Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.
Наталка Артанія...
  • Відвідувань: 24
  • Переглядів: 24

Оберегова магія вишиванки

Якось сталося миттєве осяяння: чому саме зараз вишиванки набувають для нас такого значення. Адже що головне у вишиванці? Узор хрестом. От в цьому узорі, і навіть спершу не в узорі, а саме у перехресному символі вся справа. Оцей знак Х - сакральний друїдичний символ, РУНА.

10457780_10203743552805528_7563980374197112137_n.jpg

Вишиванка - сакральний символ і оберіг нації

У Шевченка: "Пішла дібровою луна... Руна гуляє - божа мова..." Руни - це дійсно мова Бога, мова сакральних символів. Знак Х - це Руна Гебо. Її значення - об'єднання, спільна дія, примноження, дар. Тобто це руна, яка своїх носіїв, тобто  нас, об'єднує, примножує нашу силу і обдаровує та  приносить ще багато іншого блага. І уявімо: ми носимо одежу, що вкрита множиною таких рун у найрізноманітніших комбінаціях...

Це могутньої сили річ, нам навіть важко уявити, НАСКІЛЬКИ могутньої... Рунові узори накладені на біле поле полотна. Саме полотно, його ниті, плетіння - це символічне перехрещення енергетичних потоків на ткацькому верстаті Космосу, це знали ще майя. Біле - колір Божественної Чистоти. Узори також накладаються у спеціальних місцях, які є воротами для входу Енергії простору. Наприклад, навколо шиї. На шиї локалізований один із вищих енергетичних центрів (Вішудха), і навколо цього центру на вишиванці накладено узор обереговими рунами...

Також узори накладаються на рукави та навколо зап'ясть. Що таке наші руки з п'ятьма пальцями? Взагалі пальці це антени, в них, як і в пальці стоп, входить просторова Енергія, яка по енергетичним каналам (кожен канал має початком кінчик пальця) тече своїм шляхом по всьому тілу і виходить через тім'я в космічний простір. Накладений навколо зап'ясть узор із перехресних рун є ніби фільтром, що очищує Енергію простору від людського енергетичного забруднення. І ми отримує Енергію чистою на вході.

Основний узор накладається на серцевий центр, як у чоловічих, так і у жіночих вишиванках. Він розташовується по центру, від горла до серцевого центру (середина грудей) або трохи нижче І захищає наш серцевий центр від забруднень, від уражень, від ворожих енергетичних атак, зберігає його чистоту і недоторканність посередництвом сили рун у Божественній Любові.

Так само і внизу. Раніше сорочки взагалі-то шилися довгими, до п'ят, і по низу також був накладений круговий узор - знову ж таки з метою оберега (наші ноги, стопи  - канали входу Енергії Землі). Таким чином, вишита сорочка оберігала все тіло людини. А наше тіло є храм Духу, священний Грааль в матерії - тож має бути чистим і захищеним.

Зараз наша свідомість має бути піднята на таку висоту, коли кожна клітина тіла має проникнутися живою свідомістю. Тобто не тільки розум має відкриватися Свідомості, а й кожна клітина тіла. Досі такий досвід мали на Землі одиниці людей з Божественною Свідомістю.  Тепер же із зміною частот колективної свідомості і перелаштуванням її на свідомість Життя Вічного функцію оберега для внутрішнього Храму Душі перебирає на себе саме тіло. І це сьогодні є справа розвитку - у свідомій еволюції - кожного з нас.

А  сорочки-вишиванки... о, вони таять в собі ще стільки непізнаного. Вони як артефакти нашого історично творчого буття ще дадуть багато цікавих свідчень. Все це поволі зараз відкривається.

----------------------------------------

Це раптове осяяння про рунічну та обережну таїну вишиванки не так давно мною було записано як пост на ФБ. Ще тоді подумала: треба було б зробити матеріал, бодай невеликий. Але день за днем минав... і приносив інші думки, інші відкриття. Правдою є те, що не вступиш вдруге у ту саму річку - як тільки вийдеш із неї)  Аж раптом сьогодні одна мила дівчина з моїх друзів нагадала мені про цей текст. Ну і от - все-таки вдалося у потік ступити ще раз...) Дякую щиро за те, що залучили свою увагу до цих рядків.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Ельфи – з кінофільму "Володар перстенів"

Шлях Лебедів, або Як увійти в ельфійський простір волі. Світотворча тріада: омолодження, інновації, удача

Для заснування нової цивілізації необхідне поєднання трьох обов’язкових компонентів – керованої молодості, інноваційності та удачі. Щоб стати ельфом (елбедем, лебедем), треба піднестися в ельфійський...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.
0
Ще не підтримано

Трохи шокувало оце речення: "Саме полотно, його ниті, плетіння - це символічне перехрещення енергетичних потоків на ткацькому верстаті Космосу, це знали ще майя".
Якщо я тільки не заплутався в хронології, то цивілізація індіанців майя розвивалася десь так з ІІ тисячоліття до Р.Х. включно по І тисячоліття після Р.Х. На час появи іспанських конкістадорів у Північній Америці (кінець XV ст. після Р.Х.) цивілізація майя встигла глибоко занепасти.
Водночас, темою статті є українська вишиванка та її візерунки. Останні ж вкорінені аж у Трипільську культуру - а це десь приблизно VI-ІІІ тисячоліття до Р.Х. Тож перепрошую, трипільці знали про "символічне перехрещення енергетичних потоків на ткацькому верстаті Космосу" значно раніше від індіанців майя!!! Й якщо згадані індіанці майя на теперішній час являють собою жалюгідні рештки великого колись народу, то нащадки трипільців - українці зараз населяють найбільшу країну Європи, мають діаспори по всьому світу... й успішно пронесли через тисячоліття мистецтво вишиванки.
Отже, перепрошую, проте в даному контексті апеляція до індіанців майя мене лише насмішила.

Коментарі

Зображення користувача Ія Подолянка.
0
Ще не підтримано

Дуже цікава стаття п.Наталію.Візьмусь за вишиття сорочки (до пят) Моя невістка подарувала мені обгортку для книги АС.Вона вишита не хрестом а однією рискою по діагоналі.Невістка займається в гуртку по вишиванні в музеї Гончара.Керівником гуртка було сказано що вишивання хрестом це примітив це не вишивання.Наталю розберіться з цим.Що це означає.

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.
0
Ще не підтримано

Дякую, пані Ганно, за коментар. Знаєте, якщо хтось каже про вікові традиції як про примітив... Це уже достатня характеристика рівня обізнаності того, хто так говорить) Звісно, будь-яке мистецтво, будь-яке знання це завжди розвиток, прагнення нового і досконалості. Але завжди залишаються базові цінності. Тим паче ті, до розуміння яких ще треба рости і рости.

Sapienti sat.

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.
0
Ще не підтримано

Трохи шокувало оце речення: "Саме полотно, його ниті, плетіння - це символічне перехрещення енергетичних потоків на ткацькому верстаті Космосу, це знали ще майя".
Якщо я тільки не заплутався в хронології, то цивілізація індіанців майя розвивалася десь так з ІІ тисячоліття до Р.Х. включно по І тисячоліття після Р.Х. На час появи іспанських конкістадорів у Північній Америці (кінець XV ст. після Р.Х.) цивілізація майя встигла глибоко занепасти.
Водночас, темою статті є українська вишиванка та її візерунки. Останні ж вкорінені аж у Трипільську культуру - а це десь приблизно VI-ІІІ тисячоліття до Р.Х. Тож перепрошую, трипільці знали про "символічне перехрещення енергетичних потоків на ткацькому верстаті Космосу" значно раніше від індіанців майя!!! Й якщо згадані індіанці майя на теперішній час являють собою жалюгідні рештки великого колись народу, то нащадки трипільців - українці зараз населяють найбільшу країну Європи, мають діаспори по всьому світу... й успішно пронесли через тисячоліття мистецтво вишиванки.
Отже, перепрошую, проте в даному контексті апеляція до індіанців майя мене лише насмішила.

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.
0
Ще не підтримано

Можливо, трипільці знали і набагато більше. Але писемних свідчень ми цьому не маємо. Мені в усякому разі вони не відомі. Майя ж їх залишили. В книзі Хосе Аргуельєса "Фактор майя" приводиться їх чимало.
Втім, якщо Вас, шановний, це так розсмішило - думаю, то чудовий наслідок мого письма. Ніщо нас так не зцілює від внутрішніх негараздів, як здоровий сміх. Тим паче сміх без причини)

Sapienti sat.

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.
0
Ще не підтримано

Сміх мій мав причину, про неї я написав: це легкий шок. Адже є таке поняття, як матеріальна культура, і вона не обов'язково включає писемні джерела. Мені трохи пощастило в житті мати старшим товаришем всесвітньо відомого архітектора Анатолія Ігнащенка, який проектував будівлю оцього музею:

Анатолій Федорович пару разів брав мене із собою туди, тож я бачив трохи як тамтешні зали в процесі монтажу експозиції та готовності, так і запасники:

(І навіть, скажу по секрету, на дах ми вилазили - перевірити, як змонтовані чотири статуетки по всіх кутках даху...)
Знаєте, там цих дуже характерних візерунків на посуді, на статуетках, на інших предметах стільки, що і без писемних свідчень все зрозуміло про космічні енергії та знання трипільців у цій царині :)))
А поруч там, у Трипіллі, ще один музей є - "Прадавня Аратта-Україна":

І там своя експозиція:

UPD-1. Втім, звісно ж, на "НО" є люди, які обізнані в цій темі значно краще, ніж я. Непогано було би почути, що думає з цього приводу Володимир Щербина. От він вже точно може сказати, якою мірою трипільці розумілись на космічних енергіях та нитяному плетиві та наскільки вони випередили індіанців майя!
UPD-2. Про Ігоря Каганця просто мовчу, бо він тут керує всім, тому занадто вже зайнятий, аби приєднуватись до нашого диспуту...

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.
0
Ще не підтримано

А про що має бути дискусія))? Бо я не бачу предмету. Наведені факти про Трипілля мені добре відомі. Неодноразово бувала в музеї "Прадавня Аратта-Україна", особисто знайома і з Олександром Поліщуком.
Свого часу дещо написала на цю тему:
https://www.ar25.org/article/trypilske-poslannya.html

Sapienti sat.

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.
0
Ще не підтримано

Наталка Артанія Кобза каже:
А про що має бути дискусія))? Бо я не бачу предмету. Наведені факти про Трипілля мені добре відомі. Неодноразово бувала в музеї "Прадавня Аратта-Україна", особисто знайома і з Олександром Поліщуком.
Свого часу дещо написала на цю тему: <a href="https://www.ar25.org/article/trypilske-poslannya.html" rel="nofollow">https://www.ar25.org/article/trypilske-poslannya.html</a>

Браво!!! От Ви й зізналися, що все про "символічне перехрещення енергетичних потоків на ткацькому верстаті Космосу" знали не тільки індіанці майя в ІІ тис. до Р.Х. - І тис. після Р.Х., але і трипільці в більш ранню добу - в VI-III тис. до Р.Х. Та ще й писали про ці речі на "Нородному оглядачі" в 2007 році. Це саме ті слова, яких я від Вас очікував. Можна вважати, що наша дискусія скінчилася, ледь розпочавшись.
Радіймо )))

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

А ось відгадайте, яким магічним способом зображено Тараса Григоровича?

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Тимур Де-Бальзак.
0
Ще не підтримано

Або портрет з тополиного пуху, або флористика.

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.
0
Ще не підтримано

Ну, якщо б відповіддю було "вишивка" - то було б надто просто, чи не так))?

Sapienti sat.

Зображення користувача Майя Українська.
0
Ще не підтримано

Звичайно, хрестиком.
НО - Народний Оглядач, Небесний Оберіг...

Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Паузу витримав. :)
Найближче до розгадки виявилася Наталка Артанія...! Так, це вишите зображення.


Керелівка. Музей Тараса Шевченко. Вишитий гладдю портрет Тараса Шевченка

Кожен раз коли буваю в музеї, обов'язково подовгу зупиняюся біля Нашого Тараса і подумки говорю з ним.
Ви б бачили ЦІ ОЧІ!!! Для мене цей портрет вершина мистецтва вишивання, вікно у вічність я б сказав.

Дякую за участь в розгадці.))

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.
0
Ще не підтримано

Дійсно, одухотворена робота. Такі речі виходять як плід натхненної творчості. Тобто коли рукою майстра водить Дух. Дуже гарно. Дякую)

Sapienti sat.

Зображення користувача Вадим Кононенко.
0
Ще не підтримано

Радіймо, панове! :) Нарешті, прочитав цю чудову статтю. :)

Думки, дійсно, цікаві. Як і цікаво, чому певні символи несуть у собі той чи інший зміст. Як на мене - це результат Наміру... от лише чийого.. Творця.. чи безлічі людей (а мо й лише не людей), що користувалися ними й через це у нашому світі працює їх "домовленість" про дію кожного символу...

А мо й спільного.. Раніше на НО говорили про Єдність... На думку спав наглядний приклад, який ілюструє синергію Творця з його Творіннями: це мені нагадує хльосткого батога... Коли ледь помітний порух руки запускає хвилю, яка, котячись до кінчика, набирає швидкість й завершується захлестом й гучним звуком.. :)

Але це спрощене розуміння Єдності, бо, як бачу, усе у світі є частинкою Творця, яка "прикидається", "вдає", до часу, що окрема. Думаю, це зрозлено навмисно й потрібно, щоб "особистість" переконливо вживалася в роль Гравця, бо якщо усі піддаватимуться.. то буде нецікаво, не буде азарту й максимальної змагальності стратегій поведінки.. Мені здається, що увесь цей Світ Творець створив для того, щоб у Грі знайти найвдалішу стратегію поведінки.. Такий собі - експеримент. :)

А от щодо фільтрів - думка, також, цікава. Й, думаю, дія вишиванки сильно залежить від стану людини в процесі її виготовлення: якщо людина знає про призначення символів й наносить їх у потрібних місцях + додає свій особистий Намір, й усе це супроводжується без "Внутрішнього діалогу" й зосередженням свідомості на кожному русі... Оце тоді буде, дійсно, Річ Сили!

Й відчуття стану Любові (на фоні), думаю, буде дуже доречним.Бо виноситиме людину з вишиванкою у вищі вібрації, які матерія "запам’ятає" й у які огортатиме носія цієї речі.

Дякую за увагу. :)

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.
0
Ще не підтримано

Які слушні/глибокі й водночас цікаві думки, Вадиме. Дякую, що поділився.
Щодо Гри, Гравця і гравців... Власне, все це є Один - в Абсолютному вимірі. "Бог це вічна дитина, що грається у вічному саду" (Шрі Ауробіндо) Але в Світах Сходження Один ділиться на множину форм, щоб, так як ти кажеш, пізнавати Себе у Грі (під назвою Буття). В Матерії, мабуть, гра для Бога найцікавіша... Бо Матерія є найтугішою, найнепластичнішою, найнепіддатливішою субстанцією, яка опирається будь-яким змінам і яка глухо замикає свідомість в собі (в тіло у нашому випадку)... і Бог в нас забуває про Себе як Бога. І людина, поневіряючись, усе життя "шукає Бога"... Це схоже на те, як би ми, живучи в Києві, шукали Київ. Звичайно, залишається ота пломенна іскра, яка, розгоряючись, дає нам імпульс і спонукання до висхідного руху - вгору, вище, ще вище... до злиття у вишній точці Свідомості Вишнього. Ми є краплі океану Вишнього. А крапля завжди несе в собі УСІ якості океану. Власне, з крапель складається океан.

Цитата:
Й відчуття стану Любові (на фоні), думаю, буде дуже доречним.Бо виноситиме людину з вишиванкою у вищі вібрації, які матерія "запам’ятає" й у які огортатиме носія цієї речі.

Красива думка про пам'ять матерії. Людина як той якір, що собою (тілом, матерією) якорить вищі вібрації, до яких сягає своєю свідомістю, і утверджує їх на Землі. Можна сказати, що людське тіло - це міст між свідомістю Матерії і Вищою Реальністю Божественної Свідомості. Якщо простіше, міст між Землею і Небом)

Sapienti sat.