Три «О» Доброї Новини: Оновлюйся! Організовуйся! Озброюйся!

Формування організації оновлених людей дозволяє увійти в простір Царства божого. Але це тільки половина справи, адже в цьому гармонійному просторі подій ще треба надійно закріпитися. Це не просто, адже навколишній світ дедалі більше занурюється у Простір боротьби і Простір страждань. Як врятуватися від них дітям Божим?

Ми вже говорили, що всі події Євангелія є одночасно і пригодами, і наукою, і пророцтвами. Головною ж метою Доброї Новини є досягнення спільнотою оновлених людей вищого рівня буття і закріплення на ньому. Мовою сучасної метафізики цей простір подій називається Простором волі, в євангельських термінах – Царством божим.



1. ОНОВЛЮЙСЯ!



«Царство боже близько; оновлюйтесь і вірте в Добру Новину!» (Марко 1.15). Для того, щоб піднятися у простір Царства божого, людина повинна стати «легшою», їй треба скинути тягар інформаційного бруду: негативних емоцій, образ, заздрощів, страхів, тривог, ненависті, песимізму, депресії тощо. Для цього треба наповнити душу світлом, позитивним мисленням, радістю від споглядання краси Всесвіту і радістю від здійснення добрих справ: «Хай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небесах» (Матвій 5.16).



Для того, щоб підняти настрій, учні Ісуса Хреста віталися словом «Радій!» Гелленською воно звучить як «Хайре!» (Χαῖρε). Одне з його значень – «Будь здоровий!» Це привітання ще можна перекласти українською як «Ярій!» – будь сонячно сильний (згадаймо: «Ярій, душе. Ярій, а не ридай» – Василь Стус).



Для підбадьорення людей Ісус ще використовував слово «Дерзайте!», гелленською – θαρσεῖτε, читається «тарсейте». Це значить: дійте сміливо, бадьоро, рішуче, нічого не бійтеся. «Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика» (Матвій 5.12), «Просіть, і дасться вам; шукайте, і найдете; стукайте, і відчинять вам» (Матвій 7.7).



Сонячний, позитивний, арійський світогляд в поєднанні зі світлими думками, чистою мовою, добрими справами і легким, здоровим харчуванням підносять людину догори, у вищий простір земного буття (див.: Здоров’я людини і простори буття).



Тоді людина оновлюється світоглядно, психічно і фізично, перед нею відкривається брама Простору волі – Царства божого. Але щоб рухатися далі, вже не достатньо індивідуальних зусиль. Тут потрібні колективні дії організованої спільноти однодумців.



2. ОРГАНІЗОВУЙСЯ!



Формування духовної громади Ісус розпочав з енергійної проповіді по всій Галілеї. Вона привернула увагу зацікавлених і дозволила зібрати учнів. Кращих з них Ісус назвав апостолами (гелленське απόστολος, «посланець»), тобто своїми повноважними представниками. «Учням на той час було, вірогідно, років по двадцять» (Макдональд Уильям. Библейские комментарии для христиан. Новый завет. — Bielefeld: CLV, 2000 — С. 64).



Апостоли пройшли спеціальну підготовку: Ісус дав їм правильний світогляд, розкрив таємниці Царства божого і вічного життя, навчив правильній молитві і застосуванню сили Слова. Добра Новина розповідає, як Він передавав їм мистецтво зцілювати людей, ходити по воді, заспокоювати бурю і вітер, управляти небесним вогнем, ставати невидимим (докладніше у книзі «Пшениця без куколю»).



Всі апостоли, за винятком Іуди Іскаріота, були галілеянами. Іуда Іскаріот зрадив свого Вчителя і автоматично перестав бути Його посланцем–апостолом. Тому апостолами були і залишаються тільки ці 11 галілеян: Яків та Іван (Воанергес), Симон (Петро), Андрій, Яків син Алфея, Пилип, Симон з Кани, Матвій, Натанаїл син Птоломея, Хома і Тадей.



Більше ніхто крім них не може називатися апостолом, оскільки тільки вони отримали ініціацію персонально від Ісуса Хреста. Відповідно, немає ніяких «апостолів від 70-ти», а щодо «первоверховного святого апостола Павла», то це взагалі хуцпа, адже цей іудей Савл належав до секти фарисеїв, ніколи не бачив і не чув Ісуса, а свою кар’єру розпочав з переслідування й убивства хрестиян. «Якщо хочеш зрозуміти явище, то подивися, з чого воно почалося» – говорить давня мудрість.



Сформована Ісусом духовна громада, що складала основу Руху за Царство боже, мала таку єрархічну структуру:



1. Засновник, Вчитель і Керівник (господь) – Ісус Хрестос.



2. Перше, внутрішнє коло – апостоли Іван, Яків і Петро. Ісус їх брав з собою майже завжди. Інколи до внутрішнього кола долучався брат Петра – апостол Андрій, який був скарбником (донині в українській традиції пожертви на церкву називаються «Андріїв гріш»).



3. Друге коло – решта 9 апостолів. Кожний апостол внутрішнього кола, вірогідно, керував своєю трійкою апостолів.



4. Третє коло – учні. Кожною групою учнів керував один з апостолів. До учнів також належали чоловіки і жінки, які підтримували Рух особистою участю і грошовими внесками: «Іванна, жінка Хузи, Геродового управителя, Сусанна та багато інших, що їм помагали зо своїх маєтків» (Лука 8.3). Коло учнів Ісуса складалося переважно з представників галілейської еліти.



5. Зовнішнє коло – прихильники Руху, що перебували в духовному і організаційному зв’язку з Ісусовими учнями.



Ієрархічна структурованість громади підпорядковується духовній єдності і братерській любові: «Ви ж не давайте себе звати: учитель; один бо ваш Учитель, а ви усі брати. Та й отця собі теж не іменуйте на землі: один бо у вас Отець — той, що на небесах. Ані наставниками не давайте себе називати, один бо ваш Наставник – хрестос» (Матвій 23.8–10). Тобто учителем є Ісус, а наставник (еволюційна мета) – стан боголюдини (хрестос).



Чим вищий рівень людини в організаційній ієрархії, тим більше вона віддає себе громаді та ідентифікує себе з нею: «Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, і їхні вельможі утискають їх. Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх» (Марко 10.42–44).



Цю настанову Ісус красномовно підтвердив під час «Таємної вечері»: «Під час вечері, коли диявол уже вклав у серце Іуди Іскаріота, щоб Його зрадив, Ісус встав від вечері, скинув одежу, узяв рушник і підперезався. Тоді налив води до умивальниці й почав умивати учням ноги й обтирати рушником, яким був підперезаний... Обмивши їм ноги, надів знову одежу, сів до столу й каже до них: Чи знаєте, що Я зробив вам? Ви звете мене: Учитель, Господь, і добре кажете, бо Я таким є. Коли, отже, Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному. Я дав вам приклад, щоб, як Я зробив вам, так і ви робили» (Іван 13.2–15).




Зрада Іуди Іскаріота є виразним попередженням на майбутнє. Слово «іс-Каріот» означає «той, що з Каріота», тобто з іудейського поселення Каріот. У такий спосіб Євангеліє вирізняє Іуду від решти 11 апостолів, бо він був серед них єдиним іудеєм. Ось як про нього пише «Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона»: «Він був єдиним іудеєм серед апостолів, які всі були галілеянами, і виправдав собою давнє прислів’я "галілеянин любить честь, а іудей — гроші"».



Якщо підсумувати настанови Доброї Новини щодо організації, то їх можна звести до п’яти пунктів:



1. Громада керується ідеєю духовного, психічного і фізичного оновлення людини та її боголюдської самореалізації в Царстві божому згідно з задумами Творця Всесвіту. Тому головний напрямок діяльності – цілительство: виховання духу, навчання душі і оздоровлення плоті.



2. Всі члени громади – духовні брати і сестри, ближні («Люби ближнього твого, як себе самого» – Матвій 22.39).



3. Чим вищий рівень організаційної ієрархії, тим інтенсивніше служіння громаді.



4. Організаційну основу громади становить етнічно однорідне арійське ядро (жодного чужинського «іуди» – потенційного зрадника).



5. Головні зусилля спрямовуються на роботу з дітьми і молоддю.



Формування організації оновлених людей дозволяє увійти в простір Царства божого. Але це тільки половина справи, адже в цьому просторі подій ще треба надійно закріпитися. Це не просто, адже навколишній світ дедалі більше занурюється у Простір боротьби і Простір страждань. Як врятуватися від них дітям Божим?



3. ОЗБРОЮЙСЯ!



У четвер 22 березня 31 року, під час святкування Арійського Нового року, більше відомого як «Таємна вечеря», Ісус Хрестос виконав з апостолами традиційний Арійський обряд побратимства: вони спожили розділений Ісусом новорічний коровай-паску і випили по колу з однієї чаші святковий виноградний напій. «Далі сказав їм: як Я вас посилав без калитки, без торби, без взуття, хіба вам чого бракувало? Нічого, — відповіли. І Він до них промовив: Тепер же хто має калитку, хай візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч. Вони сказали: Господи! Ось два мечі тут. Він відповів їм: Достатньо» (Лука 22.35–38).



Мечами були озброєні двоє апостолів – рідні брати Петро і Андрій. Ісус сказав, що цього достатньо, отже настанова озброюватися не стосується поточної ситуації. Більше того, протягом наступних двох днів – п’ятниці і суботи 23 і 24 березня – учні були тільки спостерігачами подій, тож не було сенсу щось продавати і купляти мечі.



Отже, це пророцтво, що стосується майбутніх часів, а саме ситуації кризового переходу від старого до нового циклу. Сенс цієї настанови Ісуса Хреста полягає к тому, що треба буде відмовитися від частини комфорту, а звільнені кошти вкласти в озброєння.



Ми вже знаємо, що перебування у Просторі волі супроводжується станом абсолютної захищеності. Здавалось би, виходь у цей простір і не переймайся навколишніми загрозами. В чому проблема?



По-перше, надійний збройний захист потрібен протягом переходу до Простору волі, коли значна частина спільноти ще перебуває у Просторі боротьби. Спроможність вчинити рішучий опір відлякує хижаків.



По-друге, потужна озброєність допомагає закріпитися у Просторі волі, адже надає впевненості, натомість слабкий захист провокує страх і тривогу, а це відразу ж тягне донизу – в несприятливі простори подій.



По-третє, озброєність є складовою примордіального (першопочаткового) Архетипу Вепра – «еволюційної трійці» Білої раси, що забезпечує їй успішний розвиток: Святість – Озброєність – Плодючість.



Настанову «Озброюйся!» треба розуміти в широкому сенсі: вона включає не тільки технологічну та інтелектуальну оснащеність, а також економічну самодостатність, харчову безпеку і здоровий генофонд, ефективну державну організацію, сонячний інформаційний простір, високий рівень етнічної культури і передовий світогляд.



Отже, Добра Новина дає нам настанови для опанування Простору волі – Царства божого.



Для підйому до нього необхідне індивідуальне оновлення світогляду, психіки і плоті.



Для входження у цей простір необхідне колективне зусилля організованої громади.



Для закріплення громади в просторі Царства божого потрібна тотальна озброєність – спроможність до надійного самозахисту всіх складових свого життя.



Це відповідає трьом фазам ініціації. Нагадаємо, що ініціація (від лат. initiare – «починати») – це стрибок на вищий рівень розвитку і започаткування на ньому нового життя, часто з набуттям нового соціального статусу. Прикладом ініціації можна вважати перші кроки дитини, перші слова, перше плавання у воді, перший статевий досвід, перший бій. Ініціація складається з трьох частин: 1) підготовка, 2) перехід на вищий рівень, 3) закріплення на цьому рівні.



Таким чином, здобуття Царства Божого – це ініціація у Просторі волі.



Продовження: Модель «Галілея»: програма-інсталятор Золотої доби






В тему:



Діти у Просторі волі



Абсолютна захищеність у Просторі волі




Чому трипільці були озброєні до зубів



Прискорення подій, левітація і телепортація у Просторі волі



Слово – найпотужніший засіб керування реальністю



Добра Новина: настанови для Дітей блискавки



Галілея і хрестиянство: українські корені



Воанергес: Церква дітей блискавки



Три плани Доброї Новини: пригоди, наука, пророцтво



Добра Новина про Царство боже



Здоров’я людини і простори буття



Гравець: 
Народний Оглядач

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка