У XXI столітті технології стали новою валютою сили. Якщо раніше енергоносії чи залізничні шляхи були критичними для впливу, то сьогодні це мікросхеми. На чолі цієї боротьби – Тайвань, малий острів, який перетворився на гіганта світової мікроелектроніки. Його вплив сьогодні – це не тільки бізнес і технології, а інструмент геополітичного тиску. Рішення Тайваню обмежити доступ Китаю до критичних технологій стало новою віхою у глобальному протистоянні двох економічних велетнів.
TSMC — серце глобальної електроніки: Taiwan Semiconductor Manufacturing Company виготовляє понад 90% найсучасніших чіпів у світі. Без них не працює жоден iPhone, суперкомп’ютер чи система штучного інтелекту.
Чому це важливо: Китай, намагаючись створити власну конкурентоспроможну індустрію мікрочіпів, стикається з відсутністю доступу до найсучасніших технологій, які зосереджені саме в руках Тайваню.
2. Оновлення “чорного списку”: хто втрачає доступ
Удар по Huawei та SMIC: У червні 2025 року Тайвань розширив список компаній, яким обмежено експорт стратегічних технологій. Серед них – Huawei та Semiconductor Manufacturing International Corporation (SMIC).
Що це означає: Будь-яка торгівля між тайванськими компаніями (зокрема TSMC) та фігурантами списку дозволяється лише за спеціальним урядовим дозволом – фактично це блокада.
Масштаб обмежень: До списку внесено понад 600 компаній з Китаю, Росії, Ірану, М’янми. Huawei і SMIC тепер юридично "по сусідству" з терористичними організаціями в торгових реєстрах.
3. Політичний та безпековий підтекст
Новий курс Тайваню: Президент Лай Чин-дег у 2025 році вперше офіційно назвав Китай “ворожою іноземною силою” та вжив жорстких заходів для захисту інтелектуальної власності.
Загроза для талантів: Один із мотивів – масове "переманювання" китайськими структурами найкращих тайванських інженерів та спроби копіювання технологій.
4. Наслідки для Китаю: уповільнення прогресу?
Технічна ізоляція: Попри гучні заяви про технологічну незалежність, Китай і досі залежить від іноземного обладнання (особливо літографічних машин).
Символічний прорив – Huawei Mate 60 Pro: Створений у 2023-му з 7-нм чіпом, повністю зробленим у Китаї – але такого рівня Китай поки що не може забезпечити масово.
Залежність від глобального ланцюга постачання: Обмеження Тайваню та санкції США чинять подвійний тиск на амбіції Китаю.
5. Геоекономічна стратегія Європи та США
Інвестиції у власні потужності: Intel будує заводи в Польщі та Німеччині за підтримки урядів (субсидії до 10 млрд євро).
Диверсифікація ризиків: Демократичні країни намагаються зменшити залежність від Тайваню, не втрачаючи при цьому технологічної переваги.
6. Можливості для України: вікно у глобальний хайтек
Попри те, що Україна наразі не є лідером у виробництві мікрочіпів, геополітичні зрушення відкривають кілька унікальних можливостей для країни:
1. Позиціонування як партнер з довірою
Надійність — ключова валюта: Світові технологічні гіганти (Intel, TSMC, Samsung) шукають надійні юрисдикції для виробництва та R&D. Україна може проявити себе як країна, орієнтована на безпеку, прозорість та захист інтелектуальної власності.
Асоціація з ЄС: Український шлях до Європейського Союзу створює основу для участі у спільних дослідницьких програмах, індустріальних альянсах і кластерах.
2. Розвиток R&D кластерів
Технічні таланти в дії: Україна має потужну базу математиків, фізиків, програмістів. За належної підтримки держава може створювати R&D центри з фокусом на дизайн чипів, системи штучного інтелекту, кібербезпеку.
Інвестиції в освіту: Головне – адаптувати освітні програми, створювати спеціалізовані хаби (типу “Chip Ukraine Hub”) та партнерства з провідними техуніверситетами світу.
3. Контрактне виробництво та аутсорс
Компоненти, а не лише кінцеві продукти: Українські виробники можуть освоювати нішеві напрями – пакування мікрочіпів, виготовлення друкованих плат, тестування, інжиніринг. Це дешевше, реалістичніше і може стати «входом» у глобальний ланцюг постачання.
Підтримка діаспори: ІТ-спільнота українців у США, Європі, Канаді вже відіграє роль “мосту” між глобальними компаніями та місцевими талантами.
4. Геополітична вигода
Антикитайський альянс: Тайвань, США, ЄС прагнуть зменшити залежність від Китаю. Україна, яка активно протистоїть авторитаризму, може стати природним партнером у створенні “демократичного технологічного поясу”.
Війна як стимул модернізації: Потреба у високоточній зброї, дронах, аналітиці – все це змушує Україну інвестувати в передові технології, які пізніше можуть “експортуватися” у цивільні сфери.
Розповідає економіст Віктор Галасюк:
Короткий висновок
Технологічна війна між Тайванем і Китаєм – це також шанс для країн, які вміють швидко адаптуватися. Україна має інтелектуальний капітал, гнучкість та історичний шанс використати глобальний перерозподіл ланцюгів вартості для власного прориву. Для цього потрібно діяти вже – формувати стратегію, залучати партнерів, будувати хаби.
Наші інтереси:
Формування технологічної та освітньої бази для цивілізаційного прориву.
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
Як Тайвань обмежує розвиток Китаю. Технологічна війна століття – Віктор Галасюк (відео)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
У XXI столітті технології стали новою валютою сили. Якщо раніше енергоносії чи залізничні шляхи були критичними для впливу, то сьогодні це мікросхеми. На чолі цієї боротьби – Тайвань, малий острів, який перетворився на гіганта світової мікроелектроніки. Його вплив сьогодні – це не тільки бізнес і технології, а інструмент геополітичного тиску. Рішення Тайваню обмежити доступ Китаю до критичних технологій стало новою віхою у глобальному протистоянні двох економічних велетнів.
copilot20250616114504.png
Зміст
1. Тайвань як монополіст у виробництві мікрочіпів
TSMC — серце глобальної електроніки: Taiwan Semiconductor Manufacturing Company виготовляє понад 90% найсучасніших чіпів у світі. Без них не працює жоден iPhone, суперкомп’ютер чи система штучного інтелекту.
Чому це важливо: Китай, намагаючись створити власну конкурентоспроможну індустрію мікрочіпів, стикається з відсутністю доступу до найсучасніших технологій, які зосереджені саме в руках Тайваню.
2. Оновлення “чорного списку”: хто втрачає доступ
Удар по Huawei та SMIC: У червні 2025 року Тайвань розширив список компаній, яким обмежено експорт стратегічних технологій. Серед них – Huawei та Semiconductor Manufacturing International Corporation (SMIC).
Що це означає: Будь-яка торгівля між тайванськими компаніями (зокрема TSMC) та фігурантами списку дозволяється лише за спеціальним урядовим дозволом – фактично це блокада.
Масштаб обмежень: До списку внесено понад 600 компаній з Китаю, Росії, Ірану, М’янми. Huawei і SMIC тепер юридично "по сусідству" з терористичними організаціями в торгових реєстрах.
3. Політичний та безпековий підтекст
Новий курс Тайваню: Президент Лай Чин-дег у 2025 році вперше офіційно назвав Китай “ворожою іноземною силою” та вжив жорстких заходів для захисту інтелектуальної власності.
Загроза для талантів: Один із мотивів – масове "переманювання" китайськими структурами найкращих тайванських інженерів та спроби копіювання технологій.
4. Наслідки для Китаю: уповільнення прогресу?
Технічна ізоляція: Попри гучні заяви про технологічну незалежність, Китай і досі залежить від іноземного обладнання (особливо літографічних машин).
Символічний прорив – Huawei Mate 60 Pro: Створений у 2023-му з 7-нм чіпом, повністю зробленим у Китаї – але такого рівня Китай поки що не може забезпечити масово.
Залежність від глобального ланцюга постачання: Обмеження Тайваню та санкції США чинять подвійний тиск на амбіції Китаю.
5. Геоекономічна стратегія Європи та США
Інвестиції у власні потужності: Intel будує заводи в Польщі та Німеччині за підтримки урядів (субсидії до 10 млрд євро).
Диверсифікація ризиків: Демократичні країни намагаються зменшити залежність від Тайваню, не втрачаючи при цьому технологічної переваги.
6. Можливості для України: вікно у глобальний хайтек
Попри те, що Україна наразі не є лідером у виробництві мікрочіпів, геополітичні зрушення відкривають кілька унікальних можливостей для країни:
1. Позиціонування як партнер з довірою
Надійність — ключова валюта: Світові технологічні гіганти (Intel, TSMC, Samsung) шукають надійні юрисдикції для виробництва та R&D. Україна може проявити себе як країна, орієнтована на безпеку, прозорість та захист інтелектуальної власності.
Асоціація з ЄС: Український шлях до Європейського Союзу створює основу для участі у спільних дослідницьких програмах, індустріальних альянсах і кластерах.
2. Розвиток R&D кластерів
Технічні таланти в дії: Україна має потужну базу математиків, фізиків, програмістів. За належної підтримки держава може створювати R&D центри з фокусом на дизайн чипів, системи штучного інтелекту, кібербезпеку.
Інвестиції в освіту: Головне – адаптувати освітні програми, створювати спеціалізовані хаби (типу “Chip Ukraine Hub”) та партнерства з провідними техуніверситетами світу.
3. Контрактне виробництво та аутсорс
Компоненти, а не лише кінцеві продукти: Українські виробники можуть освоювати нішеві напрями – пакування мікрочіпів, виготовлення друкованих плат, тестування, інжиніринг. Це дешевше, реалістичніше і може стати «входом» у глобальний ланцюг постачання.
Підтримка діаспори: ІТ-спільнота українців у США, Європі, Канаді вже відіграє роль “мосту” між глобальними компаніями та місцевими талантами.
4. Геополітична вигода
Антикитайський альянс: Тайвань, США, ЄС прагнуть зменшити залежність від Китаю. Україна, яка активно протистоїть авторитаризму, може стати природним партнером у створенні “демократичного технологічного поясу”.
Війна як стимул модернізації: Потреба у високоточній зброї, дронах, аналітиці – все це змушує Україну інвестувати в передові технології, які пізніше можуть “експортуватися” у цивільні сфери.
Розповідає економіст Віктор Галасюк:
Короткий висновок
Технологічна війна між Тайванем і Китаєм – це також шанс для країн, які вміють швидко адаптуватися. Україна має інтелектуальний капітал, гнучкість та історичний шанс використати глобальний перерозподіл ланцюгів вартості для власного прориву. Для цього потрібно діяти вже – формувати стратегію, залучати партнерів, будувати хаби.
Формування технологічної та освітньої бази для цивілізаційного прориву.
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)