русифікація

Твердження "Я люблю украінскій язик, но разговаріваю на руском" аналогічне жарту "Я люблю дівчат, але сплю з хлопцями".

Цікавий факт з історії об’єднання Східної і Західної Німеччини навів історик Василь Ткаченко. Одразу після об’єднання у всій Східній Німеччині вчителі історії були звільнені з роботи і направлені на перекваліфікацію. У такий радикальний спосіб система освіти колишньої підрадянської частини Німеччини була звільнена від панування комуністичної ідеології і переведена на освітні стандарти демократичної країни.

Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації. За ухвалення закону проголосували 269 депутатів.

Історик, директор Центру стратегічних розробок Андрій Ніцой розповів про русскій мір, самоусвідомлення націй, українізацію та русифікацію, патріотизм, - у зв'язку з конфліктом на Донбасі, анексією Криму, політичною кризою в Україні та геополітичними протистояннями у світі.

Отож, репресії щодо української еліти, Голодомор українців, припинення українізації, русифікація, зміна правопису і нищення української мови відбувалися одночасно. Якщо Голодомор, ще можна якось пояснити класовою боротьбою, колективізацією, то не зрозуміло, причому тут українські історики і мовознавці, письменники і інші діячі української культури, тобто україномовна еліта? Або для чого було міняти український правопис і закривати україномовні школи? Як би декому не хотілося, але як не крути, ПЕРЕСЛІДУВАННЯ І РЕПРЕСІЇ, ЗНИЩЕННЯ ГОЛОДОМ ВІДБУВАЛИСЯ ЗА НАЦІОНАЛЬНОЮ ОЗНАКОЮ.

Часто сьогодні можна почути, що війна — не найкращий час для обговорення мовних проблем, бо мовне питання роз’єднує націю. Виходить, це для об’єднання нації ми як мантру повторюємо вислів «єдина країна — единая страна» і сповідуємо фактичну двомовність, хоч і декларуємо державний статус української мови з найвищих трибун. Отже, ми все ще тішимо себе надією відстояти незалежність толерантністю, зокрема, мовною, тоді як русифікатори в Україні вже не обмежуються переписуванням словників, а розстрілюють українців із «Градів» на їхній же землі. Мовна невизначеність в Україні стала джерелом великої кількості суспільних проблем. З яких принципів треба виходити, долаючи цю невизначеність, “Україна молода” запитала у соціолінгвіста, професора, автора численних праць з питань функціонування української мови в колоніальній і пострадянській Україні Лариси Масенко.