Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
101

"Новий шовковий шлях" як інструмент інфраструктурної підготовки до Балто-Чорноморського союзу

Спецтема:

Історія говорить нам про те, що Великий шовковий шлях був інструментом для встановлення тісних економічних зв'язків між Європою та Китаєм, а в більш широкому сенсі — цивілізаційних зв'язків між Заходом і Сходом. Власне, наразі актуальність такого шляху для геополітичного простору Євразії є дуже великою. 

Китай разом із США та ісламським світом перетворюються на світові центри, і саме їх функціонування найближчим часом будуть визначати світову геополітичну перспективу.

На цьому тлі Росія проводить відчайдушні кроки для відновлення своєї імперарілістичної потуги і фактично побудови Московського Рейху або ж Московської Орди. Західна Європа виглядає нікчемно, відтак уся надія європейської цивілізації на виживання полягає у розбудові міцного геополітичного блоку на теренах Центральної і Східної Європи.

Цей блок мусить бути розбудовано на цивілізаційних принципах Великого князівства Литовського і націонал-демократичних правих цінностях національного самовизначення. Головними завданнями цього блоку є розбудова східноєвропейської цивілізаційної моделі, витіснення Росії з процесів глобального світопорядку і обстоювання інтересів національної самобутності в епоху космополітичного глобалізму.

Одним із ключових завдань Балто-Чорноморського союзу (БЧС) є створення на його теренах міцного інфраструктурного вузла, який дозволив би контролювати транзитні потоки через країни Міжмор'я, маніпулюючи при цьому вдалим геополітичним розташуванням країн БЧС, аби диктувати свої умови як Західній Європі, так і Москві.

Для цього ми пропонували наступні торговельні маршрути-лінії:

— на першому етапі: 
Одеса (Україна) — Ліепая (Латвія), Південний (Україна) — Клайпеда (Литва);
— на другому етапі: 
Батумі (Грузія)- Одеса (Україна) — Ліепая (Латвія) — Ханко (Фінляндія);
Поті (Грузія)- Південний (Україна) — Гданьськ (Польща);
-на третьому етапі:
Батумі (Грузія) — Констанца (Румунія)- Рієка (Хорватія) — Копер (Словенія);
Ханко (Фінліндія) — Гданьськ (Польща) — Рієка (Хорватія) — Копер (Словенія);
на четвертому етапі:
Туреччина — Балтика;
Каспій — Балтика і Каспій — Балкани;
Швеція — Балкани і Швеція — Кавказ.

У цьому контексті надзвичайно великим позитивом є підписання повноважними представниками України, Грузії, Азербайджану і Казахстану угоди про створення транспортного маршруту "Новий шовковий шлях" в обхід Росії. Як можна побачити на проектній карті, маршрут зв'язує принаймні три вузлових регіони Балто-Чорноморського простору — Балтику, Кавказ і Каспій. Ключову роль у проекті відіграють Україна і Грузія, але важливою є також роль Азербайджану і Білорусі. Реалізація цього проекту вирішує одночасно два геополітичних завдання:

— по-перше, зміцнює природній геополітичний союз країн БЧС економічними комунікаціями і таким чином наповнює романтичну геополітичну мрію прагматичним економічним змістом. Україна, Грузія, Білорусь, Азербайджан, Литва, Польща, Чехія, Угорщина, Туреччина — це всі ті, задіяні у проекті країни, які розглядалися нами як учасники БЧС;
— по-друге, підриває і до того хитку і кволу єдність Євразійського «союзу лебедя, рака і щуки». Тут окрім участі у проекті Білорусі важливим є фактор Казахстану. Ця країна не розглядається нами як учасник БЧС, однак, її долучення до проекту дозволяє цілковито ізолювати Москву навіть від найближчих союзників і таким чином показати власне абсурдність і беззмістовність існування ЄврАзЕС.

Окрім цього, сьогодні світова геополітична кон'юнктура є вельми сприятливою для залучення до проекту Туреччини. Після збиття російського винищувача, Анкара в інтересах власної безпеки розірвала те, що заважало її інтеграції до БЧС — проект газогону «Турецький потік». В умовах російських торговельних обмежень Туреччина радо долучиться до БЧС не тільки інфраструктурно, але і цивилізаційно.

Наразі кон'юнктура дає нам унікальний історичний шанс витіснити Москву з Балто-Чорноморського простору або прийнаймні мінімізувати її вплив на цей надважливий геополітичний регіон — heartland. Тож давайте скористаємося цим шансом!

 

Підписуюсь на новини
Поширити цю сторінку: 

Теги:

Коментарі

Зображення користувача Петро Олар.

Треба робити конкретні кроки. Перспективи і плани це добре, але багато конкретних речей можна робити сьогодні. В Клайпедському порту я бачив українських водіїв які везли груз по суші до Одеси. Більше інформації, що так можна і так вигідно кінцевим споживачам і тоді все запрацює.Головне в цьому ланцюгу, що зєднає море Балтійське і Чорне, кожен має відчути свою роль і важливість. Ріка починається із струмочка так і тут, малі проекти переростуть в геополітику і нашу потрібність один в одному. А вигідна співпраця то основа найміцніших союзів і конфедерацій. Ми зробимо те, про, що мріяло багато поколінь в Литві, Польщі та Україні.

Хай живе Міжмор’я!

Зображення користувача Андрій Ясун.

Головне не дати перехопити ініціативу. Як наприклад, донецькі "тримають" туристичний бізнес в Карпатах, москалі загарбали все чорноморське узбережжя Болгарії і т.д. Бо вийде, що якийсь німецько-гондураський банк вкладатиме інвестиції в проект, а доходи йтимуть якомусь Казладоєву в Сарай-Москві.

Si vis pacem, para bellum

Зображення користувача Олена Каганець.

На жаль, так. Донецькі дуже розжилися у Карпатах. Мають там власність, а місцеві залюбки на них працюють. Та їх можна зрозуміти (місцевих). Недавній приклад - Драгобрат і Правий сектор. Ну і як? Що із цим робити?

Зображення користувача Андрій Ясун.

Мусить бути щось, що могло б зацікавити більше, ніж відмивання "донецьких" грошей. Якийсь вагомий критерій, де ті гроші стали би непотрібним сміттям, перестали би "вписуватися" у місцевий менталітет, Я так думаю.
А Правий сектор? Вони би менше пили, а більше би вправлялися у двобої. Здоров'я вони поправляють: алкоголем і шашликами?!

Si vis pacem, para bellum