Структурування егрегора Народу Вепра. Боги арійських варн.

Арії усвідомили, що розвиток людини найкраще відбувається в середовищі своєї варни. Варнове служіння розглядали як шлях людини до виконання нею свого божественного призначення. Так виникло уявлення про шлях брахмана, шлях кшатрія і шлях господарника. Кожен з цих шляхів володіє суттєвими особливостями, тому кожна варна має свого бога. Всі інші боги-егрегори були похідними від цих трьох головних варнових богів-егрегорів.

Початок:



Всесвіт, Сварга, Брахма



Три поверхи духовного світу



Фізичний світ: душа, плоть, реінкарнація



Нова раса



Перша людська раса – неоантропи



Егрегори



Егрегор Сварога – Творця Всесвіту



Егрегор Лади – Матері Землі



Хрест – графічний аналог жовто-блакитного прапора



Культ вепра – вчителя і захисника



Три настанови Святого Вепра



Стратегія Вепра



Свята трійця Борії



Адам – першолюдина Білої раси



Перша релігія людства



Неолітична революція. Арійські варни Гіперборії



Продовження:



Бог-егрегор варни підтримує її цілісність, дозволяє обмінюватися інформацією та енергією поза часом і простором. Варнові боги мали різні імена у слов’ян, кельтів і скандинавів, а проте виконували тотожні функції:



Велес, Луг, Один – зв’язок зі світом божественним, духовним і психоенергетичним, сакральні знання, вища магія, наука, музика, цілительство, правильна організація держави і економіки, правильне ведення війни;



Перун, Тараніс, Тор – практична реалізація захисту, боротьби, війни;



Дажбог, Дагда, Фрейр – родючість, плодючість, мирна праця.



У слов’ян всі три варнові боги-егрегори називалися Сварожичами, бо були синами Сварога (Творця Всесвіту) і Матері Землі, тобто поєднували в собі божественне і земне начала.



У скандинавській міфології залишилася згадка про те, що бог брахманів Один був сином Бора. Це вказує на те, що головними спадкоємцями мудреців Землі Вепра стали арійські брахмани-друвіди-волхви, які іменували себе «вепрами». Вепр був їхнім анімалістичним символом. Як пише Рене Генон, друвіди «були істинними спадкоємцями Примордіальної традиції, і символ за самою своєю суттю «борійський» – символ вепра – був їхнім набутком». (Генон Рене. Символы священной науки: Пер. с франц. – М.: Беловодье, 1997. – 496 с., с. 196).



Якщо символом брахманів був Вепр, то символом воїнів став Тур (Тор), арійські титули кшатріїв Яр-тур і Буй-тур зафіксовані в «Слові о полку Ігоревім» («І рече йому Буй Тур Всеволод...», «Яр Туре Всеволоде!»...), а також у давньошумерській літературі (напр., у пісні «Коли я, володарка, сяяла в небесах»).



Неважко побачити, що соціальні функції брахманів, кшатріїв і вайш’їв відповідають трьом складовим архетипу Вепра – святість, войовничість, плодючість. Це значить, що в арійський період егрегор Народу Вепра структурувався на три спеціалізовані егрегори: «Велес», «Перун», «Дажбог». Це сприяло глибшому розкриттю головних соціальних функцій і кращій самореалізації людей, що їх виконують.



Внаслідок згаданих соціально-релігійних новацій Вепр перестав бути тотемною твариною. Відповідно, була знята заборона на споживання м’яса вепра, стрімко розвинулось свинарство, а висока культура обробки свинини стала візитною карткою арійських народів. І тим не менше, ставлення до вепра як до священної тварини збереглося на Землі Вепра – в Україні: «коління кабана» донині є ритуалом збереження єдності роду, м’ясо обов’язково освячується і споживається разом з родичами і сусідами. По суті, у традиційні свідомості свинина залишилася не продуктом харчування, а ритуальною стравою, яку вживають на Різдво (зимове сонцестояння), Паску (весняне рівнодення) і на великі торжества (весілля, ювілеї, місцеві свята тощо).



Попри структурування народного егрегора на три складові, загальна будова Арійської релігії залишилася без змін, хоча кожна її складова, вочевидь, зазнала розвитку. Зокрема, збереглися уявлення про реінкарнацію:



«Для літописних слов’ян все суще на землі існувало лише в приналежності до роду, який мав своїх духів-покровителів. Рід включав не тільки живих, а й померлих предків і ненароджених нащадків. Предок, помираючи, не залишає свій рід назовсім, він іде в потойбічний світ за новим тілом. Згодом він повертається до життя через лоно жінки. Звідси бере початок звичай давати імена предків новонародженим. Отже, народження уявлялося як прихід тих прародичів, які відійшли... За покійником не годилося плакати. У найдавніші часи його смерть уявлялась як перехід до гурту предків, що померли раніше. Тому похорон-поминки (тризна) обертався своєрідним святом, що мало символізувати перемогу життя над смертю» (Історія релігії в Україні. Том 1. За ред. Б. Лобовика. – К.: Укр. Центр духовн. культури, 1996–1998. – 384 с., с. 131).



Так само залишилися уявлення про Творця Всесвіту Сварога. Ненька Україна почала уявлятися не як повногруда і вагітна жінка, а як незаймана дівчина, готова до творчого зачаття народом Гіперборії.



Гіперборійська Лада

Гіперборійська Лада – Ненька Україна трипільської доби (Трипільська археологічна культура, початок V тис. до н. е., пос. Бернове-Лука Чернівецької області)




На відміну від борійців, орієнтованих на точне дотримання усталених колективних норм, арійці робили наголос на індивідуальне самовираження, персональну творчість – в естетиці, піснях, одязі, винаходах, бойових подвигах.



Продовження: Першолюдина Арійської раси





В тему:



Згадай себе!



Варнова самоорганізація і принцип Пітера



Українська цивілізація



Михайло Відейко: “55% українців походять від трипільців”



Трипільська культура – первень українського народного мистецтва



ЕЛІТА



Еліта, псевдоеліта, контреліта



Гравець: 
Народний Оглядач

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка