Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
31

3. Підводна частина корпоративного айсбергу

Світ:

Кожна людина має вроджені здібності до діяльності в певному секторі суспільного розподілу праці. Йдеться не про конкретну професію, а те, що називається “системною функцією”. В попередньому розділі ми вже розглянули сутність системних функцій Програматора і Ефектора. Може здатись, що їх цілком достатньо для нормального розвитку організації. Ну справді, Програматор визначає попит на послуги корпорації, а Ефектор їх надає. Багато організацій працює саме за такою схемою. Що ж в цьому поганого? Та нічого, за винятком деяких прикрих “дрібниць”, серед яких — внутрішній хаос, висока плинність кадрів і хронічна загроза розвалу.

Річ у тім, що робота Програматора і Ефектора — це найбільш помітна складова діяльності корпорації. Те, що лежить на поверхні, це видима частина корпоративного айсбергу. Тому у непосвячених складається ілюзія, що це і є справжня ділова активність, а все інше — на другому і третьому місцях.

Однак не менш важливою є діяльність, спрямована на внутрішній розвиток самої організації. Очевидно, що вона діаметрально протилежна розглянутій вище діяльності щодо взаємодії з навколишнім світом. Тому для її компетентного виконання необхідні люди з іншими психологічними якостями. Вони мають бути внутрішньо зорієнтованими не стільки на контакти з зовнішнім оточенням, скільки на впорядкування внутрішнього простору організації, більш схильні не до розширення, а до поглиблення. Ми вже згадували про цих людей у статті 1. Створи свою корпорацію!, і навіть навели короткий тест для їх визначення. Всі вони дуже різні, але їх об’єднує одна спільна риса — інтроверсія.

Робота, спрямована на впорядкування і розвиток фірми як цілісного організму, зводиться до виконання двох протилежних системних функцій. З деякими застереженнями їх можна назвати тактикою і стратегією. Однак в органічному менеджменті для їх позначення існують точні терміни — “Синхронізація” і “Корекція”.

СИНХРОНІЗАТОР: ТОЙ, ХТО НАВОДИТЬ ПОРЯДОК

Жодна організація не зможе нормально працювати, якщо в ній не буде внутрішнього ладу. Чіткий документообіг, своєчасне виконання внутрішніх графіків, трудова дисципліна, швидка реакція на внутрішні зміни, ефективна взаємодія між співробітниками, забезпечення їх оперативною інформацією — ці та інші функції “синхронізації” найкраще виконують сенсорні інтроверти.

Завдяки інтроверсії вони зосереджуються на внутрішніх процесах організації, прагнуть вдосконалити внутрішні зв’язки, підвищити їхню якість і надійність. Цим вони відрізняються від екстравертів, котрих більше цікавлять події в навколишньому світі.

Завдяки сенсориці вони мислять дуже конкретно, серйозно ставляться до дрібних деталей, добре знаються на фактичному стані речей, мають швидкі реакції. В цьому їм часто допомагають добре розвинені дотик, нюх, слух тощо. Всіма цими якостями вони вигідно відрізняються від інтуїтів, котрі більше цікавляться не конкретними, а загальними питаннями.

Які підрозділи належать до Синхронізаторів? Це, наприклад, бухгалтерія, диспетчерська служба, комп’ютерний центр, контрольно-ревізійна група, відділ технологій і менеджменту, секретаріат, охорона, буфет, транспортний відділ, ремонтно-технічні служби тощо. Фактично, Синхронізатори створюють сприятливі умови для життєдіяльності організації, за яких її співробітники в найменшій мірі відволікаються від своєї безпосередньої роботи, але завжди знаходяться в курсі всіх подій, добре взаємодіють і підтримують одне одного.

Керуючи внутрішніми інформаційними потоками, Синхронізатори фільтрують інформацію, відсікають інформаційні шуми і дезинформацію. Завдяки цим трудягам “невидимого фронту” дії зовнішніх елементів системи — Програматора і Ефектора — набувають чіткості і узгодженості.

КОРЕКТОР: ТОЙ, ХТО СПРЯМОВУЄ
Програматор, Ефектор і Синхронізатор тісно пов’язані з поточною діяльністю організації, їхній головний девіз: “Тут і тепер!”, або, в американському варіанті — “Action, action, action!”. Всі разом вони здатні успішно вирішувати оперативні завдання. Однак без правильної стратегії їхні зусилля будуть зведені нанівець.

Елемент, який випрацьовує стратегію розвитку системи, називаємо Коректором. Чому не "стратегом"? Тому, що його призначення має глибший сенс, для позначення якого в розмовній мові просто немає еквіваленту, що й змусило ввести цей термін.

Коректор — це той, хто має здатність відриватись від клопотів поточного моменту, спостерігати свою систему дещо збоку, в ролі стороннього спостерігача (залишаючись при цьому органічною складовою системи) і давати поради більш загального, глобального, стратегічного характеру. Це той, хто вміє "подорожувати в часі" і бачити як минуле своєї системи, так і її майбутнє. Це той, хто відчуває тонкі, невидимі зв'язки і має схильність до умоглядності. Це той, кого не введе в оману хвилювання на поверхні води — він поринає в глибину і намагається зрозуміти сутність об'єктів і явищ. Неважко здогадатися, що коректор — це інтуїтивний інтроверт.

Слово коректор походить від латинського “corrigere” — спрямовувати, направляти. Куди ж Коректор спрямовує свою організацію? В чому полягає його робота?

По-перше, Коректор більше за інших думає про те, що буде в майбутньому. Але він не лише займається стратегічним плануванням, але на практиці створює умови для досягнення стратегічних цілей.

По-друге, Коректор відповідає за кадрову політику, оскільки люди — це головний стратегічний ресурс.

По-третє, він забезпечує цілісність організації на великих часових проміжках, створює умови для теплих і справедливих стосунків між її членами.

Функції Коректора найчастіше виконують відділ стратегічного планування, відділ кадрів, центр навчання і підвищення кваліфікації.

Однак функції Синхронізатора і Коректора не вичерпуються лише виробничою діяльністю. Згадаймо, що в стінах організації часто протікає половина нашого життя. Якісна діяльність Синхронізатора і Коректора здатна зробити його радісним, осмисленим, одухотвореним. В справжній корпорації людина вливається у велику родину, що робить її життя більш цікавим, повноцінним і захищеним.

Висновки:

1. Діяльність корпорації можна розділити на зовнішню (взаємодія з навколишнім світом) і внутрішню (розвиток самої організації).

2. Зовнішня діяльність включає виконання двох протилежних системних функцій:

а) отримання інформації про зовнішнє середовище, наприклад, про попит на послуги корпорації, про дружні і конкуруючі організації, можливості фінансування, зміни в законодавстві;

б) надання послуг, вплив на зовнішній світ, формування суспільної думки, реалізація проектів.

3. Внутрішня діяльність також складається з двох протилежних функцій:
а) виконання оперативних завдань, наприклад, забезпечення внутрішніх інформаційних потоків, діловодство, облік і контроль, охорона;

б) виконання стратегічних завдань, серед яких довгострокове планування, кадрова робота, підвищення кваліфікації персоналу.

4. Діяльність організації потребує узгодженого виконання чотирьох системних функцій:

— Відслідковування змін у зовнішньому світі;

— Виконання внутрішніх оперативних завдань;

— Виконання внутрішніх стратегічних завдань;

— Надання послуг, реалізація проектів, виробництво і продаж товарів.

5. Компетентне виконання кожної системної функції потребує людей, які мають для цього певні внутрішні якості, пов’язані з вродженими здібностями:

ПРОГРАМАТОР: інтуїтивний екстраверт;

СИНХРОНІЗАТОР: сенсорний інтроверт;

КОРЕКТОР: інтуїтивний інтроверт;

ЕФЕКТОР: сенсорний екстраверт.

Далі буде.

Попередні статті:

Клуб знайомств “Перехід-IV”: для тих, хто прагне більшого

1. Створи свою корпорацію!

2. Очі та руки вашої організації

Поширити цю сторінку: