Відсутність внутрішньої агресивності трипільці компенсували зовнішньою мілітаризацією, культивуванням сили і гонкою озброєнь, які возвели в ранг релігії. Настанова «Озброюйся!» була перетворена на абсолютний релігійний імператив. У результаті все населення було озброєне до зубів (подібно до нинішньої Швейцарії), а бойовий дух і тактичні навички вироблялися передусім за допомогою постійних тренувань (гри у війну).

Таке важливе цивілізаційне досягнення людства як місто-держава (ном, поліс і т. д.) вперше у світовій історії було випробуване на теренах сучасної України. Єдиної централізованої держави, подібної до Русі, у трипільців не було, проте їхні громади активно взаємодіяли і володіли великою культурною різноманітністю.

Трипільську цивілізацію заснувала організована група неолітичних землеробів, які завчасно переселилися в Подністров’я з територій, які до затоплення в 55 ст. до н.е. були головним центром землеробства і тваринництва допотопної борійської (кроманьйонської, атлантичної) цивілізації. Нова громада була сформована в середовищі старого суспільства Атлантиди (старої землі).

Де знаходиться Ар’яна Вейджа – місце заснування святим Ноєм-Їмою нової цивілізації? Відповідь на диво проста: там, де фактично почалася Трипільська цивілізація. А вона почалася якраз у північно-західному Надчорномор’ї – на території між Карпатами і Дніпром.

Ім’я «Атлантида» нині застосовують для позначення всієї доарійської цивілізації. Проте очевидно, що вона так себе не називала. Крізь морок тисячоліть до нас дійшла назва Борія, що означає «потужна, сильна, енергійна, вогненна». Це ім’я також перекладають як «Земля Вепра», оскільки Білий Вепр («Бор») був тотемом народу Борії.

У наш час глобальних перетворень все більшу зацікавленість викликає тема цивілізаційних переходів. До неї належить біблійне оповідання про Ноя і Великий Потоп, яке є частиною широкої загальносвітової міфології про Великий Перехід. Попри локальні відмінності, вона основується на єдиній, архетиповій схемі: незадовго до катастрофічних подій праведний Ной–Зіасудра–Яма–Їма–Рама–Ману збирає кращих чоловіків і жінок, переводить їх у захищене місце і засновує новий світ.

За своїм суспільним устроєм мурашки – найближчі до людини істоти на Землі. Поведінка людини значно складніша, проте здійснюється на фундаменті тих самих біологічних і соціальних механізмів. Тому процеси, що відбуваються в мурашниках, дозволяють побачити соціальні процеси людських спільнот у найбільш чистому, виразному, незамутненому вигляді.

У наш час медицина контролює не лише здоров’я, а й багато інших сфер нашого життя. Сильні світу цього давно вже використовують її як ефективну зброю для досягнення своїх цілей. З її допомогою здійснюється контроль над народжуваністю і в окремих державах, і на планеті в цілому, не гребують використанням медицини і в руйнуванні економіки (пташиний грип тощо).

Глибокий мистецький твір має кілька інформаційних пластів, які відкриваються людям відповідного рівня. Це не значить, що ці пласти зовсім недоступні людям нижчого рівня – просто вони потребують для них пояснення, після чого «все стає зрозуміло».

Відеозапис розмови з письменником Ігорем Каганцем в Луцькій студії "Музтон" після зустрічі з прихильниками журналу Перехід-IV і Народного Оглядача в Луцьку 7 листопада 2010 р. Зустріч організована Луцькою сотнею Третього Гетьманату.

Вчені-мірмекологи (мурахознавці) встановили, що інколи здорові молоді мурашники без всяких видимих причин за лічені місяці гинуть. Дослідження показали, що винуватець таких катастроф – жук-паразит на ім’я ломехуза (Lomechusa) і речовина, яку він виділяє. На робочих мурашок ця речовина має наркотичну дію.

Принаймні у двох місцях України – у селі Снідавка Косівського району Івано-Франківської області, поблизу Терношорської Лади, та у селі Пилатківці Борщівського району Тернопільської області – збереглася правда про Ісуса Хреста, яка передавалася із покоління в покоління дві тисячі років.

З кожним днем у людини все більше відбирається свобода бути такою, якою вона була. Єдина свобода, яка незабаром у неї залишиться – це свобода ставати іншою.

Згідно з Арійським календарем, 21 березня закінчується річне коло. Це гарна нагода згадати важливі події минулого. Одна з них, яку ми згадуємо щорічно - Велике примирення українців, народу Золотої доби.

Для життєспроможності системи – від малої спільноти до великої нації – потрібна здатність до концентрації зусиль. Це коли всі діють в одному напрямку, заради спільної мети. Така здатність до концентрації досягається духовною та організаційною єдністю системи.