Китай і Росія все частіше об'єднуються проти США, розвиваючи співробітництво у нових сферах. Але як довго протримається це нерівномірне партнерство - запитує  Софія Свенссон з Королівського коледжу в Лондоні у статті в шведській газеті Svenska Dagbladet.  

Китай і Росія часто займають одну і ту ж позицію в Радбезі ООН. Обидві країни використали своє право вето 28 лютого, щоб перешкодити введенню санкцій проти Сирії. Не вперше вони заблокували резолюцію по війні в Сирії - Росія зробила це в сьомий раз, а Китай - в шостий.

1 березня вони також повідомили, що вирішили посилити спільне протистояння ракетній обороні США в Південній Кореї.

Також Китай і Росія все більше співпрацюють в області стратегічних питань, які стосуються військової сфери, енергетики та інфраструктури.

Війна в Україні і санкції, що послідували за нею, ще більше зблизили Китай і Росію, так як Росія повинна була підтримувати свою економіку, а Китай побачив в цьому можливість отримати доступ до російських природних ресурсів та інфраструктурних проектів.

Але чи міцні і рівноправні ці відносини? І чи зближення Росії і Китаю повинне викликати занепокоєння?

Ці могутні держави почали зближуватися ще після закінчення холодної війни, дуже обережно після радянсько-китайського розколу, який тривав з 1965 по 1989 рік. Після цього Китай і Росія провели переоцінку багатьох своїх позицій, виявивши, що можуть почати стратегічне співробітництво з певних питань.

Вони поділяють спільну антиамериканську позицію і виступають за багатополярний світ замість того, де домінує США. Попри значні культурні і соціальні відмінності Росії і Китаю, війна в Україні - в першу чергу - стала підставою для їх тіснішої співпраці.

Війна на Україні, санкції, що послідували за нею, і низькі ціни на нафту призвели до того, що Росія звернулася до Китаю, задля підтримки своєї економіки. Ще до кінця 2009 року Китай був найбільшим торговим партнером Росії і продовжує їм бути, згідно зі звітом Європейської ради з міжнародних відносин.

Навіть якщо Китай в найближчій перспективі і не зможе замінити Росії торгівлю з ЄС в енергетичній сфері, китайський ринок надав Путіну цілющий ковток повітря, який підриває санкції Заходу. Неформальна заборона на участь Китаю в тендерах на будівництво великих інфраструктурних об'єктів, яка діяла в Росії останні п'ятнадцять років, була скасована в травні 2014 року в зв'язку з вторгненням в Україну. Це дало Китаю доступ до російських природних ресурсів та контрактами по інфраструктурі.

Однак війна Росії в Грузії і анексія Криму не отримали підтримки з боку Китаю, який проголосував в Радбезі за те, що анексія була незаконною. Китай вважає, що дії і риторика Росії викликають занепокоєння, але при цьому разом з Росією вони засуджують і втручання Заходу в справи інших держав, а конфлікт в Україні розширив можливості Китаю, наприклад, що стосується Тайваню.

Між Китаєм і Росією більше не фіктивний шлюб, а справжнє стратегічне співробітництво, що розвивається з часів закінчення холодної війни. Воно інтенсифікувалося завдяки війні в Україні і санкціям Заходу. В останні роки ми бачимо тісну спільну роботу в енергетичній, інфраструктурній та військовій сфері, що підриває ефект від санкцій і може посилити протидію ліберальному світопорядку.

Однак це не рівноправні відносини, вигоди Китаю більші, ніж вигоди Росії.

Оригінал публікації: Ryssland och Kina: min fiendes fiende är min vän