Нещодавно відбувся надзвичайно засекречений ритуал, який носить назву "церемонії ключів". Люди, що проводили церемонію, є частиною організації Internet Corporation for Assigned Names and Numbers (ICANN). ICANN відповідає за присвоєння числових Інтернет-адрес вебсайтам і комп'ютерам, а також за трансляцію їх у нормальні веб-адреси, які люди набирають у своїх браузерах. ICANN зберігає таблиці
відповідності числових адрес (з якими простіше оперувати комп'ютерам) і слів (які зручніші для людей).
Якщо хтось колись отримає контроль над базою даних ICANN, він зможе - буквально - контролювати Інтернет. Наприклад, він зможе направити людей на фальшивий банківський сайт замість справжнього і отримати доступ до їх фінансових акаунтів.
З іншого боку, якщо відбудеться будь-яке непередбачене лихо, базу даних ICANN необхідно буде перебудувати. Тому організація знайшла спосіб зробити це, не зосереджуючи занадто багато контролю в руках однієї людини. ICANN обирає сімох людей як охоронці ключів і передає кожному з них справжній ключ до Інтернету. Також вона вибирає сімох запасних утримувачів ключів: разом 14 осіб.
Ці фізичні ключі відкривають депозитні сейфи, розкидані по всьому світу. Усередині цих сейфів знаходяться смарт-карти. Поєднавши сім смарт-карт, ви отримаєте "майстер-ключ". Майстер-ключ являє собою комп'ютерний код, який дає доступ до бази даних ICANN. Чотири рази на рік, починаючи з 2010 року, сім зберігачів ключів зустрічаються на церемонії ключів, на якій вони генерують новий майстер-ключ - тобто, новий пароль.
Заходи безпеки, що вживаються на цій церемонії, безпрецедентні. Мало хто з журналістів, які коли-небудь були на неї допущені, описують, що процедура включає в себе прохід через ряд закритих дверей, забезпечених кодовими замками і сканерами відбитків пальців, щоб потрапити в зал, який повністю екранований від будь-яких електронних комунікацій. Група проводить церемонію ключів, а потім залишає залу по одному.
На цьомувідеови можете побачити найпершу церемонію ключів, яка відбулася у 2010 році:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
Інтернет контролюється 14 людьми, які володіють 7 секретними ключами
Це може звучати як фабула шпигунського роману, проте це правда: Весь Інтернет контролюється за допомогою семи реальних фізичних ключів
Якщо хтось колись отримає контроль над базою даних ICANN, він зможе - буквально - контролювати Інтернет. Наприклад, він зможе направити людей на фальшивий банківський сайт замість справжнього і отримати доступ до їх фінансових акаунтів.
З іншого боку, якщо відбудеться будь-яке непередбачене лихо, базу даних ICANN необхідно буде перебудувати. Тому організація знайшла спосіб зробити це, не зосереджуючи занадто багато контролю в руках однієї людини. ICANN обирає сімох людей як охоронці ключів і передає кожному з них справжній ключ до Інтернету. Також вона вибирає сімох запасних утримувачів ключів: разом 14 осіб.
Ці фізичні ключі відкривають депозитні сейфи, розкидані по всьому світу. Усередині цих сейфів знаходяться смарт-карти. Поєднавши сім смарт-карт, ви отримаєте "майстер-ключ". Майстер-ключ являє собою комп'ютерний код, який дає доступ до бази даних ICANN. Чотири рази на рік, починаючи з 2010 року, сім зберігачів ключів зустрічаються на церемонії ключів, на якій вони генерують новий майстер-ключ - тобто, новий пароль.
Заходи безпеки, що вживаються на цій церемонії, безпрецедентні. Мало хто з журналістів, які коли-небудь були на неї допущені, описують, що процедура включає в себе прохід через ряд закритих дверей, забезпечених кодовими замками і сканерами відбитків пальців, щоб потрапити в зал, який повністю екранований від будь-яких електронних комунікацій. Група проводить церемонію ключів, а потім залишає залу по одному.
На цьому відео ви можете побачити найпершу церемонію ключів, яка відбулася у 2010 році:
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)