Громадяни України, незалежно від свого соціального статусу, чи то вони пенсіонери, вчителі, лікарі або робітники, чи то фермери, чи то хтось інший, повинні припинити терпіти цю наругу над собою і своїми сім’ями. Повинні створювати загони самооборони та згідно 5-ої статті Конституції брати владу в свої руки.

Ще більше року залишається до чергових парламентських виборів, а просто-таки шквал пустопорожніх балачок в ЗМІ щодо нового закону про вибори народних депутатів вже набив оскомину. А може це така новітня технологія влади аби відвернути від цієї проблеми увагу широкої громадськості. Адже нав’язана суспільству дискусія по-суті нічого не змінить.

Ні для кого в Україні не секрет, що наш парламент давно вже перетворився на такий собі «клуб за інтересами» всілякого штибу збоченців і злочинців. Педофіли, сексуальні меншини, блакитні і рожеві, рейдери і рекетири, здирники і україноненависники.

Ця стаття була написана три роки тому, але не втратила своєї актуальності і сьогодні. 2008 рік, відкриття у Львові Галицької жидівської кнайпи. Обурений світоглядним "месі джем" власників закладу, сформульованим у зверненні до відвідувачів, я написав цю статтю, яка не була опублікована на офіційному сайті ВО "Свобода", через звинувачення мене у антисемітизмі.

Існування будь-якої держави визначається низкою суспільних закономірностей. Вони мають об’єктивний характер. На відміну від законів природи суспільні закономірності не настільки детерміновані (абсолютно визначені). Але і тут людина, яку б посаду вона не займала і ким би не була, не може їх відмінити. Люди здатні лише прискорити чи сповільнити реалізацію суспільних закономірностей.

Ефір «Шустер-live» від 30 вересня завдяки неабияким старанням ведучого явив собою яскравий приклад перетворення українського телебачення, зокрема його Першого Національного каналу, на рупор українофобії.

Набридло! Люди, які називають себе представниками українського народу, формують у Верховній Раді провладну більшість та повчають усіх по різних ефірах, як потрібно дотримуватися чинного законодавства, самі законів не виконують. Серед них і вічний голова В.Литвин, котрому „так болить Україна”, що він не здатен навіть забезпечити виступи отих так званих обранців державною мовою.

Багаторічна боротьба луганчанина Сергія Мельничука за конститутційне право користуватися у рідному місті українською мовою триває. Ось який документ він передав нам для ознайомлення.

16 вересня у Москві відбулася презентація книги "Все о России" авторського колективу Володимира Духопельникова, Ольги Тагліної та Юлії Бєлокіної на чолі з українським міністром Дмитром Табачником. Книгу, видану українським видавництвом, в той же день поширили серед ректорів українських і російських ВНЗ в ході проведення Днів освіти і науки України в Російській Федерації.

Спочатку було всього кілька слів, проскандованих під час одного з матчів «Динамо» (Київ) – «Карпати» (Львів) у Києві. Далі міліція тягала їхнього автора, потім ці кілька слів (їх частина) перейшли на футболки, що призвело до візиту ОБОЗу у фірму «Простопринт», яка їх випускала.

У Польщі повною ходою йде передвиборча боротьба між різними політичними середовищами за місця у найвищому органі влади у цій країні. Політичні партії пропонують виборцям різні програми дій щодо покращення політичного, економічного та міжнародного плану сусідньої держави.

Для читачів популярно поясню принципову різницю між Митним Союзом з Росією і Євросоюзом в питаннях прийняття рішень.

Іще трохи, і Віктор Янукович стане символом української нескореності. Він безстрашно протистоїть кремлівським здирникам, вибиваючи дешевший газ. Володимирові Путіну з Дмитром Медведєвим непереливки.

Міністри-конкістадори за допомогою хохлів-колабораціоністів з особливою завзятістю взялися за закриття українських шкіл, переписування підручників з історії України, скорочення годин вивчення державної мови, знищуючи таким чином основні ознаки ідентичності корінного населення України.

Є варіант одночасного вирішення трьох проблем в одному пакеті: цін на газ для України, іміджу Януковича і звільнення Тимошенко.