Російська імперія

При кожному новому історичному зламі російський народ демонструє одні й ті ж моральні якості. Отже, мова не йде про хворобу, а лише про основний і виключно стабільний його стан.

Російська історія, етнографія, фольклористика вкупі з дослідженнями археології, антропології й генетики – це ядерна бомба, на якій сидять сотні штучно сплетених російських народів.

Заходу потрібно бути обережним, аби не попастися на гачок російських керівників, не мати з ними жодних справ і не йти їм на поступки, вважає відомий журналіст і автор книжок про Росію, старший співробітник Центру європейської політики Едвард Лукас. Він переконаний, що найімовірнішою перспективою для Росії – з Путіним чи без Путіна – буде ще більший безлад.

Чому ми досі чуємо хор захисників "великої російської культури"? Розглянувши програми зі славістики 13 найкращих університетів США, ми виявили значну росієцентричність – не лише в кількості курсів, а й у їхній якості.

1778 рік донині вважається офіційною датою заснування Херсона. І хоч з цією датою, як і з іншими, що стосуються великих міст на півдні, "не все так однозначно", саме того року Російська імперія закріпилася у межиріччі Дніпра і Південного Бугу.

Бо не прищепила людям гідність, відповідальність та прагнення свободи. Бо не спромоглася переосмислити історію й запропонувати картинку майбутнього. Бо заробляла гроші, коли треба було кликати на барикади.

Україна формуватиме моноетнічну, відкриту для багатьох людей державу – українську, з українською мовою. Це наш шлях. Натомість Росія не зможе увійти в нову епоху національних держав, в епоху свободи та конкуренції. Російська культура ні на що не впливає.

Багато хто в Україні, й особливо на Заході, хотів би бачити іншу, не путінську Росію. Яка не розв’язуватиме загарбницьких воєн, не сіятиме руйнування і смерть заради ствердження своєї уявної «величі». Цю «іншу Росію» нерідко пов’язують з російськими лібералами, опозиційними до путінського режиму. Такими, як Олексій Навальний, наприклад.

Епохи народжуються у війнах. Війни змінюють світ. Жодна імперія не розпалася без війни. Нині відбувається крах останньої, чи не найбільш безглуздої – Російської. Формально проголошена Петром Першим на початку XVIII століття, вона проіснувала 300 років і запам’ятається виключно людожерством. Україні випала історична місія поховати її.

В умовах війни кожен свідомий громадянин України повинен ввести свої особисті санкції для країни-агресора Росії!

Адекватні громадяни не тільки пострадянського простору, а й усього світу шукають для себе відповідь на цілком банальне запитання - чи можлива революція в Росії? Відповідь однозначна - НІ! Революція в імперії неможлива, тільки національно-визвольна боротьба колоніальних народів.

Вони мають піти з Донбасу і Криму. Без відмови від окупованих територій Росія ніколи не повернеться в сім'ю цивілізованих народів ‒ що при Путіні, що при Навальному.

270 років тому – 5 травня 1747 року – російська імператриця Єлизавета І видала указ «Про буття в Україні гетьмана згідно тамтешніх прав та звичаїв». Указ став до певної міри несподіванкою, адже від 1734 року гетьманів в Україні не було, як не було й серйозних передумов для відновлення гетьманства. В 1750 році гетьманом був обраний 22-річний Кирило Розумовський, але в 1764 році гетьманський уряд так само несподівано скасувала Катерина ІІ. Які таємниці приховує гетьманат Кирила Розумовського? Про це Радіо Свобода розповіли історики Володимир Сергійчук та Володимир Пришляк.

Російська мова втратила за останні 20 років більше позицій, ніж будь-яка інша мова. Процес розпочався після розпаду СРСР і утворення на його теренах незалежних держав. Таким чином, країни відстоюють власний лінгвістичний суверенітет.

На що ж сподівається Москва сьогодні, коли свідомо йде на конфронтацію зі значно сильнішим супротивником? На кого вона розраховує? Кого вважає своїм союзником? Хто увійде до нового «Троїстого союзу»? Спробуємо знайти відповіді на ці непрості питання.