Вітчизняні освітні технології в контексті Болонського процесу

Обраний Україною курс на загальноєвропейську інтеграцію зумовив необхідність реформування всієї системи освіти, впровадження культурно-освітніх, науково-технічних норм і стандартів, спільних для країн, метою яких є побудова Європейського простору вищої освіти. Болонський процес, до якого приєдналася Україна, – один із інструментів створення цього простору.

Як відомо, освітні традиції є віддзеркаленням глибинних проявів національного духу. Болонський процес відображає й на новому, якісно більш високому рівні утверджує освітні пріоритети, сформовані на ґрунті культурно-ментальних цінностей, притаманних західноєвропейській цивілізації. Такими цінностями для сучасної західної індустріальної культури є раціоналізм, прагматизм, індивідуалізм, конкуренція, експансія, панування, законослухняність. Опора на власні сили в досягненні мети – одна з найістотніших рис західноєвропейської ментальності. Відповідно до цього традиційно великого значення західні педагоги надають самостійній роботі учнів та студентів.

Основу української ментальності, української національної культури й традиційної освітньої системи становлять такі цінності, як співробітництво, кордоцентризм, зорієнтованість на внутрішнє, духовне життя людини, поетичність світобачення. Учитель в Україні – це людина, яка «серце віддає дітям», проявляє чуйність і доброту у ставленні до учнів, надаючи їм максимум допомоги у засвоєнні знань. Вказуючи на національні особливості «педагогічної матриці» української освіти, В. Андрущенко зазначає: «Німецька чи англійська системи освіти «серце» дітям віддати не в змозі. Не така в них філософія» [1, 2].

Метою модернізації вищої освіти в Україні є створення такої моделі освітнього процесу, в якій би оптимально поєдналися кращі вітчизняні й зарубіжні традиції.

Стимулювання пізнавальної активності студентів, розвиток та вдосконалення умінь і навичок самостійного опрацювання ними навчального матеріалу – важливий напрям реформування вітчизняної вищої освіти, що дозволить їй набути нових якісних ознак. Посилення уваги до систематичної самостійної роботи студентів, передбачене в рамках кредитно-модульної організації навчального процесу, є суттєвим кроком на шляху наближення до європейських освітніх стандартів.

У той же час неодноразово підкреслювалося, що орієнтація на Болонський процес не повинна призвести до втрати «кращих традицій, зниження національних стандартів якості.., надмірної перебудови вітчизняної системи освіти» [2, 8]. Як уже зазначалося, традиційним для української освітньої системи є патерналістське, опікувальне, сердечне ставлення педагогів до учнів і студентів, які звикли отримувати значну допомогу у своїй навчальній діяльності. При створенні гармонійної моделі освітнього процесу необхідно враховувати українські культурно-ментальні особливості, енциклопедичну орієнтацію вітчизняної освіти, а також чинник тотального інформаційного перенавантаження, що становить нині одну з найбільших загроз для фізичного і психічного здоров’я людини.

В умовах катастрофічно швидкого збільшення кількості інформації, яке відбувається в останні роки, особливого значення набула така важлива дидактична проблема, як визначення оптимального співвідношення між базовими знаннями з предмета, які студенти повинні отримати з допомогою викладача, і тими базовими знаннями, які вони мають засвоїти самостійно.

Щоб вирішити цю проблему, звернемося до принципу золотого перерізу, який, на переконання багатьох учених, лежить в основі гармонійної організації нашого матеріального й духовного світу. Сутність даного принципу виражається формулою: менша частина цілого так відноситься до більшої, як більша до цілого. Пропорція золотого перерізу відповідає 61,8%.

За нашою гіпотезою, 61,8% ключової навчальної інформації, передбаченої програмою, студенти повинні отримувати у вигляді створених викладачами граф-схем, опорних таблиць, карт пам’яті тощо. Під керівництвом викладачів студенти мають удосконалювати вміння й навички організації ментальної діяльності, що допоможе в успішному самостійному засвоєнні ними 38,2% базової інформації з предмета.

Поєднання гуманістичних, кордоцентричних традицій української педагогіки та зарубіжного досвіду виховання особистості, здатної до активних самостійних дій, дозволить створити динамічну, мобільну, конкурентоспроможну модель освітньої системи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрущенко В. Флагман педагогічної освіти України // Освіта. – 2005. – 6 – 13 квітня. – С. 2 – 3.

2. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес // Освіта України. – 2004. – 10 серпня. – С. 7 – 11.

----------------------------------
В тему:

Інформаційне перенавантаження

Україна в контексті розвитку світової цивілізації: зміна парадигми

Гравець: 
Ірина Новиченко

Новини від RedTram - для популяризації НО

 
Форум Підтримати сайт Довідка