Зображення користувача Леонід Українець.
Леонід Українець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Мова визначає мислення

Світ:

Наше спільне майбутнє багато у чому залежить від нашої спільної мови. Ми можемо сформувати єдину національну ідею, визначитись щодо напрямків розвитку держави і нації, тільки зберігаючи, розвиваючи і захищаючи національну мову.

У буденній свідомості мова сприймається, насамперед, як засіб комунікації. Ми виражаємо свої думки, ідеї, бажання, потреби тощо засобами мови і тим самим робимо їх доступними іншим, ми обмінюємось. Ми вчимо іноземні мови, щоб донести все це представникам інших національностей і самим мати змогу розуміти їх. Можна піти трохи далі і тоді ми скажемо, що мова є також засобом позначення світу, предметів і явищ у ньому. І тут, і там мова є засобом. А засіб – це щось для чогось. Таким чином, ми не звикли надавати мові самостійного значення.

Однак, якщо мати на меті глибше розуміння сутності мови, а ще й скористатись певними спеціальними дослідженнями, то значимість мови у житті кожної людини, а нації й поготів, виявиться значно більшою. Б.Л. Ворф, зрозумівши це значення у буденних життєвих ситуаціях, став великим лінгвістом і співтворцем теорії, до якої ми і будемо апелювати.

Отже, як і для простих людей, так і для мовознавців, мова, а особливо її склад, окремі слова, тривалий час сприймалась просто як етикетка, як наліпка на певний предмет, явище тощо. Різні мови – це лише різні позначення одного й того ж самого предмета. Однак, напевно, без перебільшення можна сказати, що, якщо б ми захотіли вивчити мову американського племені хопі, то ми б здивувалися, що там є іменники, що стосуються будь-якого предмета, що летить, тобто одне й те саме слово позначає літак, пілота цього літака, комаху і мовці при цьому не відчувають жодних незручностей. Так само незвичним для нас є розрізнення, наявне у мові ескімосів між снігом, який падає та снігом, який лежить. На основі таких прикладів, формується уявлення про те, що у мові ми позначаємо не об'єктивну дійсність, а наше сприйняття цієї дійсності. Мова у своїй лексиці, граматичних структурах, морфологічних та синтаксичних особливостях фіксує наше світобачення.

На поч. XIX століття, об'єднавши такі ще тоді невиразні думки, ідеї про мову, В. фон Гумбольдт започаткував мовну теорію, яка утверджувала мову у її тісному зв'язку з мисленням, світобаченням і духом нації, етносу. Оскільки мова є інтерпретацією світу, а різні мови – різними інтерпретаціями, то кожен народ має власний світогляд. Світ у представників різних мов бачиться, сприймається і розуміється по-різному.

Цю теорію розвинули, підкріпили новими емпіричними дослідженнями і сформували нову гіпотезу послідовники фон Гумбольдта. Згідно з їхніми твердженнями, мова не лише відображає світогляд, вона його формує. Мова впливає на людську поведінку: людина поводиться стосовно цього світу, виходячи із того, яким його подає мова.

Згаданий вище Б. Л. Ворф зіткнувся з однією з сторін цієї проблеми під час роботи в компанії зі страхування від вогню. У його завдання входив аналіз сотень доповідей про обставини, що призвели до виникнення пожежі або вибуху. Вчений фіксував фізичні причини, такі, як наявність легкозаймистих матеріалів, поламані прилади тощо.

З плином часу він зрозумів, що не тільки самі по собі ці причини, але і позначення їх було іноді тим чинником, який через поведінку людей був причиною пожежі. Так, наприклад, біля складу так званих "gasoline drums" – бензинових цистерн - люди поводяться відповідним чином, тобто з великою обережністю, тоді як поруч зі складом з назвою "empty gasoline drums" – порожні бензинові цистерни – люди поводяться інакше: недостатньо обережно, курять і навіть кидають недопалки. Однак, ці порожні цистерни можуть бути більш небезпечними, оскільки містять вибухонебезпечні випари. У даному випадку люди орієнтуються на назву – "порожні", яка підсвідомо сприймається як відсутність будь-якого ризику.

У руслі зазначених ідей і як їх логічний наслідок Й. Лео Вайсгербер сформулював закон мовної спільноти та рідної мови. Рідна мова – "найстійкіша і найважливіша опора самоствердження", яка створює основу для спілкування завдяки формуванню схожого для всіх способу мислення. Окрім того, впливаючи на світогляд, мова опосередковано впливає на релігію, науку, мистецтво і політику. До того ж мовні картини світу значно старіші від наукових картин світу, а тому потужніші за впливом на свідомість їх носіїв.

В тему: 
Солце
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Теги: 
мова
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Матеріалізація подій через мову..Мова-це речення із слів,слова-це букви-звуки..Можливо потрібно починати зміну мови із аналізу звуків,а не із слів..Бо якщо у звуках закладені програми руйнування,хіба можна із них скласти слова-дії до розвитку..
Чудова стаття..

Вірю в те, що розумію.

Коментарі

Зображення користувача Андрій Кривицький.
0
Ще не підтримано

Ти правий. Але так як мова визначає мислення, вона повинна розвиватись. Тільки тоді народ зможе мати ту мову, що буде для нього дійсно корисною.

Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали.

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

Власне Народний Оглядач один із майданчиків розвитку української мови. Динамічно, поступально здійснюємо матеріалізацію події.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Матеріалізація подій через мову..Мова-це речення із слів,слова-це букви-звуки..Можливо потрібно починати зміну мови із аналізу звуків,а не із слів..Бо якщо у звуках закладені програми руйнування,хіба можна із них скласти слова-дії до розвитку..
Чудова стаття..

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

Так, у новій мові можуть бути нові звуки і букви. Але якщо ми вилучимо якісь букви, то з часом старі тексти стануть незрозумілими масовому читачу. Багато доведеться перекладати на новий лад. Пропоную на першій ітерації обмежитись мінімальними змінами і виміряти ефект від застосування таких змін.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Цінна стаття. Маєш, Леоніде, від мене 5 галів. Погоджуюся із цим: Рідна мова – "найстійкіша і найважливіша опора самоствердження", яка створює основу для спілкування завдяки формуванню схожого для всіх способу мислення. Але мене постійно тривожить така думка: чому українці так пізно сформували свою писемну мову?? (аж в 19 столітті!). У 16 ст. в Англії вже навіть газети видавалися англійською. У 17 ст. закони всіх європейських держав мабуть писалися національними мовами. У тому ж 17 столітті в Києві була Могилянська Академія, були місцеві вчені. Чому ці вчені вже тоді не створили УКРАЇНСЬКУ АБЕТКУ? Чому Хмельницький, творячи нову державу, писав свої УНІВЕРСАЛИ церковно-слов"янською? В той же час поляки вже писали свої документи польською, а москалі - московською. Чому Хмельницький не відчув потреби у ствердженні української мови? Без цього й держава не утвердилася.