Світотворці – перехідний рівень між аріями та ельфами

Євангеліє, або ж Добре Знання – це самовчитель з переходу від Гомо дуплекс до Гомо триплекс. Якщо метафорично, то це інструкція з перетворення повзаючої гусені на літаючого метелика. Прочитати цей самовчитель можуть тільки ті, хто виробив базовий комплекс чеснот, тобто духовних звичок. Для того, щоб реалізувати прочитане, їм необхідно виробити сім додаткових чеснот.

В Євангелії згадане перетворення позначається словом «палінгенезія» (буквально «знову народження»). З погляду антропології йдеться про перехід від етапу Homo duplex до етапу Homo triplex. Для пізнання механіки палінгенезії необхідно мати точне уявлення про рівні розвитку людини.

Рівень 1: Людина проста та її вміння

Людина проста (Homo simplex) у різних духовних вченнях ще називається «тілесною людиною», адже її інтереси зосереджені навколо базових потреб – їжі, побутового комфорту, грошей, задоволень, продовження роду. Її також називають «душевною людиною», адже вона керується душею (психікою) – інстинктами, емоціями та інтелектом. Найбільш вимірюваними показниками розвитку «Людини простої» (сімплекса) є так звані «вміння», тобто інтелектуальні звички.

Вироблення вмінь полягає в засвоєнні вже НАЯВНИХ соціальних норм та правил, тому вміння не потребують творчості. Головні вміння відповідають європейській традиції «septem artes liberales» у середньовічній середній школі:

1. Мова – вміння розуміти мову і висловлювати свої думки.
2. Письмо – вміння читати й писати.
3. Логіка – вміння виробляти правильні рішення та вести діалог.
4. Арифметика – вміння рахувати, тобто оперувати числами.
5. Геометрія – вміння визначати довжини, площі та об’єми.
6. Навігація – вміння орієнтуватися у просторі.
7. Музика – вміння співати або грати на інструментах.

На цьому початковому етапі людина активно розвиває душу, натомість її зв’язок з власним духом ще слабкий і ненадійний. Прискорений духовний розвиток починається під час статевого дозрівання (дорослішання), передусім через пробудження голосу совісті. Музика найактивніше прокладає місток від душі до духу, адже виробляє відчуття краси і гармонії, а це вже духовні якості.

Отже, перший рівень розвитку людини – це рівень Людини простої (тілесної, душевної).

Людина духовна: рівні розвитку та чесноти

Людина духовна має виразний зв’язок зі своєю безсмертною духовною сутністю. У такої людини, окрім психофізичної (тілесної та психічної) основи, вже відчувається присутність духу, звідси назва Homo duplex (людина подвійна). Якщо сімплекси розвиваються «горизонтально» (здійнюють кількісне накопичення вміння в площині душі), то дуплекси спрямовані вгору – вони вибудовують духовну вертикаль шляхом посилення зв’язку зі своєю духовною основою, яка є джерелом вищих знань та спроможностей.

Процес відновлення зв’язку з власним духом відбувається поступово, крок за кроком, відтак становлення Людини духовної (Homo duplex) передбачає три етапи – початковий, реалізований і фронтирний.

Рівень 2: Гравець – початковий дуплекс

Гравець – це початковий рівень Гомо дуплекс. На цьому етапі людина вже цікавиться саморозвитком і починає свідомо виробляти в собі базові духовні якості, до яких належать совість, емпатія, любов, милосердя, розумність, відповідальність, честь, чесність, творчість, воля, прагнення краси та гармонії. Ці якості плекаються і поступово перетворюються на духовні звички – чесноти.

Гравець прагне діяти самостійно, відтак причини своїх перемог і поразок шукає в собі, а не в зовнішніх обставинах. Так він стає ковалем своєї долі. Ключова ознака гравця – відповідальність (це, повторимо, духовна якість). Сімплекс – це об’єкт і керований ззовні ігровий персонаж, натомість гравець – це вже суб’єкт і активний учасник Гри.

Отже, «гравець» (початковий дуплекс) – це другий рівень розвитку людини. На відміну від «сімплексів», які опановують лише вміння (інтелектуальні звички), «гравці» опановують чесноти (духовні звички). Кожна нова чеснота – це новий канал доступу до багатства духовного світу. Ісус їх називає небесними скарбами: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробаки нищать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте собі скарби на небесах, бо де твій скарб, там буде і серце твоє [душа]».

Рівень 3: Арій – реалізований дуплекс

Арій (шляхетний) – це людина, яка вже опанувала весь комплекс базових духовних чеснот. Наявність цього комплексу дозволяє аріям повноцінно використовувати закони та правила нашого фізичного світу. Що більше чеснот в арсеналі людини, то вищі її спроможності самореалізації, відповідно вищий рівень свідомості, щастя й добробуту. Арійська людина – це духовна людина. По суті, слова «духовний», «шляхетний» і «успішний» є синонімами.

Cанскритське слово ārya (ар’я) означає «благородний», «шляхетний». Згідно з індо-арійською традицією, лише шляхетні люди спроможні до самоорганізації в арійські варни – брахмани (мудреці), кшатрії (воїни), вайш’ї (господарі). Варни називаються арійськими саме тому, що вони об’єднують аріїв – шляхетних.

Арій – це людина третього рівня розвитку. Це реалізований Homo duplex, реалізована духовна людина. Саме таких шляхетних людей набирав Ісус до своєї школи: «Як зайдете в яке місто чи село, спитайте, хто в ньому достойний, і там перебувайте, поки вийдете». Але не всіх шляхетних запрошував Ісус, а лише тих, які зацікавились темою палінгенезії і мали рішучість здійснити наступний крок – перетворення на Homo triplex.

Для здійснення цього антропологічного переходу необхідно попередньо здобути додаткові духовні якості та перетворити їх на чесноти, тобто духовні звички (автоматизми). Ось ці додаткові чесноти.

Сім особливих чеснот

Перелік цих особливих чеснот Ісус виклав на установчому зібранні своєї школи, відомому під назвою «Нагірна проповідь», або «Навчання на горі». Йдеться про так звані «сім блаженств». Ісус наголосив на них тому, що вони є обов’язковими для здійснення метаморфозу. Це духовні опори, на яких тримається «палінгенетичний трамплін» для вистрибування на рівень Homo triplex.

Згадані чесноти називаються «блаженствами» тому, що вони не лише приносять користь, а й дають людині щастя (благо – це добро, яке приносить щастя). Людей, які опанували кожне з цих блаженств, Ісус позначає особливими термінами:

1) скромні («убогі духом») – ті, які виробили звичку позбуватися всього зайвого і здобувати тільки необхідне;

2) приязні – ті, що в будь-яких ситуаціях звично шукають друзів та союзників;

3) ідеалісти (засмучені недосконалістю буття, носії «святого смутку») – ті, які завжди шукають досконалості, прагнуть ідеальних рішень;

4) правдолюбці («спраглі правди») – ті, що прагнуть здобути вищі знання (сучасне слово «правда» походить від трипільського «паравіда», що означає вищі, верховні, метафізичні знання);

5) милосердні – ті, що завжди відкриті до пошуку «паравіди» в усіх доступних джерелах, тому виявляють до них «милосердя», що проявляється в неупередженості, незаангажованості, без засудження чи зневаги за помилки та недосконалості;

6) святі («чисті серцем») – ті, що мають стабільно чисту психіку, звільнену від негативу, шуму та паразитичних програм;

7) світотворці – ті, що палко прагнуть творити новий світ, нову цивілізацію, причому роблять це звично, невимушено, «на автоматі».

Вершиною системи семи блаженств якраз і є цей сьомий пункт: «Блаженні світотворці, бо вони синами божими стануть». Сини божі – це ті, що відновили зв’язок зі своїм внутрішнім богом і отримали доступ до безмежної божественної енергії, тобто сини божі – це і є Homo triplex. Виявляється, що для здійснення надлюдського переходу необхідно активно творити новий світ. Якщо чеснота скромності спрямовує людину до постійного внутрішнього оновлення, то чеснота світотворення спрямовує її до оновлення світу.

Рівень 4. Світотворці – еволюційний фронтир

З сьомого блаженства випливає, що люди, які стали на шлях палінгенезії, мають не лише оволодіти усім комплексом чеснот, включаючи сім блаженств, а й підтримувати надзвичайно високу соціальну активність, адже йдеться не просто про формування навколо себе сприятливого людського середовища, а про творення нового світу, нової цивілізації. Це має бути дуже масштабна соціальна активність.

Аріїв, які виробили в собі сім блаженств, Ісус позначає словом «світотворці». На відміну від решти аріїв, які тяжіють до самореалізації в рамках трьох спеціалізованих арійських варн, світотворці є універсальними людьми і стоять над варнами. Їхній універсалізм полягає в тому, що вони не прив’язують себе до інтересів певної варни, натомість працюють на варнову систему в цілому. Світотворці розуміють психологію кожної варни, відчувають емпатію до кожної варни, відтак можуть узгоджувати варнові інтереси, тобто здійснювати політику. За визначенням, політика – це мистецтво гармонізації та творення вищого ладу (миру, порядку, ієрархії).

«Арії» та «світотворці» – в чому відмінність

Арії шляхетні й доброзичливі, але їхній світогляд обмежений оптикою їхньої власної метафізичної варни, тобто природної соціальної спеціалізації. Кшатрій бачить світ через безпеку, брахман – через істину та знання, господар (бізнесмен) – через ефективність та ресурси. Арій неминуче просуває інтереси своєї рідної варни, що у звичайному суспільстві призводить до міжварнових перекосів і криз.

Натомість світотворці піднялися над варновою спеціалізацією. Їхній універсалізм – це здатність мислити інтересами всієї системи одночасно. Світотворець не захищає брахманів від кшатріїв чи бізнесменів – він бачить усю варнову архітектуру як єдиний живий організм.

Відчуваючи любов і повагу до кожної арійської варни, світотворець знає, що потрібно кожній групі для максимальної самореалізації, і вміє налаштувати їхню взаємодію так, щоб вони підсилювали, а не пригнічували одна одну.

Перебуваючи над варнами, світотворець має унікальну надсистемну перевагу. Людина, яка перебуває всередині системи, не може її реформувати, тому арій може лише покращувати свою варну. Натомість світотворець, дивлячись на суспільство з надсистеми, здатний спроектувати абсолютно нову матрицю варн. Він інтегрує передові технології та істинні знання, щоб на початку нового циклу запропонувати аріям таку структуру, де соціальні ліфти, обов’язки та права повністю відповідають природі людського духу. Така політика не розділяє, а зшиває світ в єдине ціле.

Вічна молодість світотворців

Рішуче прагнення творити досконаліший світ вимагає активного довголіття, яке виходить за межі максимальної тривалості втілення Homo duplex, тобто за межі 150 років. Творення нової цивілізації вимагає супердовголіття, проте його можна досягнути лише переходом на вищий рівень фізіології.

Всесвіт як надсистема зацікавлений в оновленні земного світу, тому допомагає світотворцям, надаючи їм для цієї стратегічної місії усі необхідні знання та ресурси: «Щасливі ідеалісти, бо вони отримають допомогу».

Головний ресурс – спеціальне знання. Самовчитель з технології переходу до стану Homo triplex називається «Добре Знання», гелленською (давньогрецькою) мовою – «Євангеліє». Це те, що ми досліджуємо і практично застосовуємо. Поступово. Крок за кроком.