У серії «Перехід-IV» видавництвом «Мандрівець» у 2005 р. перевидано книгу І. Каганця «Нація золотих комірців» з додатковими статтями. Пропонуємо авторську передмову до неї під заголовком «Вишня Борія, Третій Гетьманат» і текст книги 1994 року.

Зміна світоглядів на зламах епох завжди супроводжувалася найжорстокішою боротьбою. Ми мусимо довести, що наш кращий, бо те, що ми робимо, скеровано проти тих, хто виступив проти задуму Божого.

Виступ на Всеукраїнській Народній Раді — Київ, Український дім, 16 червня 2006 р.

"Московська мова є лише дикунською говіркою, порівнюючи її до мови української..."

"Нам не можна недооцінювати серйозність подібної ситуації. Слід розглядати її такою, якою вона є, без оптимізму, але й без песимізму, тому що кінець старого світу буде в той же час і початком нового". Розділи з книги видатного французького мислителя і посвяченого Рене Генона (1886—1951) “Криза сучасного світу” («La crise du monde moderne»), написаної в 1927 році.

Ким був Ісус Христос — арійцем чи євреєм? Як у Святе Євангеліє потрапили ворожі вставки? Що таке юдеохристиянська єресь? Коли виникли людські раси? Хто такі слов’яни? До якої держави ми йдемо — диктатури, демократії чи гетьманату? Про все це можна дізнатися з книги І. Каганця “Арійський стандарт”, яка цього тижня побачила світ у київському видавництві “А.С.К.”

Блиск ятагана, яким голомозий турок розчерепив мені голову, водномить перетворився на срібло дзеркального коропа з першої в моєму житті риболовлі з дідусем на Дніпрі. Мені було тоді лише три роки. І вигляд рибини, що билась-задихалась на піщаному березі, закарбувався в пам’яті чи не найглибше. Тепер ця картина виринула у свідомості насамперед. Правда, затим, аби відразу ж і щезнути, поступившись місцем наступному враженню. А далі череда розмаїтих видінь з мого минулого, що блискавично змінювали одне одного, закрутила мною в якійсь несусвітній веремії-шарпанині. Душа металася туди-сюди в цьому живому мареві, неначе схарапуджений кінь...

Ми перебуваємо між двома епохами: вмираючою чуттєвою культурою минулого та ідеаційною культурою майбутнього. На нас опускається ніч цієї перехідної епохи з її страхітливими тінями і несамовитими жахами. Однак за її межами вже видніється світанок нової великої ідеаційної культури, яка вітає нове покоління — людей майбутнього (Пітирим Сорокін).

Існує думка, що в змішаних шлюбах народжуються здоровіші, крупніші й талановитіші діти. Почасти це так. Коли йдеться про дуже різних за расово-етнічним походженням чоловіка та жінку, то й справді, їхні діти можуть бути і крупнішими, і життєздатнішими. Однак...

Трипільська культура, яку творили чаклуни та хлібороби, є попередницею давньоєгипетської та шумерської. Так, як облаштували побут трипільці, жили в українських селищах у ХVIII столітті. Хати обмазували глиною з просом, дах вкривали соломою, викладали печі. Хоч як дивно, три сторіччя тому наші предки не вміли будувати оселі двоповерховими. А у Трипіллі це було звичним явищем.