КРИЗА! Очищаюча криза, яка, здається - єдина - здатна прочистити мозок тим, у кого він ще залишився…
…Офісний планктон, який заробляє втричі менше, ніж я - бере квартири та новесенькі тачки в кредит, підписуючись під боргову кабалу хіба не на 50 років, “зависає” в розважальних центрах, їздить у відпустки на модні курорти. Шмаркачня по 12-13 років ходить з мабілами по 600-700 баксів в шмотках, дорожчих, ніж мої, разів в п’ять. Пафосні кабаки, дискотеки та клуби набиті народом вщент. А деякі менеджери середньої ланки настільки збожеволіли від орієнтації на “статусність”, що купують квартири у центрі по 400 тисяч під 30% річних у кредит - бо у типовій панельці на смердючій Оболоні вони, бачте, жити не можуть…
Кожен, кому обломилося трохи бабла - мріє замутити якусь спекуляцію, наприклад - земельну, взагалі при цьому не розуміючись на цих питаннях. Бо вони, бачте, чули, що багато хто на цьому піднявся…
…Практично ніхто не хоче просто_чесно_працювати та ПОСТУПОВО нарощувати свій добробут та рівень життя. Майже жодна дитина не мріє стати МАЙСТРОМ - “золоті руки” - мрії про халяву та розваги заполонили мозок. Роботодавці скаржаться, що пролетаріат став вимираючим класом - неможливо навіть за непогані гроші найняти реально толкового інженера, агронома, технолога, зварювальника, токара… І навіть комбайнери не хочуть працювати - вони стоять на біржі, отримують “пособіє по бєзработіцє”, а за кермо готові сісти лише за “чорний нал”… Справедливості заради слід зазначити, що роботодавці і самі доклалися до цієї ситуації, бо багато років поспіль платили пролетаріату копійки, змушуючи його шукати кращої долі за межами України чи перекваліфіковуватись в торгаші.
Коротше, покоління пост-совкових українців дорвалося до красивого життя. Людям нібито повністю відшибло мозок, і вони не бажають визнавати, що нічого не виникає з нічого, і за все треба платити. Що в кредит береш чужі та на деякий час, а віддаєш - свої та назавжди. Що зароблене на інфляції (”квартіри будут даражать всєгда!!!”) - інфляцією ж і повертається. Що з глобальної точки зору - не можна користуватись чимось, на що ти не маєш права, бо ще на це не заробив (і немає гарантії, що колись заробиш)! Що для того, аби добре жити - треба добре працювати, а не сподіватись на вдалу спекуляцію чи ще якусь там манну небесну!
Лошари на “Деу” та “Авео”, придбаних в кредит з нульовим першим внеском, мали б за рівнем своїх доходів їздити лише на іржавих “копійках”.
Офісний планктон з зарплатнею в півтори штуки баксів мав би жити вшістьох в трьошці на околиці Борщагівки з краєвидом на смітник - за 150 баксів “з носу”, а не вдвох в однушці на Подолі за 650 баксів.
Розвагою офісного планктону з подібним рівнем доходів має бути пиво, морозиво та бюджетні місця в кінотеатрах, а не поїздки на гівнокурорти вартістю в їхню місячну зарплатню за тиждень…
Все, замальовка красіве життя скінчилося. Настав час розплати.
КРИЗА! Очищаюча криза, яка, здається - єдина - здатна прочистити мозок тим, у кого він ще залишився…
ВИСНОВОК: 1) ідеологія “потреблядства”, не підкріпленого ЗАРОБЛЕНИМИ грошима в РЕАЛЬНОМУ секторі економіки (абсолютна більшість українського бабла - “повітряне”, спекулятиве, з сфери послуг); 2) загальнодоступні кредити; 3) популістські, безвідповідальні керманичі, яким навіть на думку ніколи не спадало займатись всі ці роки хоч чимось, крім дерибану (“тиМошеннічєство”, ага) - довели цю країну до ручки. Все це вкупі розбестило людей, відівчило їх “простягати ніжки по одьожці” та адекватно оцінювати себе та своє місце в цьому буремному світі.
Готові дізнатися, чому ваше життя – це як метаморфоз гусениці, але з купою екзистенційних криз і без кокона? У новому подкасті ми розбираємо сім стадій розвитку людини – від крихітного плоду до...
Моя суб’єктивна думка про причини кризи
Світ:
КРИЗА! Очищаюча криза, яка, здається - єдина - здатна прочистити мозок тим, у кого він ще залишився…
…Офісний планктон, який заробляє втричі менше, ніж я - бере квартири та новесенькі тачки в кредит, підписуючись під боргову кабалу хіба не на 50 років, “зависає” в розважальних центрах, їздить у відпустки на модні курорти. Шмаркачня по 12-13 років ходить з мабілами по 600-700 баксів в шмотках, дорожчих, ніж мої, разів в п’ять. Пафосні кабаки, дискотеки та клуби набиті народом вщент. А деякі менеджери середньої ланки настільки збожеволіли від орієнтації на “статусність”, що купують квартири у центрі по 400 тисяч під 30% річних у кредит - бо у типовій панельці на смердючій Оболоні вони, бачте, жити не можуть…
Кожен, кому обломилося трохи бабла - мріє замутити якусь спекуляцію, наприклад - земельну, взагалі при цьому не розуміючись на цих питаннях. Бо вони, бачте, чули, що багато хто на цьому піднявся…
…Практично ніхто не хоче просто_чесно_працювати та ПОСТУПОВО нарощувати свій добробут та рівень життя. Майже жодна дитина не мріє стати МАЙСТРОМ - “золоті руки” - мрії про халяву та розваги заполонили мозок. Роботодавці скаржаться, що пролетаріат став вимираючим класом - неможливо навіть за непогані гроші найняти реально толкового інженера, агронома, технолога, зварювальника, токара… І навіть комбайнери не хочуть працювати - вони стоять на біржі, отримують “пособіє по бєзработіцє”, а за кермо готові сісти лише за “чорний нал”… Справедливості заради слід зазначити, що роботодавці і самі доклалися до цієї ситуації, бо багато років поспіль платили пролетаріату копійки, змушуючи його шукати кращої долі за межами України чи перекваліфіковуватись в торгаші.
Коротше, покоління пост-совкових українців дорвалося до красивого життя. Людям нібито повністю відшибло мозок, і вони не бажають визнавати, що нічого не виникає з нічого, і за все треба платити. Що в кредит береш чужі та на деякий час, а віддаєш - свої та назавжди. Що зароблене на інфляції (”квартіри будут даражать всєгда!!!”) - інфляцією ж і повертається. Що з глобальної точки зору - не можна користуватись чимось, на що ти не маєш права, бо ще на це не заробив (і немає гарантії, що колись заробиш)! Що для того, аби добре жити - треба добре працювати, а не сподіватись на вдалу спекуляцію чи ще якусь там манну небесну!
Лошари на “Деу” та “Авео”, придбаних в кредит з нульовим першим внеском, мали б за рівнем своїх доходів їздити лише на іржавих “копійках”.
Офісний планктон з зарплатнею в півтори штуки баксів мав би жити вшістьох в трьошці на околиці Борщагівки з краєвидом на смітник - за 150 баксів “з носу”, а не вдвох в однушці на Подолі за 650 баксів.
Розвагою офісного планктону з подібним рівнем доходів має бути пиво, морозиво та бюджетні місця в кінотеатрах, а не поїздки на гівнокурорти вартістю в їхню місячну зарплатню за тиждень…
Все, замальовка красіве життя скінчилося. Настав час розплати.
КРИЗА! Очищаюча криза, яка, здається - єдина - здатна прочистити мозок тим, у кого він ще залишився…
ВИСНОВОК: 1) ідеологія “потреблядства”, не підкріпленого ЗАРОБЛЕНИМИ грошима в РЕАЛЬНОМУ секторі економіки (абсолютна більшість українського бабла - “повітряне”, спекулятиве, з сфери послуг); 2) загальнодоступні кредити; 3) популістські, безвідповідальні керманичі, яким навіть на думку ніколи не спадало займатись всі ці роки хоч чимось, крім дерибану (“тиМошеннічєство”, ага) - довели цю країну до ручки. Все це вкупі розбестило людей, відівчило їх “простягати ніжки по одьожці” та адекватно оцінювати себе та своє місце в цьому буремному світі.
Хтось незгоден?
В тему:
Залізом і вогнем
Україна – хата без господаря
Безплідна смоківниця, або як позбутися рекламних монстрів
Зверніть увагу
Від гомо сімплекс до гомо триплекс: невідомі стадії людського розвитку – подкаст на Радіо Гартленд