Зображення користувача Миро Продум.
Миро Продум
  • Відвідувань: 1
  • Переглядів: 1

Нова арійська культура: естетика, стиль, дизайн

Цій темі було присвячене чергове зібрання Київського читацького клубу “Перехід-IV”, що відбулося 19 грудня 2003 року в Європейському Університеті.

Як завжди, спочатку обмінялися новинами щодо розвитку проекту “Перехід-IV”, а голова секретаріату читацького клубу Володимир Щербина представив новинки клубної бібліотеки.

Напрямок дискусії задав Ігор Каганець. Він нагадав, що з наступного року починається нова фаза розвитку України і, відповідно, починають домінувати нові цінности, зокрема, естетичні. Якими вони мають бути, щоб викликати резонанс з українською душею і з духом часу? До певної міри відповідь може дати психоінформатика, адже якщо відбувається перехід України від третьої до четвертої фази, то починають активізуватися цінності (головні психічні функції) четвертої квадри. Ось вони:

Ділова логіка. Речі, які робляться, повинні бути функціональними, технологічними, зручними, з ними легко працювати, вони повинні посилювати людину, стимулювати її до дії.

Сенсорика естетики і якості. Зараз ми виходимо з тривалого періоду, коли питання якості було на десятому місці. Якщо узагальнити, то досі все робилось якось похабцем, недбало, з розрахунком на дуже короткий проміжок часу або й на один раз, зовсім було “не модно” щось робити на віки. Дешеві фальшивки прийнято було представляти як дорогі раритети, а дегенеративна мазня представлялася як витвір мистецтва для елітарних пань і панів. Нові цінності передбачають якість, надійність і красу. Ознака нового стилю — “Дорога скромність”. “Головне гасло: “Ми не настільки багаті, щоб носити дешеві речі”.

Етика любові. Стиль повинен бути пов’язаний з почуттям любові до людини, природи, Батьківщини. Він має нести душевне тепло, відчуття гармонії та спокійної впевненості.

Інтуіція здібностей. Пов’язана з якимось перспективами, але насамперед пов’язана з людськими якостями, здібностями, потенціями. Коли ми говоримо про втілення цієї функції в стилі, то маємо на увазі, що такий стиль повинен підкреслювати індівідуальність людини та її етнічну вкоріненість.

Таким чином, намагаючись сформулювати цей новий стиль, приходимо до 7 ознак:

1. Висока якість. Під якостю розуміємо функціональність, надійність, ергономічність (наприклад, щоб костюм можна було легко одягнути за 1 хвилину).
2. Естетичність, яка передбачає лаконічність та відчуття міри.
3. Традиційність (невимушеність, природність, українськість, історичну тяглість).
4. Екологічність (корисність для здоров’я, толерантність до природи).
5. Активність, наступальність, ненав’язливу демонстративність.
6. Доступність (придатність для масового тиражування).
7. Різноманітність, особистісність (легке пристосування до фізичних якостей господаря та його уподобань).

Ці сім ознак ми називаємо “Арійським стандартом”. Треба буде дослідити, як проявлятимуться критерії “Арійського стандарту” в музиці, одязі, дизайні, мисленні, мовленні, всьому способі життя. Новий стиль повинен приности людині радість — для ока, дотику, смаку, запаху.

Після такого короткого вступу почалося активне обговорення. Один з його учасників висловив занепокоєння, що стандарт — це уніфікованість, заганяння в рамки однаковості. У відповідь І. Каганець запропонував поглянути на слово “стандарт” з точки зору етимології: “стан” (щось стале, постійне, стабільне) + “д’Арт” (мистецтво, найвищий рівень оформлення ідеї, змісту, сутності). Тобто коли говоримо про стандарт, то маємо на увазі стабільно високий мистецький рівень.

Режисер-постановник “Молодого театру” Олена Богатирьова зауважила, що традиційна культура України повністю вкладається у ці сім ознак. Сьогоднішнє завдання – відповідати цим вимогам вже на новому, вищому рівні. Те, що зараз відбувається з культурою України, взагалі з культурою, а не лише з естетикою — це глухий постмодерн, якій втягує у себе всі стилі, а насправді є повною відсутностю стилю. Можно робити все, можна носити все, воно може бути будь-якої форми, будь-яке. Нівелюється сам принцип роботи з формою. І це при тому, що форма — це головний атрибут нашого втіленного світу, наш світ працює передусім з формою. Треба формалізувати якісь рамки, щоб розвиток свідомості людини відбувався не хаотично, а був позначенний ступенями, структурою. Потрібен стандарт як високий зразок.

Дуже важливо звертати увагу на форму, бо будь-яка ідея, втіленна в погану форму – втрачає як ідея, стає “антиідеєю”. І навпаки, недолуга ідея, втіленна в ідеальну форму, починає опановувати свідомість. Зараз все навколо цього і крутиться: ті, хто займається правильними ідеями — не займаються формою, а ті, хто не має нічого за душею – формалізують і у формі досягають абсолюту, і через це “пропихають” які завгодно ідеї.
Сьогодні співвідношення форми і ідеї повністю порушено. Нам дійсно потрібна краса. “Краса врятує світ”. Краси зараз практично не існує при величезному розмаїтті форми.

Галина Яблонська, народна артистка України: Коли почався процес національного піднесення, то було достатньо, щоб, скажімо, народний хор заспівав, і це вже пробуджувало, підносило. Тоді ми навіть не звертали уваги на форму і досконалість форми, а віддавались цьому потокові. Ми повинні ставати дедалі потужнішими – і тут дається взнаки оця відсутність форми. А без гармонійної форми вже й сутність не сприймається.

Лідія Зозуля, декан підготовчого відділення Київського економічного інституту менеджменту: Форма відображає зміст. І ми сприймаємо будь-який предмет, будь-яке явище на основі його форми. Коли людина розвивається, вона повинна ясно усвідомлювати, чому те або інше їй подобається. Чи тому, що форма дійсно відображає зміст? Можливо, форма не є насправді красивою, але вона подобається тому, що “нав’язали”, тому, що бачиш багато разів, можливо, комусь вигідно, щоб тобі це подобалось. Існує на сьогодні PR, існує реклама. Наприклад, алкогольні напої зараз так гарно пакують, щоб їх купували не за зміст, а за форму.

Олена Богатирьова: Є наше і є інше. Вироблення нового стилю — не штучне, а природне його виникнення, проростання — це справа не мозкового штурму, не одного дня. Це тривалий процес, навіть не інтелектуальний, а скоріше — медитативний. І не однієї особистості, а людей, об’єднаних спільною ідеєю, які мають уявлення про мистецтво, про естетичні канони.

Ігор Каганець: Сьогодні йде серйозна боротьба за існування між старим і новим. Нам потрібне все, що робить нас сильнішими при мінімальних затратах. Новий арійський стиль — це не питання витребеньок чи якихось відірваних від життя абстракцій. Арійський стиль з його якістю і красою має допомогти нам розбудити дрімаючий в кожній людині боголюдський потенціал, зробити нас ефективнішими і конкурентоспроможнішими.

Після цього почався новий виток активної дискусії, в якій взяли участь Лідія Буцька, Віталій Колісник, Кирило Стеценко, Володимир Щербина, Володимир Ніс, Володимир Манько та інші члени Київського читацького клубу “Перехід-IV”.

На завершення домовилися провести цілу серію зустрічей, присвячених реалізації арійського стилю в музиці, одязі та дизайні, мисленні та мовленні, менеджменті, вихованні, безпеці та зброї.

Наступне зібрання буде присвячене темі “Арійський стиль у музиці”. Про дату його проведення буде повідомлено 8 січня 2004 року (довідки за тел. 044 460-30-21). Головна доповідь — Кирило Вадимович Стеценко, президент Міжнародного фонду ім. Кирила Григоровича Стеценка, музикант, композитор, громадський діяч, засновник Журналу нової еліти ПЕРЕХІД-IV.

----------------------------------
В тему:

Біфуркація-2004

Космічні цикли і практика Великого Переходу

Брахманат Вишня Борія

Музика і політика

Надцивілізація Волі

Міжнародна благодійна організація “Міжнародний фонд ім. Кирила Стеценка”

Головний ресурс еліти – наука, мистецтво і воля

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи