільноти, яка перебуває у Просторі волі, в євангельських термінах – у Царстві божому. Перебування у просторі позитивних подій є головним чинником успішності цієї спільноти. Навіть якщо їй на початку не вистачатиме знань чи ресурсів, то здійснюючи творення світу, вона все отримає. Стороннім спостерігачам здаватиметься, що цим дивним людям просто пощастило. Але так відбувається завжди, коли застосовуються технології, рівень яких виходить за межі уявлень непосвячених.

Перебування спільноти у просторі позитивних подій автоматично  означає, що вона володіє ясним мисленням, внутрішньою солідарністю, фундаментальним здоров’ям і позитивним мисленням. Тому ця спільнота Хрестових послідовників може діяти ефективно і вести за собою народ. Її головні аргументи – ефективність, особистий приклад, спрямованість на суспільне благо.

Технологія піднесення у Простір волі добре відпрацьована і викладена у вільний доступ згідно з настановою: «Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Боже близько. Оздоровляйте недужих, воскрешайте мертвих, очищайте прокажених, бісів виганяйте. Даром ви взяли – даром давайте» (Матвій 10.7–8).

У середньостроковій перспективі духовні, психічні та фізичні особливості сформуються у стійкий комплекс, що дозволить говорити про формування нової раси. Її визначальними особливостями будуть:

• невимушене перебування у Просторі волі,
• ясний оптимістичний світогляд,
• позитивне мислення, висока інтелектуальна активність,  
• міцне здоров’я, молодість, активне довголіття.

У довгостроковій перспективі відбудуться суттєві зрушення в досягненні умовного і повного фізичного безсмертя згідно з пророцтвом Ісуса Хреста: «Істинно кажу вам: ви, що пішли за Мною, в палінгенезії у сто разів більше одержите і життя вічне успадкуєте» (Матвій 19.27–28).  

У наступних статтях ми розглянемо настанови Євангелія щодо фізичного безсмертя (вічного життя), а також поміркуємо про організаційні аспекти прискореного формування нової раси – «Церкви Івана».  

Продовження: Звукона Воль Живого Слова – дороговказ до фізичного безсмертя