Науковці зі Швеції та США разом із запорізькими колегами впродовж трьох тижнів досліджували фрагменти човна XVIII століття, знайденого на колишньому дні Дніпра. Мета археологічної експедиції – вивчити та врятувати фрагменти кораблів, які опинились на березі Дніпра через підрив Каховської ГЕС.
Затонуле у 1739 році судно. Знайдені фрагменти свідчать про те, що воно горіло. Фото Дмитра Смольєнка
Експедиція стартувала 11 серпня. Журналістів агенства "Укрінформ" запросили у табір подивитися, як досліджують деревʼяний човен, що століттями був захований під водою. Нашим археологам раніше такого робити не доводилося, пише Ольга Звонарьова у своїй статті.
"Раніше ми розкопували на березі якісь поселення або ж знаходили та вивчали кораблі під водою. Тепер же, після підриву Каховської ГЕС, рівень води впав на п’ять метрів, і те, що ми тривалий час досліджували під водою, зараз виявилось на поверхні. Знахідки висихають і розсипаються. Їх негайно треба досліджувати", – говорить ветеран війни, гідроархеолог, завідувач відділу археології та охорони пам'яток Національного заповідника «Хортиця», кандидат наук Дмитро Кобалія.
Дмитро Кобалія та Олег Тубольцев. Фото Дмитра Смольєнка
Корабель знайшли у 2023 році, коли він був у війську та виконував завдання на Донбасі. Його колеги обклали знахідку мішками з піском, щоб зберегти. Про цю знахідку він розповів своєму колезі та другу Фреду Хокеру – науковому директорові Музею Васа (м. Стокгольм), відомому дослідникові історії кораблів, фахівцю з підводної історії Швеції. І той запропонував провести експедицію, залучити на волонтерських засадах фахівців зі США і Швеції. Це стало можливим лише зараз.
Фред Хокер фіксує знахідку
Крім Фреда, до Запоріжжя приїхав 82-річний професор Ларрі Бабітс, який працює в університеті Східної Кароліни та знається на корабельній археології. У команді також Кеті Грін – виконавчий директор Національного товариства морської історії США, Джон Фошер – підводний археолог, фахівець і парамедик, який працює у Службі порятунку.
Ларрі Бабітс. Фото Дмитра Смольєнка
"Для них це челендж, – говорить Дмитро. – Вони мають свої протоколи безпеки, але приїхали сюди. І вони в захваті, що попри близькість фронту місто живе, і тут навіть є місце для археології.
Фред Хокер у 2023 році разом зі своїми колегами робив цифрові копії козацьких човнів, піднятих із дна Дніпра. Пам'ятки вирішили оцифрувати на випадок влучання російської ракети в ангар, де вони зберігаються. Узагалі Фред багато разів приїжджав до Запоріжжя. Уперше – ще у 1992 році. Як у минулий приїзд, він нагадав про обіцянку підтримувати Україну, яку король Швеції дав 300 років тому.
"Минулої осені Дмитро Кобалія говорив зі мною про це судно і ще кілька, які виявили після підриву Каховської ГЕС. Тоді ми розробили план, як ми можемо врятувати і зберегти саме цю знахідку. Ми найняли на роботу кілька своїх колег, і вони погодились приїхати на три тижні. Мене часто питають, чи не страшно мені сюди приїжджати, і я завжди відповідаю: мої друзі живуть у цьому понад три роки, і мені буде дуже соромно, якщо не зможу із цим упоратись три тижні. Наші друзі в Україні захищають не лише свою країну, а всю Європу, і ми маємо робити все можливе, аби допомогти їм. Ми не солдати і не воїни, але у нас є те, що допоможе зберегти спадок України. Бо фактично Росія намагається знищити всі згадки про Україну як суверенну незалежну державу. Якщо ми зберігатимемо ці згадки – це буде наш внесок у перемогу України", – говорить Фред.
Ларрі Бабітс каже, що вони знали, що на Хортиці можна знайти старовинні судна, але є дрібниці, які дивують. От, наприклад, тут знайшли кошик, і він був у хорошому стані.
"В Америці ці кораблі почали використовуватись на 20 років пізніше, ніж тут. Мова про 1737–1739 роки, а далі – про 1756–1763, 1777–1784 рр. Це часи Американської революції (1765–1791 рр., – ред.), і всі ці кораблі побудовані за англійською традицією. Складність дослідження полягає в тому, що це судно з 1737 року, але там є речі, які належать зовсім до іншого часу, і це треба розуміти", – каже науковець.
Ларрі також розповів, що батьки його дружини були з України. Тож історію цього судна він вважає частиною своєї персональної історії.
"Коли війна закінчиться, ми пошлемо до України людей, щоб вони допомогли у проведенні досліджень. Ми не можемо зараз спрямувати сюди багато людей, але після завершення війни ми всі тут будемо. Коли пішла вода Каховського водосховища, на суші опинилось 482 тисячі квадратних кілометрів землі, яку ніхто не вивчав з археологічного погляду, і в Україні немає стільки археологів, щоб це зробити. Ми обговорювали плани стосовно проведення тренінгів, щоб навчити більше людей в Україні. Це дасть змогу проводити розкопки та вивчати історію", – розповів Хокер.
Наші інтереси:
Україна має видатну історію. Добре, що науковці з інших країн це розуміють.
Центром усієї традиційної доктрини безсмертя є спроможність керуватися виключно волею власного духу, без огляду на зовнішні обставини. Встановлення надійного зв’язку зі своїм духовним Я відкриває...
Через підрив Каховської ГЕС фрагменти кораблів XVIII століття опинились на березі Дніпра – археологи провели дослідження
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Науковці зі Швеції та США разом із запорізькими колегами впродовж трьох тижнів досліджували фрагменти човна XVIII століття, знайденого на колишньому дні Дніпра. Мета археологічної експедиції – вивчити та врятувати фрагменти кораблів, які опинились на березі Дніпра через підрив Каховської ГЕС.
25082903.jpg
Експедиція стартувала 11 серпня. Журналістів агенства "Укрінформ" запросили у табір подивитися, як досліджують деревʼяний човен, що століттями був захований під водою. Нашим археологам раніше такого робити не доводилося, пише Ольга Звонарьова у своїй статті.
"Раніше ми розкопували на березі якісь поселення або ж знаходили та вивчали кораблі під водою. Тепер же, після підриву Каховської ГЕС, рівень води впав на п’ять метрів, і те, що ми тривалий час досліджували під водою, зараз виявилось на поверхні. Знахідки висихають і розсипаються. Їх негайно треба досліджувати", – говорить ветеран війни, гідроархеолог, завідувач відділу археології та охорони пам'яток Національного заповідника «Хортиця», кандидат наук Дмитро Кобалія.
Корабель знайшли у 2023 році, коли він був у війську та виконував завдання на Донбасі. Його колеги обклали знахідку мішками з піском, щоб зберегти. Про цю знахідку він розповів своєму колезі та другу Фреду Хокеру – науковому директорові Музею Васа (м. Стокгольм), відомому дослідникові історії кораблів, фахівцю з підводної історії Швеції. І той запропонував провести експедицію, залучити на волонтерських засадах фахівців зі США і Швеції. Це стало можливим лише зараз.
Крім Фреда, до Запоріжжя приїхав 82-річний професор Ларрі Бабітс, який працює в університеті Східної Кароліни та знається на корабельній археології. У команді також Кеті Грін – виконавчий директор Національного товариства морської історії США, Джон Фошер – підводний археолог, фахівець і парамедик, який працює у Службі порятунку.
"Для них це челендж, – говорить Дмитро. – Вони мають свої протоколи безпеки, але приїхали сюди. І вони в захваті, що попри близькість фронту місто живе, і тут навіть є місце для археології.
Фред Хокер у 2023 році разом зі своїми колегами робив цифрові копії козацьких човнів, піднятих із дна Дніпра. Пам'ятки вирішили оцифрувати на випадок влучання російської ракети в ангар, де вони зберігаються. Узагалі Фред багато разів приїжджав до Запоріжжя. Уперше – ще у 1992 році. Як у минулий приїзд, він нагадав про обіцянку підтримувати Україну, яку король Швеції дав 300 років тому.
"Минулої осені Дмитро Кобалія говорив зі мною про це судно і ще кілька, які виявили після підриву Каховської ГЕС. Тоді ми розробили план, як ми можемо врятувати і зберегти саме цю знахідку. Ми найняли на роботу кілька своїх колег, і вони погодились приїхати на три тижні. Мене часто питають, чи не страшно мені сюди приїжджати, і я завжди відповідаю: мої друзі живуть у цьому понад три роки, і мені буде дуже соромно, якщо не зможу із цим упоратись три тижні. Наші друзі в Україні захищають не лише свою країну, а всю Європу, і ми маємо робити все можливе, аби допомогти їм. Ми не солдати і не воїни, але у нас є те, що допоможе зберегти спадок України. Бо фактично Росія намагається знищити всі згадки про Україну як суверенну незалежну державу. Якщо ми зберігатимемо ці згадки – це буде наш внесок у перемогу України", – говорить Фред.
Ларрі Бабітс каже, що вони знали, що на Хортиці можна знайти старовинні судна, але є дрібниці, які дивують. От, наприклад, тут знайшли кошик, і він був у хорошому стані.
"В Америці ці кораблі почали використовуватись на 20 років пізніше, ніж тут. Мова про 1737–1739 роки, а далі – про 1756–1763, 1777–1784 рр. Це часи Американської революції (1765–1791 рр., – ред.), і всі ці кораблі побудовані за англійською традицією. Складність дослідження полягає в тому, що це судно з 1737 року, але там є речі, які належать зовсім до іншого часу, і це треба розуміти", – каже науковець.
Ларрі також розповів, що батьки його дружини були з України. Тож історію цього судна він вважає частиною своєї персональної історії.
"Коли війна закінчиться, ми пошлемо до України людей, щоб вони допомогли у проведенні досліджень. Ми не можемо зараз спрямувати сюди багато людей, але після завершення війни ми всі тут будемо. Коли пішла вода Каховського водосховища, на суші опинилось 482 тисячі квадратних кілометрів землі, яку ніхто не вивчав з археологічного погляду, і в Україні немає стільки археологів, щоб це зробити. Ми обговорювали плани стосовно проведення тренінгів, щоб навчити більше людей в Україні. Це дасть змогу проводити розкопки та вивчати історію", – розповів Хокер.
Україна має видатну історію. Добре, що науковці з інших країн це розуміють.
Зверніть увагу
Шлях Одіна, людина-армія та скандинавський оптимізм: як перемагати перед кінцем світу (+аудіо)