Ви помітили, як різко змінилася риторика представників Партії Регіонів? Вчорашні запеклі русифікатори раз-по-раз виголошують такі промови, що їх уже мало не до радикальних націоналістів зарахувати можна. Ось і вчора одна відома регіоналка у прямому телеефірі договорилася до того, що проголосила імовірний союз ПР та «Свободи»…

Прочитавши у «Дні» з великим зацікавленням як статтю Л.Лук’яненка (№18-19), так і захисну щодо Я.Грицака «Замість етнічної державності – громадянська нація» В.Крюкова (№38-39), мушу найперше сказати, що я не проти держави всіх громадян і політичної нації. Викликає несприйняття такий словотвір переінакшувача, як «політична громадянська нація», а також приписування відомому політикові того, про що він не писав – якоїсь «етнічної державності». Та не мені, читачеві, захищати Л.Лук’яненка – сподіваюсь, він це зробить особисто.

Шкода, що український політикум не вшановує день 5 березня. Дуже шкода, адже цей день є для багатьох з них особливим. 5 березня 1861 року, у Прощену неділю, по всіх російських церквах було прочитано маніфест Олександра ІІ про звільнення селян від кріпацтва. 5 березня 1933 року нацистська НСДАП у Німеччині перемогла на парламентських виборах. 5 березня 1950 року був убитий Роман Шухевич. 5 березня 1953 року помер Йосип Сталін.

Неділя, 4 березня – вечір. За звичкою перемикаю телеканали й не можу очам повірити. Перший національний український канал влаштував справжній телемарафон, присвячений президентським виборам у Росії… Інші канали та ЗМІ також не відстають. Тема номер один – перемога Путіна. Сам винуватець «урочистостей» виголошує радісні промови, його «щиро вітають» виборці, а наші українські аналітики наперебій розповідають, як перемога Путіна вплине на життя українців у наступні шість-дванадцять років, -.так, ніби ми вже остаточно повернулися під владу Москви і якщо досі ще не стали, то ось-ось станемо черговим суб’єктом РФ.

Коли саме закінчиться правління Януковича в Україні – насправді не можуть передбачити навіть найдосвідченіші експерти. Але якими стануть українці, переживши цей «урок демократії», тобто, наслідки власної безвідповідальності під час голосування на виборах президента держави, - вже потрошки стає очевидним.

Загальна теорія систем цілком обгрунтовано твердить, що причини змін стану будь-якої системи не знаходяться в ній самій. Вона здатна трансформуватися лише під впливом надсистеми.

Лідер УНА-УНСО, син головнокомандувача УПА Юрій Шухевич, який відсидів понад 30 років у радянських таборах, не вважає екс-прем’єр-міністра Юлію Тимошенко політв’язнем. Про це Шухевич заявив у коментарі Gazeta.ua.

Питання: За що феміністкам-гендеристкам, райдужним співтовариствам і толерастам всіх кольорів зарубіжні товариші дають гранти? Відповідь: за організацію соціальних катаклізмів і потрясінь.

Психіка людини, на рівні рефлекторному, згідно з вченням російського науковця Павлова, що створив працю про дві сигнальні її системи, характерна тим, що у людини на відміну від тварини поруч із першою сигнальною системою, яка базується на безумовній рефлекториці, функціонує друга сигнальна система, яка сформована на слові, тобто умовному рефлексі.

На референдумі 18 лютого громадяни Латвії не підтримали надання російській мові статусу другої державної. Проти внесення змін до Сатверсме (Конституції Латвії), які передбачали двомовність в країні, проголосувало 74,8% виборців, за зміни – 24,88% латвійських громадян.

До Ярослава Грицака не мав я великої симпатії. Кожен виступ його через телевізор, який доводилося слухати, бентежив душу і продовжував викликати питання щодо його особи: чи він дуже начитаний, але не патріотичний, чи, навпаки, патріотичний, але недостатньо знає нашу історію ХХ сторіччя, чи може він її добре знає та дивиться на неї очима не сина України, а очима західноєвропейських авторів?

В кінці січня цього року було надруковане інтерв’ю Гал-інфо із Архиєпископом Мєчиславом Мокшицьким, Митрополитом Львівським, головою Конференції римо-католицьких єпископів України. Митрополит наголосив на тому, що «в Україні наша церква налічує майже 1,5 млн. вірних, котрі належать до 7 дієцезій, що об’єднані у Митрополію є 13 єпископів.»

Ще минулого тижня на предметно зацікавлені питання колег про перспективи на парламентських виборах одного з нових політичних проектів (прожектів) я чесно відповідав, що "з того роя не буде ні воску ні меду", бо середовище, яке намагається його реалізувати засадничо конфліктне та безідейне. Чинники конфліктів старі мов український світ – меркантильність, марнославство, амбітність та нездарність до системної праці і самоосвіти. Безідейність на мою некомпетентну думку полягає у самому намаганні інтегруватися до існуючої політичної системи.

Ми живемо нині в дуже цікавий час, який все ще залишається поза увагою прискіпливого наукового аналізу політологів. Україна йде шляхом, який до неї вже пройшли дві сотні країни, що є на політичній карті світу. Це шлях формування національної держави.

Історія вчить лише того, як кажуть, що вона нічого не вчить. «Після проголошення самостійності Української Республіки, - писав Михайло Грушевський у 1918 році, - ніхто вже не може ховатися в хащі нейтралітету, бо тепер є боротьба двох дуржав, України і Великоросії…»