29 січня чи 23 фєвраля? Або як стати українцем по духу

Якось тодішній Президент України Віктор Ющенко під час перебування 29 січня 2008 року на станції Крути, де урочисто пошанували 90-ту роковину загибелі трьох сотень українських юнаків у нерівній битві з 5-тисячною зграєю большевистських варварів, запропонував, як для нинішньої ментальності українців по лівий бік Дніпра, нечувану річ... Йому би хотілося, щоб саме цей день в Україні відзначався як День мужності. Тобто, чоловіче свято треба перенести з 23 лютого, яке нині має назву День захисника Вітчизни, на 29 січня… 

Все ще хочеться його спитати: чи розумів пан Президент, якою країною він керував? Коли, навіть тоді – понад 90 років тому, як переповідають історичні хроніки, крутівськи селюки всіляко глузували з купки безвусих студентів, що прибули боронити кордони рідної землі від загарбників. «О, - шамкали селюки, - паничі-самостійнички воювати приїхали, ги-ги-ги!..» Адже вони (селюки) були по суті віддзеркаленням тодішніх очільників УНР. Яскравим представником яких був недолугий бовдур Винниченко, якому належить фраза: «Нам потрібна Україна соціалістична, або, взагалі, ніяка» і який у Москві пропонував Лєніну заарештувати президента ЗУНР Петрушевича, бо він, бачте, виступає за створення української армії та державну самостійність України*.

Ну чим не нинішні ідіоти з Печерських пагорбів?.. От і вийшло, що оті 300 крутівських «спартанців» були своєрідним пропорційним зрізом тодішнього українського суспільства (на одного українського лицаря – кілька тисяч недорікуватих малоросів), яке таки невдовзі само сповна нахльосталося власної крові, що пустила йому армія п’яної матросні і смердючих лаптьожників, яка веде свій родовід саме від 23 «фєвраля».

Нагадаю, це було понад 90 років тому. Попереду були і жорстокі війни, і репресії, і голодомори. А по суті – геноцид українців з боку кремлівського окупанта. Надзавданням якого, говорячи поняттями дарвінізму, був природній відбір. Але відбір у зворотньому напрямку – за роки СССР в УССР найкраще (думаюче, роботяще) було майже ліквідовано. А вижили різні пристосуванці, ледарі, стукачі, які, плодячись, на 60% заповнили нинішні терени центру, сходу та півдня України. Для яких мова предків, славетна вітчизняна історія та здобутки – ніщо. Ще 30% - чужоземці, головно, колишні кріпаки Нєчєнозєм’я, якими окупанти заповнювали спустошені від голоду, репресій та примусових переселень до Сибіру та Далекого Сходу українські терени...

Ну, а як ще можна пояснити такий факт: «западенці», яких лиш 40 років «перетворювали» на совєтський народ, думають в унісон з Європою (навіть, з православними болгарами та румунами) – їм хочеться до ЄС і НАТО, а тут все ще ладні стояти раком під Кремлем та відзначати 23 лютого як День захисника Вітчизни. Якої (чиєї), на фіг, вітчизни!?

... Автор цих рядків винайшов геніальний тест: як визначити українець ви чи малорос, незнаючий свого роду-племені. Візьміть і подивіться меню свого мобільного телефону. Якщо воно українською, ви – українець і не лише за походженням – за духом, а якщо - малоукраїнською говіркою, яка помилково все ще зветься російською мовою, то ви... Але не впадайте у відчай! Автором  розроблено ще й до геніальності простий спосіб того, як виправити це неподобство. Просто візьміть і переведіть меню мобільника в україномовний режим. І ви наче на світ народитись! Ви відразу відчуєте себе частинкою величного етносу, який веде свій родовід ще від аріїв (тобто, з тих часів, коли, з понтом, найдревніші – євреї, єгиптяни, шумери тощо – ще по деревах лазили), який, окрім культури, що ніс у зачумлену середньовічну Європу, заснував Московське, Суздальське, Новгородське та інші князівства. І козаки, і Січові стрільці, і УПА, яка, між іншим, була єдиною військовою організацією, що успішно (аж до 60-х років минулого століття) воювала з Імперією зла, чим спростувала тезу московського «брата» про продажність українців... Все це і багато чого іншого набуде абсолютно нового значення і стане приводом пошани і гордості. А «двадцать трєтьє фєвраля»... Коротше, самі відчуєте, у що воно для вас перетвориться.

… Написане вище не треба сприймати як заклик не відзначати цей день. Навпаки, як не зайвий привід розвіятися і відпочити від сірої буденності, цього дня можна й побухати. Тим більше, що в Совєтській Армії відслужило більшість чоловіків середнього та старшого віку. Просто, разом з тим, не завадило б замислюватись про витоки тієї чи іншої події. Хоча б для того, щоб німці, французи, московіти тощо не сприймали нас – жителів найбільшої європейської країни – безродною біомасою, що має свою державність випадково і помилково.

П.С. Якщо вже так кортить перехилити 23 лютого чарчину-другу, але взападло, бо цього дня плебс за Совєтську Армію бухає, знайте, що 23-го відзначаються ще й всесвітній День стерилізації тварин. А у Чечні (не путінсько-кадирівській) - поминають загиблих у війнах чеченських вояків, у тому числі, жінок і дітей, що загинули за незалежність своєї Ічкерії від московської тиранії. Тож, чим не привід?

*З «Історії України» Наталії Василенко-Полонської

Наш коментар: на тлі останніх подій у Києві та Україні відзначення так званого дня захисників вітчизни варто було б скасувати взагалі. Ми побачили, кому служать так звані захисники і яка у нас вітчизна. Якщо ці дні (в тому числі і 23 лютого) офіційноно не будуть проголошеними днями скорботи за загиблими 20 лютого українцями, кожна людина має сама собі скасувати це "свято". Як відомо, 1999 року Леонід Кучма, мавпуючи РФ, нав’язав українцям „день захисника вітчизни” в якості державного свята.

Гравець: 
Олена Каганець

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка