Зображення користувача Леонід Українець.
Леонід Українець
66

Геоінформаційна концепція в політиці

Спецтема:

Геоінформаційна політика - це концепція, згідно з якою інформаційні технології, що застосовані в певному географічному регіоні, є ключовою ланкою здійснення сучасної політики і ведення війн.

ukrayina_ssha.png

Центри розвитку інформаційних технологій

Визнається також правильною концепція Тотальної війни. З огляду на швидкість масового поширення інформації в епоху п'ятого технологічного устрою, інформаційний рівень ведення тотальної війни можна порівняти з механічним за терміном отримання бажаного результату. Але він є значно більшим за потужністю впливу.

Передумови виникнення концепції

Насамперед треба зазначити, що термін геополітика є застарілим і повною мірою не відображає інструментів здійснення політики в рамках п'ятого технологічного устрою. І є таким, що може характеризувати міжнародні відносини часів Першої і Другої Світових братовбивчих війн.

Нагадаймо, що геополітика - це політологічна концепція, що визнає визначальну роль географічних факторів: розташування країни, розмір території, природні ресурси, клімат, кількість населення. Ця концепція започаткована у 19 столітті і найбільшої популярності набула у Німеччині, котра була одним із світових лідерів того часу.

Але в епоху п'ятого технологічного устрою визначальним ресурсом є інформація. І вона розширює поняття геополітики, додаючи нових засобів впливу.

В рамках проекту Бандера було сформованого перелік країн - природних союзників України:

Литва,

Чехія,

Німеччина,

Швеція,

Японія,

Італія,

Хорватія,

Болгарія.

І це правильно! Найбільшу увагу в цьому проекті приділено саме Німеччині через її потенціал в регіоні. Також вказано, що виразні геополітичні союзники залишаються такими, незалежно від того, в якому стані вони нині перебувають і який у них режим. А це вже хибно! Особливо, в умовах п'ятого технологічного устрою, котрий склався у США в 1970х роках і поширився до України в 1990х. Адже саме режим впроваджує в колективну підсвідомість населення на підконтрольній йому території інформацію, як сприймати події в тій чи іншій країні світу. Саме тому слов'янська Болгарія може виявитись для українців гіршим союзником, ніж кавказька Грузія.

Застосування геоінформаційної концепції в рамках українсько-московського змагання

Виходячи з концепції геоінформаційної політики краще шукати тих союзників, з котрими зручніше налагодити комунікації. Передусім, треба знайти спільника в лігві ворога: це громадяни та мешканці РФ, котрі володіють українською мовою та виховані в дусі української культури, а також російськомовні громадяни РФ, котрі асоціюють себе з поняттям Русь, але не Московія і чітко розуміють відмінність між ними. Імовірніше це можуть бути представники язичництва. Також на Кубані крім казаків, мешкають косаки. Варто зосередити зусилля на залучення білорусів, котрі опозиційно налаштовані до Лукашенка, до змагання на боці України. З іноземних мов українці найкраще володіють російською та англійською. Оскільки РФ - ворог і багато російськомовних можуть бути негативно налаштовані щодо України; то очевидно, що потенційними інформаційними союзниками стають США, Британія (навіть окремо Шотландія у випадку розпаду), Канада, Австралія, Новозеландія та Бгарата (Індія). Намагання залучити США до української коаліції є очевидним, адже США є світовим лідером і будь-що намагатиметься підтвердити свій статус. Крім того, США є давнім супротивником РФ, ще з 2000-2003 років між ними йде Друга Холодна війна. Схоже, що перезавантаження скінчилось і США знову виконує агресивну системну програму щодо РФ. І було воно тимчасовим заходом, щоб очистити американську операційну систему від шкідливих програм. Від США передусім вимагаймо даних розвідки, засобів радіоелектронного впливу на техніку супротивника, ведення пропаганди, високоточної зброї. Підтримка з боку США допоможе Україні втримати позиції, але РФ готова до такого розвитку подій. Бо звернення України до США є своєрідною ставкою на фаворита, що легко передбачити. Але для того, щоб здолати ворога, потрібно зрушити баланс сил на свою користь. Вагомим чинником тут може стати Бгарата. В плані налагодження комунікацій Бгарата є більш перспективним партнером, порівняно з Японією, для масового і тривалого співробітництва. Щодо Японії, то ми знаємо, що в неї є територіальні претензії до РФ, тому вона буде задіяна в цьому конфлікті. Питання в тому, коли і як. Є ще потужний Китай, котрий вважає себе спадкоємцем Золотої Орди (як і РФ). Він, можливо, є каталізатором рішучих дій Москви щодо України. Саме Китай володіє найбільшим потенціалом щодо знищення РФ у тому вигляді, у якому вона існує тепер. Але саме Бгарата є пріоритетною для України для побудови міжнародних стосунків у післявоєнний час з погляду на відносну легкість налагодження комунікацій. Щодо європейських геополітичних союзників, тому вони мало зможуть допомогти Україні в змаганні з РФ, але моральна підтримка з боку Білорусі, Чехії, Болгарії і Хорватії є бажаною.

Застосування концепції для балто-чорноморського співробітництва

Останнім часом активно просувається ідея створення балто-чорноморського союзу. Суть проста: використання географічних умов для встановлення контролю за рухом людей і товарів. При цьому виробництво і енергоносії розташовані в Азії, а споживання в Європі.

Балто-Чорноморський союз пропонується будувати на геополітичній концепції, а вона є неповною і дещо застарілою. До речі: такою концепцією керувався Третій Райх і програв. Звісно така концепція добре зрозуміла Москві, тому у неї є варіанти заходів на випадок домовленостей між прибалтійськими і причорноморськими державами. Такий союз зміг би контролювати людські і транспортні потоки, але не зміг би контролювати інформаційні потоки. Лідером у сфері інформатики залишається США. Тому будь-який союз, котрий хоче бути життєздатним, має включати в себе США.

Але основне питання в тому, хто гарантуватиме безпеку такого союзу, в умовах коли він невигідний для Москви і Брюсселя? Потенційні учасники такого союзу по-різному вирішують завдання безпеки. Латвія, Литва, Естонія покладаються на захист з боку НАТО, Білорусь на підтримку РФ, Україна в питаннях безпеки намагається демонструвати самостійність при певній підтримці від США.

Передумови для зміни концепції

Ми живемо в перехідний період між п'ятим і шостим технологічними устроями. Суттєву перевагу у війні отримає та нація, котра першою масово впровадить технології наступного устрою, а саме: біотехнології, нанотехнології, компактну енергетику, імітаційну інформатику, нові когнітивні засоби та ефективні методи управління в умовах, що складаються. Тому з часом концепція геоінформаційної політики застаріє і буде замінена новою.

Поширити цю сторінку: 

Коментарі

Зображення користувача Вакула Коваль.

Я думаю, що роль Німеччини перебільшена. Тому що тут іде плутанина понятть. Це економічно сильна країна тому, що вона так само і продажна. Якщо б вона боролася проти Росії, то була б біднішою. Вона дружить з тим з ким вигідно. Тож, її треба тільки використовувати, а не "дружити". А щоб її використовувати, треба стати сильними. Навіть так - Німеччина, як і Росія, не схоче, щоб ми були сильними, бо не схоче конкуренції, це чужа країна, яка нас не розуміє. Навіть якщо наша сила буде їй корисна. німці цього не зрозуміють і не схочуть бачити Україну сильною.
А от балтослов’яни можуть бути більш ідейними і вірними спільниками. Ще й тому, що більш схожі на нас.

VAKULA

Зображення користувача Леонід Українець.

Власне у цій статті намагаюсь показати, що географічний чинник не є визначальним у виборі союзника. Більше того, багато залежить від того, яким є режим в тій чи іншій країні, бо саме він контролює інформаційні потоки. Наразі німецький режим є приховано ворожим до України. Серед балто-слов'ян, як ви їх назвали, є такі, що ідеологічно орієнтовані на Німеччину, є такі, що орієнтовані на Москву, тобто наразі тісної співпраці з Україною не буде. Якщо й будувати такий союз, то починати з того, що здобути прихильність білорусів, українців Придністров'я, кубанських косаків.

Стосовно, хто на кого схожий, то про естонців та інших прибалтів до 1991 року казали, що вони, як німці.

Також пропоную задуматись над такими топонімами: Прусія, Борусія, Русенборг, Брюсель.

Зображення користувача Анатолій Висота.

Дякую, друже Леоніде, за цю статтю.

Зображення користувача Миро Продум.

Німеччина є переможеною країною, німці залишаються в духовному рабстві. Якщо вдасться відкрити їм очі - Україна отримає потужного союзника.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Зір Чіткий.

На мою думку Німеччина намагається звільнитись від США за допомогою РФ.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Вакула Коваль.

Потужно впливати на інші країни можна при національному уряді. А без того, піснями про путіна, важко донести щось більш-менш складне. Знову ж таки, при олігархічному уряді дружити з японцями небезпечно тим, що їх більше 100млн і вони сюди попруть допомагати на будь-яких умовах, для початку.
Так що, по-моєму, головне - сміливі реформи економіки (чого вже нам боятися - при бандитах не померли), безподатковість, прозорість, та самоврядування, максимальна виборність усіх. От тоді і німці нас побачать, що ми є і всі полізуть дружити та інвестувати у країну з найлегшими умовами для бізнесу. І гроші з’являться на науку і на все на світі.
Зерном є програма розвитку України, котру треба максимально поширювати, щоб хоч наші люди проснулися і відійшли від образ за голодомори і побачили ціль.

VAKULA

Зображення користувача Леонід Українець.

Впливати на спільноти, що вже існують на постросійському інформаційному просторі і прагнуть змін, можна і без уряду. Для цього спочатку треба встановити з ними контакт.

А японцям ближче перти на Курильські острови та Сахалін, до України далеко і дорого.