"Голоси За Україну: Розмова про війну, вплив і совість Америки" частина 1
Віра, яка стала місією
Сергій Любарський:
— Дякую, що приєдналися до мого подкасту. Перш ніж ми почнемо, хочу, щоб кожен із вас представився. Почнемо з Аліка.
Алік Касман:
— Привіт, я Алік Касман, директор організації Protect Ukraine Now та директор зі стратегії в Peace Through Strength Institute. Моя історія почалася з глибокого розуміння: Україні не вистачає справжньої підтримки. Є величезний розрив між тим, що оголошують, і тим, що реально доходить. Ми створили Protect Ukraine Now, щоб заповнити цю прогалину.
Сергій Любарський:
— Скільки вже займаєшся цим питанням?
Алік Касман:
— Майже три роки. І це не просто політика — це питання виживання. Якщо ми не зупинимо зло зараз, воно дійде до кожного. Навіть у США, навіть до моїх дітей.
Сергій Любарський:
— У тебе, Аліку, є особистий зв’язок з Україною?
Алік Касман:
— Так. Я народився в Києві й прожив там перші 13 років. Це — не чужа країна. Це частина мене. Тому й боротьба за Україну — це боротьба за власну історію.
Сергій Любарський:
— Білл, а в тебе немає українського коріння. Що тебе привело до цієї боротьби?
Білл Коул:
— Немає. Але війна торкнулась мене. Моя подруга — оператор дронів. У квітні 2023 вона повернулась до Києва, записалась в армію. Коли я запитав, як можу допомогти, вона познайомила мене з неймовірними людьми. Я почав консультувати компанії, виводити їх на ринок США. Але головне — я поїхав в Україну восени 2023-го, привозив генератори, організовував саміт з охорони здоров’я, допомагав армії, президентському офісу, приватному сектору. Я хотів зрозуміти суть війни — не з аналітики, а з землі.
2. Народження інституту: Місія як відповідь на мовчання
Білл Коул:
— У квітні 2024 я зрозумів — Україна втратила голос у Вашингтоні. Після трьох років Байдена й Демократичного сенату настала нова епоха, нові обличчя — й вакуум. Я вирішив заповнити його. Так з’явився Peace Through Strength Institute. У нас два фронти роботи: реальність в Україні та американське суспільство.
Сергій Любарський:
— Що ти маєш на увазі під "двома фронтами"?
Білл Коул:
— З одного боку — реальна ситуація в Україні. Що коїться на фронті, з людьми, з партнерами. З іншого — думка американців: чи хочуть вони вкладати в зовнішню політику, війну, союзників? Інститут має з’єднати ці дві реальності й допомогти ухвалювати правильні рішення в Білому домі та Конгресі.
3. Мами загиблих: історії, що змінюють політику
Білл Коул:
— У квітні ми привели в Конгрес трьох матерів американських солдатів, які загинули в Україні: Карлу Вебер, Террі Лоуренс і Еллісон Макговен. Їхні сини — Ендрю, Ланс і Джерика — воювали на боці України. Один з них, Джерика, так і не повернувся додому — його тіло залишилось на тій стороні фронту.
Сергій Любарський:
— Як реагували в Конгресі?
Білл Коул:
— Ми стукали у двері спікера Майка Джонсона. Нам сказали: "Немає часу". Я сказав: "Дайте 5 хвилин". Через 45 хвилин у нас було спільне фото з молодою помічницею. Я надіслав його їй і попросив передати спікеру. Через два дні він виступив у Конгресі, сказав: "Я не хочу, щоб мій син загинув у такій війні". Ми зрозуміли: наші історії дійшли.
4. План перемоги: проста формула складної війни
Алік Касман:
— Ми розробили трьохкомпонентний план перемоги. Спочатку — ще до створення інституту. Після квітневого саміту його підхопили впливові особи: сенатор Грем, Дон Бейкон, пастор Марк Бернс.
Сергій Любарський:
— У чому суть?
Алік Касман:
— Перше — партнерство. Друге — "озброїти до зубів". Третє — санкції, санкції, санкції. Ми почали просувати цей план публічно, серед республіканців, серед американців.
5. Голос народу: цифри, які мають значення
Білл Коул:
— Ми оплатили соціологічне дослідження зі свого кишені. Це перший глибокий опитування про ставлення американців до війни в Україні при адміністрації Трампа.
Сергій Любарський:
— І які результати?
Білл Коул:
— 74% американців вважають, що війна в Україні має бути пріоритетом для США. 82% — проти силового відбору територій. 84% — підтримують санкції на енергоресурси Росії. 58% — хочуть, щоб Трамп посилив військову підтримку України. Це не просто цифри. Це — суспільна правда, яку раніше ніхто не вимірював.
Висновок: Коли особисте стає глобальним
Сергій Любарський:
— Те, що ви робите — це більше, ніж адвокація. Це — моральна відповідальність, перетворена на дію. Історії матерів, плани, опитування — усе це вимагає витримки, віри і глибокого переконання в тому, що свобода однієї країни має значення для всього світу.
Алік Касман:
— Бо ми віримо в цю свободу. І знаємо: якщо Україна впаде, наступним буде хтось інший.
Білл Коул:
— Я не маю українського коріння. Але я маю серце, яке болить, коли бачу несправедливість. А ця війна — це про вибір між свободою і тиранією. Й Америка повинна зробити правильний вибір.
Далі буде
Продовження в частині 2
Наші інтереси:
Користь для читача: Що робити далі
Це не просто розмова. Це заклик. Якщо ви — українець, американець, чи просто людина, якій не байдужа доля свободи — пам’ятайте: політика починається не з Білого дому, а з історій. З голосів. З людей, які не мовчать.
Ви можете підтримати. Розповісти. Поширити. Донатити. Стати частиною руху, що не дозволить правді втратити голос. Бо сьогодні — Україна. А завтра? Завтра буде пізно.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Чому нову цивілізацію зможуть побудувати ТІЛЬКИ ті, хто прагне вічної молодості? Як керувати ШІ, не ставши його рабом? І чому тральфамадорський оптимізм важливіший за політичні програми?
"Голоси За Україну: Розмова про війну, вплив і совість Америки" частина 1
Віра, яка стала місією
Сергій Любарський:
— Дякую, що приєдналися до мого подкасту. Перш ніж ми почнемо, хочу, щоб кожен із вас представився. Почнемо з Аліка.
Алік Касман:
— Привіт, я Алік Касман, директор організації Protect Ukraine Now та директор зі стратегії в Peace Through Strength Institute. Моя історія почалася з глибокого розуміння: Україні не вистачає справжньої підтримки. Є величезний розрив між тим, що оголошують, і тим, що реально доходить. Ми створили Protect Ukraine Now, щоб заповнити цю прогалину.
Сергій Любарський:
— Скільки вже займаєшся цим питанням?
Алік Касман:
— Майже три роки. І це не просто політика — це питання виживання. Якщо ми не зупинимо зло зараз, воно дійде до кожного. Навіть у США, навіть до моїх дітей.
Зміст
Голос Америки для України
1. Корені, що формують переконання
Сергій Любарський:
— У тебе, Аліку, є особистий зв’язок з Україною?
Алік Касман:
— Так. Я народився в Києві й прожив там перші 13 років. Це — не чужа країна. Це частина мене. Тому й боротьба за Україну — це боротьба за власну історію.
Сергій Любарський:
— Білл, а в тебе немає українського коріння. Що тебе привело до цієї боротьби?
Білл Коул:
— Немає. Але війна торкнулась мене. Моя подруга — оператор дронів. У квітні 2023 вона повернулась до Києва, записалась в армію. Коли я запитав, як можу допомогти, вона познайомила мене з неймовірними людьми. Я почав консультувати компанії, виводити їх на ринок США. Але головне — я поїхав в Україну восени 2023-го, привозив генератори, організовував саміт з охорони здоров’я, допомагав армії, президентському офісу, приватному сектору. Я хотів зрозуміти суть війни — не з аналітики, а з землі.
2. Народження інституту: Місія як відповідь на мовчання
Білл Коул:
— У квітні 2024 я зрозумів — Україна втратила голос у Вашингтоні. Після трьох років Байдена й Демократичного сенату настала нова епоха, нові обличчя — й вакуум. Я вирішив заповнити його. Так з’явився Peace Through Strength Institute. У нас два фронти роботи: реальність в Україні та американське суспільство.
Сергій Любарський:
— Що ти маєш на увазі під "двома фронтами"?
Білл Коул:
— З одного боку — реальна ситуація в Україні. Що коїться на фронті, з людьми, з партнерами. З іншого — думка американців: чи хочуть вони вкладати в зовнішню політику, війну, союзників? Інститут має з’єднати ці дві реальності й допомогти ухвалювати правильні рішення в Білому домі та Конгресі.
3. Мами загиблих: історії, що змінюють політику
Білл Коул:
— У квітні ми привели в Конгрес трьох матерів американських солдатів, які загинули в Україні: Карлу Вебер, Террі Лоуренс і Еллісон Макговен. Їхні сини — Ендрю, Ланс і Джерика — воювали на боці України. Один з них, Джерика, так і не повернувся додому — його тіло залишилось на тій стороні фронту.
Сергій Любарський:
— Як реагували в Конгресі?
Білл Коул:
— Ми стукали у двері спікера Майка Джонсона. Нам сказали: "Немає часу". Я сказав: "Дайте 5 хвилин". Через 45 хвилин у нас було спільне фото з молодою помічницею. Я надіслав його їй і попросив передати спікеру. Через два дні він виступив у Конгресі, сказав: "Я не хочу, щоб мій син загинув у такій війні". Ми зрозуміли: наші історії дійшли.
4. План перемоги: проста формула складної війни
Алік Касман:
— Ми розробили трьохкомпонентний план перемоги. Спочатку — ще до створення інституту. Після квітневого саміту його підхопили впливові особи: сенатор Грем, Дон Бейкон, пастор Марк Бернс.
Сергій Любарський:
— У чому суть?
Алік Касман:
— Перше — партнерство. Друге — "озброїти до зубів". Третє — санкції, санкції, санкції. Ми почали просувати цей план публічно, серед республіканців, серед американців.
5. Голос народу: цифри, які мають значення
Білл Коул:
— Ми оплатили соціологічне дослідження зі свого кишені. Це перший глибокий опитування про ставлення американців до війни в Україні при адміністрації Трампа.
Сергій Любарський:
— І які результати?
Білл Коул:
— 74% американців вважають, що війна в Україні має бути пріоритетом для США. 82% — проти силового відбору територій. 84% — підтримують санкції на енергоресурси Росії. 58% — хочуть, щоб Трамп посилив військову підтримку України. Це не просто цифри. Це — суспільна правда, яку раніше ніхто не вимірював.
Висновок: Коли особисте стає глобальним
Сергій Любарський:
— Те, що ви робите — це більше, ніж адвокація. Це — моральна відповідальність, перетворена на дію. Історії матерів, плани, опитування — усе це вимагає витримки, віри і глибокого переконання в тому, що свобода однієї країни має значення для всього світу.
Алік Касман:
— Бо ми віримо в цю свободу. І знаємо: якщо Україна впаде, наступним буде хтось інший.
Білл Коул:
— Я не маю українського коріння. Але я маю серце, яке болить, коли бачу несправедливість. А ця війна — це про вибір між свободою і тиранією. Й Америка повинна зробити правильний вибір.
Далі буде
Продовження в частині 2
Користь для читача: Що робити далі
Це не просто розмова. Це заклик. Якщо ви — українець, американець, чи просто людина, якій не байдужа доля свободи — пам’ятайте: політика починається не з Білого дому, а з історій. З голосів. З людей, які не мовчать.
Ви можете підтримати. Розповісти. Поширити. Донатити. Стати частиною руху, що не дозволить правді втратити голос. Бо сьогодні — Україна. А завтра? Завтра буде пізно.
Зверніть увагу
Ельфи або смерть: Хто будуватиме новий світ після апокаліпсису? (подкаст)