Цього року до Дня слов’янської писемності та культури в Москві у серії “Слов’янська поезія ХХ-ХХІ. Із віку в вік” вийшов чи не найсолідніший за обсягом том – “Українська поезія”.
Видання насамперед цінне тим, що за своєю тематикою є рідкісним у пострадянській Росії, та й російський читач має нечітке уявлення про літературне й загальнокультурне життя в нових незалежних державах, яке до того ж формується під упливом коротких, далеких від системності повідомлень у мас-медіа, в основному соціально-політичної тематики.
Вісімсотсторінкову ошатну книгу з паралельними українськими та російськими текстами, яка хронологічно охоплює другу половину двадцятого та початок двадцать першого століття, видало за підтримки Міністерства культури Російської Федерації та сприянням Російського Державного Театрального Агентства московське видавництво “Пранат”. Сприяли роботі по підготовці збірки також Національна Спілка письменників України, Бібліотека української літератури в Москві, видавництво “Русская семья” (Москва) та письменник, доктор філософії Ігор Качуровський (Мюнхен, Німеччина). Упорядник книги, автор передмови та приміток – поет та перекладач Віталій Крикуненко.
Читача збірки чекають чимало цікавих відкриттів. Одне з них упорядник називає геопоетичним: російській аудиторії вперше представлено творчість поетів українського зарубіжжя. Канада й США, Бельгія й Австралія, Німеччина й Словаччина, Бразилія й Польща, Румунія й Росія... – така сьогодні географія творення української поезії. В еміграції сформувались такі яскраві майстри слова, як Василь Барка, Олег Зуєвський, Емма Андієвська, Богдан Бойчук, Богдан Рубчак, Віра Вовк, Юрій Тарнавський, Роман Бабовал та інші. Серед них незвичністю долі й творчих пошуків виділяється українська поетеса німецько-норвезько-ірландського походження, американка у кількох поколіннях Патриція Килина. Більшість із цих поетів до початку 90-х років ХХ століття вважалися представниками “буржуазно-націоналістичної”, “ворожої” літератури, а тому були заборонені й майже невідомі читачам в самій Україні.
На сторінках збірки російський читач вперше зможе познайомитися з творчістю українських поетів, шо мешкають у Російській Федерації: це Геннадій Турков з Хабаровська, В’ячеслав Шевченко з Єссентуків, Арсентій Струк із Калуги, Юлія Ільїна, Іван Шишов та Віталій Крикуненко з Москви. Кожен з них в міру сил продовжує традицію побутування українського літературного слова на російських теренах.
Уперше російська читацька аудиторія відкриє для себе імена багатьох поетів української “невільницької музи”, тих, що на рубежі століть відкрито протиставили себе тоталітарному режиму й були за це піддані переслідуванням, моральному терору й політичним репресіям. І це не тільки вірші вже знаного в Росії Василя Стуса, але й твори ще майже невідомих тут поетів — Ігоря Калинця, Івана Світличного, Тараса Мельничука, Михайла Осадчого, Степана Сапеляка, Василя Рубана, Григорія Чубая, найвидатніших представників “Київської школи” – Василя Голобородька, Віктора Кордуна, Миколи Воробйова та багатьох інших…
Наприкінці вісімдесятих – початку дев’яностих років минулого століття відроджується традиція українського авангардизму, яка представлена на сторінках збірки літературними групами “Бу-Ба-Бу” (Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак), “Нова дегенерація” (Степан Процюк, Іван Андрусяк, Іван Ципердюк), Володимиром Цибульком та іншими поетами. Ренесанс формотворчих пошуків, який яскраво проявився в українській поезії 1920-х років, продовжується і в творчості поетів-дев’ятдесятників і так званих постдесятників (Василь Махно, Мар’яна Савка, Максим Розумний, Олег Гуцуляк, Роман Скиба, Сергій Жадан, Ігор Бондар-Терещенко…)
Родючий ґрунт традиції підживлює новаторську творчість представлених у книзі Ірини Жиленко й Бориса Нечерди, Степана Пушика й Дмитра Креміня, Володимира Затулівітра й Анатолія Кичинського, Василя Герасим’юка й Івана Малковича, Оксани Забужко й Наталки Білоцерківець, Василя Сліпчука й Павла Вольвача, Василя Осадчого й Тараса Федюка...
Безумовно, окрасою антології є поезії майстрів, імена яких вже майже півстоліття не сходять з поетичного небосхилу України: Василь Симоненко, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Борис Олійник, Іван Драч, Дмитро Павличко, Павло Мовчан.
Російською мовою українські поезії друкуються в антології в перекладах Миколи Котенка, Льва Смірнова, Миколи Переяслова, Світлани Соложенкіної, Андрія Пустогарова та інших майстрів художнього перекладу.
Як пише упорядник видання, який витратив чимало творчих сил й років на дбайливу та ретельну підготовку книги, “генетичний код сучасної української поезії береже в собі золотий спадок праслов’янських веснянок та щедрівок, “Слова про Ігорів похід” і козацьких дум, витончену культуру українського бароко й глибину філософської лірики Григорія Сковороди, пророчий дух Кобзаря й енциклопедичну багатомірність Івана Франка…” Ці імена знову й знову нагадують, що ми сини свого часу, ми – спадкоємці нетлінних скарбів, які наші пращури почали накопичувати – для майбутнього, для вічності…
Немає сумніву, що вихід антології сучасної української поезії стане непересічною подією у російському літературному житті.
Из века в век=Із віку в вік: Укр.поэзия = Укр. поезія / Сост., предисл. и примеч. В.Г.Крикуненко; Редкол. т.: С.Н.Гловюк и др. - М.: Пранат, 2004.-800 с.-(Славянская поэзия ХХ-ХХІ / Редкол.: С.Н.Гловюк (пред.) и др.; Предисл. В.Г.Куприянова).-Тит. л. и текст стихотв. парал. рус., укр.
Об’єднана прес-служба Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”, Об’єднання українців Росії та Бібліотеки української літератури в Москві
Чому нову цивілізацію зможуть побудувати ТІЛЬКИ ті, хто прагне вічної молодості? Як керувати ШІ, не ставши його рабом? І чому тральфамадорський оптимізм важливіший за політичні програми?
Антологію сучасної української поезії видано в Москві
Світ:
Вісімсотсторінкову ошатну книгу з паралельними українськими та російськими текстами, яка хронологічно охоплює другу половину двадцятого та початок двадцать першого століття, видало за підтримки Міністерства культури Російської Федерації та сприянням Російського Державного Театрального Агентства московське видавництво “Пранат”. Сприяли роботі по підготовці збірки також Національна Спілка письменників України, Бібліотека української літератури в Москві, видавництво “Русская семья” (Москва) та письменник, доктор філософії Ігор Качуровський (Мюнхен, Німеччина). Упорядник книги, автор передмови та приміток – поет та перекладач Віталій Крикуненко.
Читача збірки чекають чимало цікавих відкриттів. Одне з них упорядник називає геопоетичним: російській аудиторії вперше представлено творчість поетів українського зарубіжжя. Канада й США, Бельгія й Австралія, Німеччина й Словаччина, Бразилія й Польща, Румунія й Росія... – така сьогодні географія творення української поезії. В еміграції сформувались такі яскраві майстри слова, як Василь Барка, Олег Зуєвський, Емма Андієвська, Богдан Бойчук, Богдан Рубчак, Віра Вовк, Юрій Тарнавський, Роман Бабовал та інші. Серед них незвичністю долі й творчих пошуків виділяється українська поетеса німецько-норвезько-ірландського походження, американка у кількох поколіннях Патриція Килина. Більшість із цих поетів до початку 90-х років ХХ століття вважалися представниками “буржуазно-націоналістичної”, “ворожої” літератури, а тому були заборонені й майже невідомі читачам в самій Україні.
На сторінках збірки російський читач вперше зможе познайомитися з творчістю українських поетів, шо мешкають у Російській Федерації: це Геннадій Турков з Хабаровська, В’ячеслав Шевченко з Єссентуків, Арсентій Струк із Калуги, Юлія Ільїна, Іван Шишов та Віталій Крикуненко з Москви. Кожен з них в міру сил продовжує традицію побутування українського літературного слова на російських теренах.
Уперше російська читацька аудиторія відкриє для себе імена багатьох поетів української “невільницької музи”, тих, що на рубежі століть відкрито протиставили себе тоталітарному режиму й були за це піддані переслідуванням, моральному терору й політичним репресіям. І це не тільки вірші вже знаного в Росії Василя Стуса, але й твори ще майже невідомих тут поетів — Ігоря Калинця, Івана Світличного, Тараса Мельничука, Михайла Осадчого, Степана Сапеляка, Василя Рубана, Григорія Чубая, найвидатніших представників “Київської школи” – Василя Голобородька, Віктора Кордуна, Миколи Воробйова та багатьох інших…
Наприкінці вісімдесятих – початку дев’яностих років минулого століття відроджується традиція українського авангардизму, яка представлена на сторінках збірки літературними групами “Бу-Ба-Бу” (Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак), “Нова дегенерація” (Степан Процюк, Іван Андрусяк, Іван Ципердюк), Володимиром Цибульком та іншими поетами. Ренесанс формотворчих пошуків, який яскраво проявився в українській поезії 1920-х років, продовжується і в творчості поетів-дев’ятдесятників і так званих постдесятників (Василь Махно, Мар’яна Савка, Максим Розумний, Олег Гуцуляк, Роман Скиба, Сергій Жадан, Ігор Бондар-Терещенко…)
Родючий ґрунт традиції підживлює новаторську творчість представлених у книзі Ірини Жиленко й Бориса Нечерди, Степана Пушика й Дмитра Креміня, Володимира Затулівітра й Анатолія Кичинського, Василя Герасим’юка й Івана Малковича, Оксани Забужко й Наталки Білоцерківець, Василя Сліпчука й Павла Вольвача, Василя Осадчого й Тараса Федюка...
Безумовно, окрасою антології є поезії майстрів, імена яких вже майже півстоліття не сходять з поетичного небосхилу України: Василь Симоненко, Ліна Костенко, Микола Вінграновський, Борис Олійник, Іван Драч, Дмитро Павличко, Павло Мовчан.
Російською мовою українські поезії друкуються в антології в перекладах Миколи Котенка, Льва Смірнова, Миколи Переяслова, Світлани Соложенкіної, Андрія Пустогарова та інших майстрів художнього перекладу.
Як пише упорядник видання, який витратив чимало творчих сил й років на дбайливу та ретельну підготовку книги, “генетичний код сучасної української поезії береже в собі золотий спадок праслов’янських веснянок та щедрівок, “Слова про Ігорів похід” і козацьких дум, витончену культуру українського бароко й глибину філософської лірики Григорія Сковороди, пророчий дух Кобзаря й енциклопедичну багатомірність Івана Франка…” Ці імена знову й знову нагадують, що ми сини свого часу, ми – спадкоємці нетлінних скарбів, які наші пращури почали накопичувати – для майбутнього, для вічності…
Немає сумніву, що вихід антології сучасної української поезії стане непересічною подією у російському літературному житті.
Из века в век=Із віку в вік: Укр.поэзия = Укр. поезія / Сост., предисл. и примеч. В.Г.Крикуненко; Редкол. т.: С.Н.Гловюк и др. - М.: Пранат, 2004.-800 с.-(Славянская поэзия ХХ-ХХІ / Редкол.: С.Н.Гловюк (пред.) и др.; Предисл. В.Г.Куприянова).-Тит. л. и текст стихотв. парал. рус., укр.
Содерж. авт.: (фамилии приведены так, как они указ. в изд.):
Э.Андиевська, И.Андрусяк, Ю.Андруховыч, Р.Бабовал, В.Базылевский, В.Баранов, Д.Билоус, Н.Билоцеркивец, Б.Бойчук, И.Бондар-Терещенко, О.Брыгинец, Ю.Буряк, Ю.Бэдрык, З.Бэрежан, М.Винграновский, В.Вовк, П.Вольвач, М.Воробьев, С.Вышенский, П.Гирнык, В.Голобородько, Л.Голота, Л.Горлач, М.Грыгорив, О.Грыценко, О.Гуцуляк, В.Гэй, В.Гэрасымюк, М.Данько, Я.Довган, И.Драч, Т.Дэвдюк, С.Жадан, И.Жиленко, В.Забаштанский, О.Забужко, Ю.Завгородний, П.Засенко, В.Затулывитер, О.Зуевский, Д.Иванов, В.Илля, Ю.Ильина, О.Ирванец, С.Йовенко, И.Калынец, К.Калытко, Л.Киселев, М.Кияновська, О.Ковэрко, В.Колодий, В.Коломиец, Ю.Коломыец, В.Кордун, Б.Корниенко, С.Короненко, В.Коротич, Л.Костенко, В.Крикуненко, Д.Крэминь, Р.Кудлык, Р.Кухарук, П.Куценко, П.Кылына, А.Кычинский, Р.Лубкивский, М.Лукив, О.Лупий, Л.Лыман, М.Лысэнко, А.Лыстопад, Р.Лыша, О.Лышега, Г.Лютый, Т.Майдановыч, С.Майданська, И.Малковыч, И.Малэнькый, М.Матиос, В.Махно, П.Мидянка, П.Мовчан, В.Моруга, М.Мыкыцей, И.Мыроненко, Р.Мэльныкив, А.Мэльнычук, Т.Мэльнычук, Т.Никитин, В.Нэборак, Б.Нэчерда, М.Няхай, Б.Олийнык, В.Осадчий, М.Осадчий, П.Осадчук, А.Охримовыч, Д.Павлычко, И.Павлюк, Л.Палий, О.Пахлевська, П.Перебыйнис, Л.Перлулайнен, Г.Петросаняк, В.Пидпалый, С.Процюк, М.Прыходько, С.Пушик, М.Розумный, В.Рубан, Б.Рубчак, М.Руденко, И.Рымарук, М.Рэваковыч, М.Савка, Р.Садловский, С.Сапэляк, Г.Свитлычна, И.Свитлычный, И.Семененко, Ю.Сердюк, В.Симоненко, П.Скунц, Р.Скыба, Л.Скырда, В.Слапчук, М.Сом, В.Старун, В.Стах, О.Степаненко, А.Струк, Л.Стрынаглюк, В.Стус, Б.Стэльмах, М.Сынгаивский, М.Сытнык, А.Сэрэда, Л.Талалай, Ю.Тарнавский, Г.Турков, М.Тымчак, В.Тэрэн, Т.Федюк, М.Царыннык, В.Цыбулько, И.Цыпэрдюк, О.Чекмышев, Д.Чередныченко, С.Чернилевский, Б.Чип, Г.Чубай, Г.Чубач, В.Шевченко, М.Шевченко, И.Шишов, Б.Щавурский.
ISBN 5-94862-010-7: (в пер.), 1000 экз.
---------------------------------------
Об’єднана прес-служба Федеральної національно-культурної автономії “Українці Росії”, Об’єднання українців Росії та Бібліотеки української літератури в Москві
Контакти (керівник служби Юрій Кононенко):
Тел./факс +7 095 118-9192
Тел. +7 095 737-8834
E-mail: [email protected]
Web: www.webcenter.ru/~libukr
www.ukrrus.org
----------------------------------------------------
В тему:
До дня слов’янської писемності і культури
Молода Гуцулія в культурному центрі України в Москві
Презентація книжки про Шевченка й Гоголя в культурному центрі України в Москві
На користь української культури в Росії
Звернення до української молоді Росії
Зверніть увагу
Ельфи або смерть: Хто будуватиме новий світ після апокаліпсису? (подкаст)