Федеральний суд США постановив, що місто Детройт неплатоспроможне, не зважаючи на позови кредиторів. Влада колишньої автомобільної столиці США оголосила про банкрутство через неможливість погасити 18-мільярдні борги. Це найбільше муніципальне банкрутство в історії США, яке оскаржували і оскаржують у суді кредитори і пенсійні фонди. На їхню думку, процедура суперечить законодавству штату. Але Ford схвалив банкрутство Детройта.
Як відомо, Детройт був батьківщиною суто американскої промисловості. Автомобіль для американців - це все: він приніс їм свободу, майже рівність і велику-велику мобільность. Справедливості заради відзначу, що пальне в США в рази дешевше, ніж в Європі і Україні. Коли я запитала в одного знайомого американця, чому в їхній багатій країні таке дешеве пальне, він сказав, що американці багато їздять, в США не уявляють життя без машини і, взагалі, США - велика країна (велика - в значенні за розміром, мав він на увазі). Така логіка. Але не про це. А про банкрутство міста, яке може стати "першим дзвіночком", початком краху американської мрії.
Автоконцерн Ford — один з найкрупніших працедавців Детройта — привітав початок процедури банкрутства міста, повідомила The Financial Times. Фінансовий директор компании Боб Шэнкс вважає, що реструктуризація боргів Детройта позитивно вплине на Ford и на всю американську автопромисловість.
Процедура банкрутства Детройта стартувала 18 липня 2013. Це не перше американське місто-банкрут, але перший мегаполіс такого рівня. Від того, як поведе себе в цій ситуації американський уряд, залежить доля не лише Сполучених Штатів, а й світової економіки, пише на своїй сторінці у Фейсбуці Олександр Зленко. І справа не тільки в 18,5 млрд. доларів боргу самого Детройта. Керівництво міста та лідери профспілок просять федеральний уряд допомогти місту і борги викупити.
Адміністрація президента Обами опиняється в скрутному становищі: якщо вона погодиться на цей крок, то прецедент підштовхне інші міста і штати-банкрути просити федеральної допомоги. І не варто забувати, що на межі банкрутства перебуває штат Каліфорнія. Його боргові зобов'язання за одними оцінками становлять зараз 848 млрд доларів, за іншими - вже перевищили трильйон доларів!
Що ж до причин, що призвели гігант світового автомобілебудування: Олександр Зленко вважає головною причиною, яка породила всі інші, майже повну залежність міського керівництва від політики. Ця тенденція тривала протягом близько 60 років. Верховенство політики на рівні міського менеджменту виключало здорову управлінську логіку.
З кінця 30-х років місто весь час йшло на поводу профспілок. Так, враховувати інтереси профспілок було необхідно, але ж слід було шукати компроміс, економічний компроміс. Поступові і практично безумовні поступки вимогам профспілок протягом двадцяти років - до кінця 50-х - не були значущими для міської економіки. Це був період зростання автоіндустрії, і в місті, в якому влаштувалися всі найбільші американські автомобільні компанії, ніхто тоді не замислювався про прийдешню конкуренцію та її наслідки. За відсутності прогнозування та диверсифікації міської економічної інфраструктури принцип тотальних поступок профспілкам робив місто беззахисним перед обличчям нових економічних реалій. У кінці 50-х в Детройті зникло кілька промислових гігантів - «Студебеккер», «Пекард». Не кажучи про безліч дрібнішх компаній.
У 1967 році в Детройті стався бунт чорношкірих. Було розграбовано 2509 бізнесів, зруйновано 412 будівель, 43 людини вбито, 467 - поранено. І це в місті, де був розвинений середній клас чорношкірих. Розпочався відтік білого населення в передмістя, за ними місто стали залишати і афроамериканці, що відносяться до середнього класу.
У 1974 році мером стає Коулмен Янг, чорношкірий расист, який у всіх бідах звинувачував білих. Проведена ним політика - це тільки політика, а не керівництво містом - призвела до різкого скорочення населення в місті, яке величезними темпами втрачало найбільш здібних платників податків. Середній клас - білі, а за ними і чорні - втікали з Детройта.
Крім того, за двадцять років мерства Янга керівництво міста фактично зрослося з профспілками: адміністрація задовольняла всі їхні вимоги, а профспілки у свою чергу забезпечували голосування за демократів. До 1994 року, коли Янга нарешті змінили на посту мера, місто вже мало непомірні борги. Але ніхто з наступних мерів нічого не робив для кардинального пожвавлення економічного та соціального життя.
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
Детройт - місто-банкрут. Або кінець "американської мрії"?
Світ:
Федеральний суд США постановив, що місто Детройт неплатоспроможне, не зважаючи на позови кредиторів. Влада колишньої автомобільної столиці США оголосила про банкрутство через неможливість погасити 18-мільярдні борги. Це найбільше муніципальне банкрутство в історії США, яке оскаржували і оскаржують у суді кредитори і пенсійні фонди. На їхню думку, процедура суперечить законодавству штату. Але Ford схвалив банкрутство Детройта.
13081102r.jpg
Як відомо, Детройт був батьківщиною суто американскої промисловості. Автомобіль для американців - це все: він приніс їм свободу, майже рівність і велику-велику мобільность. Справедливості заради відзначу, що пальне в США в рази дешевше, ніж в Європі і Україні. Коли я запитала в одного знайомого американця, чому в їхній багатій країні таке дешеве пальне, він сказав, що американці багато їздять, в США не уявляють життя без машини і, взагалі, США - велика країна (велика - в значенні за розміром, мав він на увазі). Така логіка. Але не про це. А про банкрутство міста, яке може стати "першим дзвіночком", початком краху американської мрії.
Автоконцерн Ford — один з найкрупніших працедавців Детройта — привітав початок процедури банкрутства міста, повідомила The Financial Times. Фінансовий директор компании Боб Шэнкс вважає, що реструктуризація боргів Детройта позитивно вплине на Ford и на всю американську автопромисловість.
Процедура банкрутства Детройта стартувала 18 липня 2013. Це не перше американське місто-банкрут, але перший мегаполіс такого рівня. Від того, як поведе себе в цій ситуації американський уряд, залежить доля не лише Сполучених Штатів, а й світової економіки, пише на своїй сторінці у Фейсбуці Олександр Зленко. І справа не тільки в 18,5 млрд. доларів боргу самого Детройта. Керівництво міста та лідери профспілок просять федеральний уряд допомогти місту і борги викупити.
Адміністрація президента Обами опиняється в скрутному становищі: якщо вона погодиться на цей крок, то прецедент підштовхне інші міста і штати-банкрути просити федеральної допомоги. І не варто забувати, що на межі банкрутства перебуває штат Каліфорнія. Його боргові зобов'язання за одними оцінками становлять зараз 848 млрд доларів, за іншими - вже перевищили трильйон доларів!
Що ж до причин, що призвели гігант світового автомобілебудування: Олександр Зленко вважає головною причиною, яка породила всі інші, майже повну залежність міського керівництва від політики. Ця тенденція тривала протягом близько 60 років. Верховенство політики на рівні міського менеджменту виключало здорову управлінську логіку.
З кінця 30-х років місто весь час йшло на поводу профспілок. Так, враховувати інтереси профспілок було необхідно, але ж слід було шукати компроміс, економічний компроміс. Поступові і практично безумовні поступки вимогам профспілок протягом двадцяти років - до кінця 50-х - не були значущими для міської економіки. Це був період зростання автоіндустрії, і в місті, в якому влаштувалися всі найбільші американські автомобільні компанії, ніхто тоді не замислювався про прийдешню конкуренцію та її наслідки. За відсутності прогнозування та диверсифікації міської економічної інфраструктури принцип тотальних поступок профспілкам робив місто беззахисним перед обличчям нових економічних реалій. У кінці 50-х в Детройті зникло кілька промислових гігантів - «Студебеккер», «Пекард». Не кажучи про безліч дрібнішх компаній.
У 1967 році в Детройті стався бунт чорношкірих. Було розграбовано 2509 бізнесів, зруйновано 412 будівель, 43 людини вбито, 467 - поранено. І це в місті, де був розвинений середній клас чорношкірих. Розпочався відтік білого населення в передмістя, за ними місто стали залишати і афроамериканці, що відносяться до середнього класу.
У 1974 році мером стає Коулмен Янг, чорношкірий расист, який у всіх бідах звинувачував білих. Проведена ним політика - це тільки політика, а не керівництво містом - призвела до різкого скорочення населення в місті, яке величезними темпами втрачало найбільш здібних платників податків. Середній клас - білі, а за ними і чорні - втікали з Детройта.
Крім того, за двадцять років мерства Янга керівництво міста фактично зрослося з профспілками: адміністрація задовольняла всі їхні вимоги, а профспілки у свою чергу забезпечували голосування за демократів. До 1994 року, коли Янга нарешті змінили на посту мера, місто вже мало непомірні борги. Але ніхто з наступних мерів нічого не робив для кардинального пожвавлення економічного та соціального життя.
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи