Будь-яка загадка містить в собі розгадку, будь-яка проблема має в собі засіб для її подолання. Ключем до розв’язання кризи є пізнання її першопричини. Нинішня війна закінчиться відразу ж, як Україна усвідомить себе Центром, займе позицію озброєного до зубів нейтралітету і змінить існуючу «партію війни».

В Україні конкурують чотири головні проекти: «радянський», «російський», «західний» і «бандерівський». Їх об’єднує те, що це проекти минулого, і те, що вони прискорено руйнуються. Це звільняє простір для П’ятого проекту.

З України розпочався глобальний процес звільнення людства від кайданів паразитичної системи. Це звільнення охопить всі сторони життя: світогляд, політику, економіку, харчування, безпеку. Вільні люди стануть непереможними і надефективними. За Україною із захопленням спостерігатимуть народи планети і братимуть з неї приклад. Українці стануть першою вільною нацією світу.

Я творення духу і вища могутність, Я імпульс натхнення і сонячна сутність. Я ще не розгадана сутра донині, Я схована досі від ока перлина...

У неділю 23 березня 2014 р. у Києві відбувся Перший всесвітній український футурологічний конгрес, присвячений трансформаційній кризі в Україні та світі. У конгресі взяли участь українські дослідники з України, Південно-Африканської республіки, Англії, Шотландії, Франції, Індії та Польщі.

Згідно з арійським світоглядом, запрограмованого майбутнього – фатуму – не існує. Майбутнє визначається нашими діями.

Головною потребою політичного моменту є легітимізація Майдану в особі свого політичного центру – «Правого сектора». Морально-психологічна легітимність ПС щодня зростає, на часі – отримання ним правової легітимності. Це дозволить узаконити всі новостворювані органи самоврядування і самооборони. Таким чином, для перетворення на центр державотворення «Правий сектор» має знайти переконливу форму своєї легітимації. Як це зробити?

Нинішній режим став могильником демократії, тому повороту назад уже не буде. Зокрема вже не буде загального виборчого права, за якого голос професора прирівнюється до голосу мешканця психлікарні. Починається гра за новими правилами.

Томас Карлейль, англійський філософ XIX століття, перевернув усі мої уявлення про суспільство. Його ставлення до демократії, якої всі ми так прагнули, вразило мене. «У світі стільки йолопів, а ви влаштовуєте вільні вибори...» – писав Карлейль. Батьківщина в небезпеці! Україні потрібна шляхта. Я сподіваюся, мене читає меншість.

Існує поширене, але хибне уявлення, що віра у палінгенезію, реінкарнацію, перевтілення духу – це віяння Сходу та чужих нам традицій, котрі почали проникати до Європи у 19-му столітті. Але згадки про це явище є у Євангелії, написаному приблизно 2 000 років назад, а також у праці Геродота, де він описує плем'я гетів. Одними з найяскравіших представників європейської традиції віри у палінгенезію (або як вони її називали, метемпсихоз) були Піфагор і Ферекід.

Чорний ніколи не зрозуміє білого, а білий не зрозуміє чорного, доки чорний буде чорним, а білий білим. Але певне й інше: білий повинен верховодити над тубільцями незалежно від того, чи розуміє він їх, чи ні. Це неминуче. Це вже судилося. Так сказав капітан Вудворд.

«Люди довгої волі» – це усталений термін для позначення людей, спроможних до творення нового ладу. Оскільки умови для такого творення виникають під час системних криз, то «люди довгої волі» з’являються саме в такі кризові часи. Україні потрібні «люди довгої волі», «пасіонарії», «арії» - ці слова є синонімами. Наше завдання – знаходити таких людей і підтримувати.

Це концентрат з чотирьох лекцій (№2-5) Пітера Тіля, прочитаних ним навесні 2012 р. у Стенфорді. Співзасновник PayPal Пітер Тіль проаналізував історію стартапів (інноваційних компаній) і сформулював важливі рекомендації, які ми цитуємо і коментуємо в контексті розвитку нашого стартапу.

Все, що нас оточує, перебуває у постійному русі, і ми також. Кожної миті світ зазнає змін, незалежно від того, хочемо того чи ні. Консерватизм у цій ситуації не врятує нікого, швидше навпаки — згубить. Адже, чіпляючись за минуле, намагаючись його зберегти, ми нічого не набуваємо — лишень втрачаємо.

Людина взяла склянку води і зробила ковток. Можливо, вона хотіла пити. Можливо, вона хотіла запити ліки. А може, хотіла спробувати смак води. А може, заснути і не прокинутися, але помилилась.