" Лідер Нації"

Чотири роки тому, готуючи статтю «Лідер нації», розмірковував про те, яким повинен бути очільник нашого народу, лідер нації початку XXI століття. Тоді такої Постаті, яка могла б претендувати на цю надважливу роль  я не розгледів...

ЛІДЕР НАЦІЇ

 «Чи діждемося Вашингтона, з новим і праведним законом, а діждемось таки колись!». Т. Шевченко

 Сьогодні є велика потреба в появі нового лідера, який би любив Україну в собі, а не себе в Україні . Головною проблемою є відсутність постаті, яка могла б очолити Націю. Жоден з нинішніх політиків першого ряду не може претендувати на цю важливу роль. Лідер нації – це патріот, який відчуває дух нації, та володіє такими якостями як, мудрість, відвага, почуття справедливості, далекоглядність, глибокі знання історичного минулого і стратегічне бачення майбутнього, відпорність і пристрасна любов до своєї землі.

На потребу часу на роль лідера має з’явитися Постать, яка дбатиме за економічну і військову могутність держави, за Добро і добробут всього українського громадянства.

 Національний лідер на сьогодні і на Велике Завтра, а не нинішні «користувачі території», яких можна класифікувати як ІНЗЕКТО ГОМО, (за термінологією В.Савченко). Їм, у переважній більшості, чужий цей народ, чужа його Велика минувшина, чужа культура, чужа мова. Лише безоглядне, нестримне бажання всю владу підпорядкувати під себе, рухає цими особами.

 Україна очікує на нового Провідника, відповідно до вимог початку 21 століття, національного лідера Всеукраїнського масштабу – від Заходу до Сходу, від Півдня до Півночі. Видатний мислитель, історіософ Юрій Липа у праці «Призначення України» писав: « Найвищий, найвеличніший провідник для українців – це той, що найповніше висловлює собою моральну справедливість. На другім місці треба згадати про те, що він має бути особисто талановитим, і продовжувати давні традиції, і бути зичливим до людей української крови». Це визначення основних рис провідника зовсім не застаріло і є актуальне донині.

Визначний ідеолог Дмитро Донцов, характеризуючи риси українського провідника на перші місця ставив шляхетність, мудрість і мужність. Він також наголошував, що особистість тільки тоді є насправді провідною, коли володіє не лише перерахованими рисами, а й прихильністю всього народу.

За трактуванням Д.Донцова, національна еліта – це «луччі» люди, кількість таких людей в будь-якому суспільстві, як правило незначна.

 У керівництві нашої держави опинилися люди, яких аж ніяк не можна зарахувати до еліти, радше до псевдо-еліти, чи анти-еліти. Вони за притаманними їм рисами не здатні навіть осягнути великі завдання державного характеру, не те що їх впроваджувати. Займаючи не характерні для себе високі становища, вони приносять чимало шкоди.

 Вчорашні і нинішні номенклатурники і їх нащадки (комсомольська шпана), криміналітет, який реінкарнувався в представників великого бізнесу, цинічні безнаціональні кар’єристи без кольорів і відтінків, це і є наш політичний бомонд???

 Філософ Г.Сковорода наголошував, «кожна людина повинна займатися сродним собі ділом». Отже, якби ці люди займалися природними для себе справами, могли б навіть принести користь суспільству.

 Носієм і продуцентом внутрішньої синергії народу є національна еліта – каста кращих «дітей України», що заслужили на це звання великими вчинками і подвижницьким життям, копіткою працею, відкриттями і досягненнями, особистими жертвами в ім’я інтересів і потреб нації. Ця каста (національна еліта) повинна щоденно підтверджувати своє право на кращість. «Суть нашої проблеми – у формуванні будівничої правлячої касти. Була та каста мудра, відважна й сильна морально, була й держава. Була вона слабка, розкладалася й гинула, слабла й держава, хоч би й не була «чайкою при битій дорозі»»,- так визначив головну причину трагічної історії України Дмитро Донцов.

 Сучасний політикум України виявився розділеним на два непримиренні табори. Точилася і точиться боротьба двох сил, одні «моляться» на Захід, інші на Схід. Для перших і других характерне бажання зробити Україну чиєюсь частиною. НЕ ВАРТО ВІКАМИ БУТИ ПРИЧЕПЛЕНИМ ДО «ЧУЖОГО ВОЗА»- ОРІЄНТАЦІЯ НА ВЛАСНІ СИЛИ, ОСЬ ЩО НАМ ПОТРІБНО!

Історія України в минулому знала і СПРАВЖНЮ ЕЛІТУ, ВЕЛИКИХ ПРАВИТЕЛІВ, це правителі філософи – Ярослав Мудрий, Іван Мазепа, Іван Виговський, вождя Українського козацтва – Богдана Хмельницького, видатних діячів 20 століття – М.Міхновського, Є. Коновальця, С.Бандеру, Р. Шухевича. Таких цілісних, незламних, сповнених духом національної ідеї, сміливих людей, дуже не вистачає Україні.  Попри все, Україна має великі шанси утвердитись як одна з провідних держав Європи. Якими складними б не були зовнішні і внутрішні обставини, результат буде залежати, від правильності і послідовності дій нової еліти, а головне, від рівня національного духу і духовності.

Андрій Будкевич. Політичний експерт-журналіст.