У Японії викидати річ, яку не використав на 100%, вважають шкідливим для карми

30-40 років тому телерепортажі з японських островів традиційно супроводжувались кадрами мешканців міст у респіраторних масках. Японія тих років стрімко просувалася до вершин економічного прогресу і стала наочним прикладом того, якої біди людству може завдати теократичний підхід без урахування інтересів біосфери, пише газета День.

В Японії мешканці маленького міста Камікацу на півострові Сікоку вважають, що викидати річ раніше, ніж її використав повністю, шкідливо для карми.

Населений пункт просунувся у поводженні з відходами завдяки соціальній програмі, яка стимулює відмовлятися від одноразових товарів, та буддистам, які активно поширюють ідею "не викидай, доки не використав повністю", передає 

З 2003 року Камікацу прийняло за основу ідею «нульових відходів» і до 2020 року має намір на 100% переробляти власне сміття.

Наразі вже 60% мешканців Камікацу відмовилися від одноразових товарів. В рамках згаданої соціальної програми місцева влада зобов'язала кожного продавця щорічно звітувати про те, що він зробив, аби покупці скоротили використання одноразових пакетів.

Успіхи, яких досягли японці у розв'язанні проблеми відходів, багато в чому пояснюються пронесеною через віки системою цінностей, яка зашифрована у слові: "моттаінайе".

Цей вислів часто використовують у своїх виступах політики. Японські матері кажуть "моттаінайе", коли діти відмовляються їсти. Дорослих цією фразою зупиняють від даремної трати грошей чи часу.

Суть філософії "моттаінайе" полягає в тому, що гріх витрачати без потреби блага, які даровані людству "згори". В Японії справедливо вважають, що успіх ініціативи розумного поводження з відходами великою мірою залежить від правильного поєднання державної політики та програм, прийнятих на місцевому рівні. Приміром, у країні вирішили робити сміттєпереробні заводи з прозорими стінами, аби зменшити протестні настрої серед містян, які тепер просто з вулиці можуть стежити за тим, що відбувається всередині.

На прикладі Японії можна побачити, що суспільство і держава, діючи узгоджено, можуть успішно вирішувати дуже складні проблеми. Грамотна утилізація відходів стала стилем життя японців, які в силу історико-культурного розвитку не люблять марнотратства і, найголовніше, дбають про природу.