Церква споконвіку була Майданом, де вершилась духова революція, Майдан не так часто, однак ставав і Святилищем – місцем просвітлення тих, що «поміж»; місцем розпростовуванням хребтів, пробуджуючи свідомість від годинниково-механічного Так-Ні-ку-кування!
Софія і Майдан у Києві, немов Дійсність після другого пришестя Христа, де «Ми, Херувими, тайно .., три-святую пісню співаючи, відложили усяку житейську турботу..», в очікуванні Торжества Правди. Храм Софії – символ неба, Майдан – землі, що торкнувся Дна, а дно дотичне до нового прошарку, згідно якого належиться думати про наше наближення до Чогось. Бо чим ближче підходимо до вершини, тим більше дотикаємо дна; чим глибинніший рух, тим більший спротив; чим вище підносишся, тим сильніше притягується глибина.
Майдан створив велику телепатичну потугу завдяки вібраційному процесові, а Премудрість скоординовувала та розряджала напруженість, надавала знання, аби уникнути небезпек. Саме Церква і Майдан, наче подружня пара, з наближенням до Спів-Центру, здійснює зустріч «крайніх висот» - Верху і Низу, неба і землі. Центр не проміжок – його не існує, як і не існує в Україні – середнього класу. Середина, не розмежовуючи чіткого: Так і Ні, засвідчує лише половинчатість, животіння, розвоєння особистості та існування в невагомості. Однак, наше суспільство, з відсутністю середнього класу витворило феномен середнього роду – «напівінтеліґента», «напівлюдину», споживацько-поглинаюча суть якої втратила здатність «давати» та «ділитися». На жаль, це переважна більшість нашої адвокатури, доктори, вчителі, університетсько-академічна професура, духовенство. Їм напрочуд смакує «макдоналдський стандарт», бо «втративши природу солі», «воно» вишукує псевдоприправи, поволі стаючи неозначеною формою.
Софійність Майдану обійняла по-материнськи вкраїнське «заблукане дитя», підповідаючи знаками про необхідність та небезпеку стрімкого «сходження», про повноту часу пробудження людства, аби і «проміжні» не залишились на загомінках історії в убранні «вишитих хот-догів». Середній рід-клас, як і інтеліґенція в Україні – це викидень, відпадки від інтелектуально – культурного тіла, однак існують містично – втаємничені, науково – мистецькі «Схимники», котрі вершать історію за завісою невідомості. А «посередні» – зматеріалізовані напівінтеліґенти – «гамбургери у краватках та мерседесах» - без цінностей, вартостей, сидять на хабарях, турецьких пляжах, або викладають теологію, будучи членами масонських лож. За словами однієї представниці середнього «без-нас-у»*: «помаранчева революція відбулася завдяки нам – меценатам, аристократам – ми ж бо фінансували!» Велика омана і мана «середньо-за-ДОзованих», закоханих у власний труп, що служив повсякчас проституткою заради вигоди.
У Бога є чітке: Так і Ні, а все інше від диявола... Успіх «задозованих» є наслідком їхньої аґресивності, а не інтелектуальної праці. Тай інтелект – це ще не гарантія доброї волі, справжня домівка людини – її свідомість. Інтеліґентність – це Мудрість наближена до Премудрості, а не класова чи родова ознака. Отож, Софійний Майдан – не випадок, це закономірна організація структуризованих, «Готових до Прийняття» (Розп'яття-Прийняття), незалежно від класової приналежності. Майдан – це «манна з неба» для виживання України та світу, і жодна конфесія, жодна партія, персона не може бути зачислена до особливих чи заслужених. Майдан – це поєднaння Божого Провидіння з українським «випаленим» матеріалом, для народження Нового Храму. Адже народження, відбувається власне «великим входом» у «врата Тайни». Тому, і гимн свідомих: «Боже, нам єдність подай» модулюється в «Разом нас багато – нас не подолати». Важливість загалу – усвідомити загальну неподоланість в одиницях; важливість одиниць – цілеспрямовувати світоглядно «вглибінь» загал.
Гадаю, Україна ніколи не розвиватиметься згідно знаних стандартів, і допоки нам робитимуть ведмежу послугу запросин до європейського застілля, атмосферні буревії рознесуть горстку міжнародного капіталу, котрі об'єднались для відмежування від «варварів». Судороги сьогоднішнього світу є свідченням «сшестя» Тиску... А прибрана «нечисть», ті що «напів» - шукають декорацій, ставлячи умови для «Торкненних». Ще не вродився той, хто «Премудрість» ошукає своїм мудраґельством.
Майбутнє наскрізь просякає наше теперішнє. І саме рухом зверху вниз, майбутнє все глибше проникає в підсвідомість і безсвідомість доти, допоки не відбудеться цілковите зцілення, преображення.
Спочатку проходить в Природі тривала завуальована підготовка, за якою іде стрімка конденсація та нове народження; швидка трансформація, що у своїй світлоносній спонтанності видається чудом. Софія і Майдан повстали справді чудом – для зовнішніх і внутрішніх, свідомий Дух бо ступає кроками найвищої концентрації, породжуючи провідну силу – справжню українську інтеліґенцію.
На Майдані коло Церкви триває революція – колективна трансформація для загальної Зреалізованості – як єдиного Шляху!
* Крадіж ікон з храмів та перепродування іменується тепер середнім бізнесом, лепта ж бо щонеділі подається на тацу!
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
На Майдані коло Церкви – революція...і-де...?
Світ:
Майдан створив велику телепатичну потугу завдяки вібраційному процесові, а Премудрість скоординовувала та розряджала напруженість, надавала знання, аби уникнути небезпек. Саме Церква і Майдан, наче подружня пара, з наближенням до Спів-Центру, здійснює зустріч «крайніх висот» - Верху і Низу, неба і землі. Центр не проміжок – його не існує, як і не існує в Україні – середнього класу. Середина, не розмежовуючи чіткого: Так і Ні, засвідчує лише половинчатість, животіння, розвоєння особистості та існування в невагомості. Однак, наше суспільство, з відсутністю середнього класу витворило феномен середнього роду – «напівінтеліґента», «напівлюдину», споживацько-поглинаюча суть якої втратила здатність «давати» та «ділитися». На жаль, це переважна більшість нашої адвокатури, доктори, вчителі, університетсько-академічна професура, духовенство. Їм напрочуд смакує «макдоналдський стандарт», бо «втративши природу солі», «воно» вишукує псевдоприправи, поволі стаючи неозначеною формою.
Софійність Майдану обійняла по-материнськи вкраїнське «заблукане дитя», підповідаючи знаками про необхідність та небезпеку стрімкого «сходження», про повноту часу пробудження людства, аби і «проміжні» не залишились на загомінках історії в убранні «вишитих хот-догів». Середній рід-клас, як і інтеліґенція в Україні – це викидень, відпадки від інтелектуально – культурного тіла, однак існують містично – втаємничені, науково – мистецькі «Схимники», котрі вершать історію за завісою невідомості. А «посередні» – зматеріалізовані напівінтеліґенти – «гамбургери у краватках та мерседесах» - без цінностей, вартостей, сидять на хабарях, турецьких пляжах, або викладають теологію, будучи членами масонських лож. За словами однієї представниці середнього «без-нас-у»*: «помаранчева революція відбулася завдяки нам – меценатам, аристократам – ми ж бо фінансували!» Велика омана і мана «середньо-за-ДОзованих», закоханих у власний труп, що служив повсякчас проституткою заради вигоди.
У Бога є чітке: Так і Ні, а все інше від диявола... Успіх «задозованих» є наслідком їхньої аґресивності, а не інтелектуальної праці. Тай інтелект – це ще не гарантія доброї волі, справжня домівка людини – її свідомість. Інтеліґентність – це Мудрість наближена до Премудрості, а не класова чи родова ознака. Отож, Софійний Майдан – не випадок, це закономірна організація структуризованих, «Готових до Прийняття» (Розп'яття-Прийняття), незалежно від класової приналежності. Майдан – це «манна з неба» для виживання України та світу, і жодна конфесія, жодна партія, персона не може бути зачислена до особливих чи заслужених. Майдан – це поєднaння Божого Провидіння з українським «випаленим» матеріалом, для народження Нового Храму. Адже народження, відбувається власне «великим входом» у «врата Тайни». Тому, і гимн свідомих: «Боже, нам єдність подай» модулюється в «Разом нас багато – нас не подолати». Важливість загалу – усвідомити загальну неподоланість в одиницях; важливість одиниць – цілеспрямовувати світоглядно «вглибінь» загал.
Гадаю, Україна ніколи не розвиватиметься згідно знаних стандартів, і допоки нам робитимуть ведмежу послугу запросин до європейського застілля, атмосферні буревії рознесуть горстку міжнародного капіталу, котрі об'єднались для відмежування від «варварів». Судороги сьогоднішнього світу є свідченням «сшестя» Тиску... А прибрана «нечисть», ті що «напів» - шукають декорацій, ставлячи умови для «Торкненних». Ще не вродився той, хто «Премудрість» ошукає своїм мудраґельством.
Майбутнє наскрізь просякає наше теперішнє. І саме рухом зверху вниз, майбутнє все глибше проникає в підсвідомість і безсвідомість доти, допоки не відбудеться цілковите зцілення, преображення.
Спочатку проходить в Природі тривала завуальована підготовка, за якою іде стрімка конденсація та нове народження; швидка трансформація, що у своїй світлоносній спонтанності видається чудом. Софія і Майдан повстали справді чудом – для зовнішніх і внутрішніх, свідомий Дух бо ступає кроками найвищої концентрації, породжуючи провідну силу – справжню українську інтеліґенцію.
На Майдані коло Церкви триває революція – колективна трансформація для загальної Зреалізованості – як єдиного Шляху!
* Крадіж ікон з храмів та перепродування іменується тепер середнім бізнесом, лепта ж бо щонеділі подається на тацу!
-----------------------------------------
В тему:
Скільки коштує Традиція...?
Добра Новина для Четвертого Переходу
Євангеліє наполовину сфальсифіковане?
МИ, БРАХМАНИ І КШАТРІЇ, або практика Сонячної Революції
У Галілеї неподалік міста Мегідо віднайшли арійський хрестиянський храм
Текст книги І. Каганця «ПШЕНИЦЯ БЕЗ КУКОЛЮ. Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень»
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)