Володимир Щербина's picture
Володимир Щербина
  • Visits: 15
  • Hits: 15

“Безвідходна” людина

Спецтема:

Мене звуть Лоурен, мені 23 роки, я живу в Нью-Йорку, і від мене немає ані грама сміття. Я не жартую. Я взагалі нічого не викидаю у смітник, від мене нічого не йде на звалища. Ні-чо-го.

 

Я знаю, що ви думаєте. Ця дівча, певно, хіпі на всю голову. Або брехунка. Або її не існує. Проте, завіряю вас — я такі існую.

Звичайно, я не завжди жила так званим життям «zero waste» - «нуль відходів».

Але я почала поступово приходити до цього три роки тому, коли я вивчала екологію та навколишнє середовище в  Нью-Йоркському Університеті, протестувала проти нафтових компаній, а ще була президентом клубу, який щотижня влаштовував екологічні дискусії. Сама себе я вважала супер екологічною. Всі навколо теж говорили про мене як про «дівчину - сталий розвиток». І це, звичайно, означало, що я робила все що можна для планети Земля, хіба ні?

Ні!

У моїй групі була одна студентка, яка завжди приносила на пари пластиковий пакет, який був повний пластикових упаковок їжі, пластикову пляшку з водою, пластикові вилки-ложки, і обов'язковий пакет чіпсів. День за днем я спостерігала, як вона викидає гори всього цього в урну. Як же мене це дратувало! Я зневажала її, я сміялася над нею, але я ніколи, насправді, не сказала їй ані слова і нічого не зробила. Я просто сиділа і злилася.

Якось я була особливо засмучена після однієї пари, прийшла додому, щоб приготувати собі вечерю і про все забути. Я відкрила холодильник і завмерла від жаху. Я раптом усвідомила, що буквально кожен продукт у моєму холодильнику був запакований в пластик.

Вперше у  житті я відчула, що можу подивитися на себе з боку і сказати: «Ну ти і лицемірка!» Але ж я «зелена» дівчина, зовсім не «пластикова» дівчина! Так що ж я робила весь цей час? Саме тоді я вирішила позбутися всього пластику у своєму житті.

Позбутися пластику означало, що мені потрібно навчитися пакувати продукти самостійно.

Це включало в себе абсолютно все - від зубної пасти до чистячих засобів. Я не мала уявлення, як можна все це зробити, і чимало часу просиділа в інтернеті. Одного разу я натрапила на блог «Zero Waste Home» (Дім без відходів). Це була розповідь якоїсь Бі Джонсон (Bea Johnson), дружини і матері двох дітей, про своє життя без відходів в Каліфорнії.

На той момент пластику в моєму житті вже майже не було. І я подумала: «Якщо сім'я з чотирьох чоловік може жити взагалі без відходів, то тоді я, 21-річна незаміжня дівчина з Нью-Йорка, теж зможу!»

Як я змогла перейти від концепції «жодного пластику» до концепції «жодного сміття»?

Перш за все, я перестала купувати все, що продається в упаковці. Я приносила свої сумки, пляшки і банки, щоб заповнювати їх прямо в супермаркеті. Я перестала купувати новий одяг і ходила тільки в секонд-хенди. Я сама робила собі всі продукти для догляду за собою та чистячі засоби. Я позбулася всіх зайвих речей — я їх продала, віддала або пожертвувала. Наприклад, у мене було шість однакових кухонних лопаточок, десять пар джинсів, які я не носила зі школи, і приблизно трильйон жодних прикрас, які не мали для мене жодної цінності.

Але найголовніше, я почала планувати потенційно «сміттєві» ситуації. Навчилась говорити «ні», коли мені дають пластикову трубочку в барі, пакети в магазині, а також чеки.

Звичайно, це все трапилося не за один день.

Весь процес зайняв у мене близько року і зажадав багато зусиль! Найскладніше було уважно подивитися на себе, випускницю факультету екології та навколишнього середовища, нову зірку сталого розвитку, і усвідомити, що я зовсім не жила у відповідності зі своїми цінностями.

Я зрозуміла, що поки я була зайнята всякими іншими речами, я сама не втілювала в життя свою філософію. Як тільки я усвідоміла це, я дозволила собі змінитися - і з цього моменту моє життя ставало щодня краще і краще. Ось кілька основних моментів, як моє життя покращилося, коли з нього зникло сміття:

1. Я економлю гроші

Тепер я складаю список покупок перед походом в магазин, і це означає, що я знаю, що мені потрібно, і я не хапаю з полиць дорогі товари просто під впливом імпульсу. Я купую все «на вагу», тому я не плачу зайві гроші за упаковку. Я не купую новий одяг в звичайних магазинах, а знаходжу все, що мені потрібно в три рази дешевше в секонд-хендах.

2. Я краще харчуюсь

Оскільки я купую тільки неупакованого їжу, вибір всього нездорового у мене вкрай обмежений. Замість цього я їм багато органічних овочів і фруктів, купую різноманітні зернові і бобові. Їм в основному сезонну місцеву їжу, тому що фермерські крамнички часто пропонують чудову неупаковану їжу.

3. Я стала щасливіше

До того, як я почала своє життя без сміття, я часто забігала в супермаркет перед закриттям, тому що не сходила нормально на ринок. Я часто замовляла їжу додому, бо в холодильнику нічого не було. Весь час ходила в аптеку за новим скрабом або кремом. І ще я постійно займалась прибиранням, бо вдома у мене була купа речей.

Зараз мій пересічний тиждень включає в себе один похід до магазину, щоб купити всі потрібні продукти. Я купую не тільки їжу, але і все для чищення дому та різні предмети догляду, тому що все, що я використовую зараз, я роблю з простих щоденних інгредієнтів. Це не тільки простіше, це ще відсутність зайвого стресу. Просто здоровий вибір (бо немає токсичних хімікатів!).

Я ніяк не очікувала, що рішення відмовитися від будь-якого сміття призведе до того, що якість мого життя настільки покращиться. Я думала - це просто означає нічого не викидати. Але те, що спочатку було просто рішенням змінити своє життя, зрештою, перетворилося на блог «Trash is for Tossers» (Сміття - для недоумків), а це, в свою чергу стало причиною знайомства з приголомшливими людьми з усього світу, які думають так само як я.

Сьогодні це все призвело до того, що я пішла зі своєї прекрасної роботи менеджера зі сталого розвитку в Нью-Йоркському Департаменті захисту навколишнього середовища. Я заснувала власну «zero-waste» компанію «The Simply Co.», де я роблю вручну і продаю все те, чого я навчилася за останні два роки.

Я почала жити так не для того, щоб щось комусь довести. Я почала жити так, тому що життя без сміття - це найкращий спосіб із всіх, що я знаю, щоб жити у відповідності зі всім, у що я вірю.

Про автора: Лоурен Сінгер (Lauren Singer) блогер у «Trash is for Tossers» (Сміття - для недоумків) і засновник «Simply Co .». Як колишній менеджер зі сталого розвитку в Нью-Йоркському Департаменті захисту навколишнього середовища і випускниця Інституту Навколишнього Середовища  Нью-Йоркського університету,  вона почала «безвідходне» життя і навчилася робити всі потрібні повсякденні продукти органічно і просто. За останні два роки, кількість сміття, яке вона викинула, може поміститися усередині півлітрової банки. У вільний час вона любить готувати зі своїми друзями в своєму будинку в Брукліні, Нью-Йорк, займатись бігом і досліджувати навколишні райони.

Джерело: “I Haven't Made Any Trash In 2 Years. Here's What My Life Is Like”

Переклав Володимир Щербина


Коментар перекладача.

Звичайно, досвід цієї дівчини є екстремальним, адже перевести на такий спосіб життя все людство не є реальним. Бо неможливо всім вдягатись у секонд-хендах (адже хтось має купити новий одяг, щоб він потім потрапив у секонд-хенд, а потім одяг врешті-решт приходить у такий стан, що і в секонд-хенд його не візьмуть — все рівно колись його залишки доведеться викинути). Так саме пластик потрібний у багатьох ситуаціях, зокрема і у пакуванні — при далекому перевезенні, або при тривалому зберіганні тощо. Якщо дивитись на життя більш комплексно, то «zero-waste» у масштабах людства неможливе в принципі.

Проте досвід цієї дівчини є цінним у тому сенсі, що наочно демонструє нам: ми занадто багато створюємо сміття. І на кожному рівні, зокрема на рівні окремої людини або родини, ми можемо навчитись жити більш екологічно.

 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Теги: 
екологія
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Френк Герберт: Ну як вам друге дно Вулика Геллстрома?

«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта

«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...

Кращий коментар

cBіт Розумний's picture
0
No votes yet

Щодо секонхендів. Я,сподіваюсь, що люди не купляють там спідню білизну. Мікроби,знаєте. А ще залишки біополя іншої людини. Можливо,треба повертатися до природніх матеріалів-шовку, льону,бавовни. В усякому разі, вони перегнивають у землі набагато швидше за синтетику.

"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"

Comments

Леонід Українець's picture
0
No votes yet

Перехід на природну їжу є корисним для себе і довкілля.

https://t.me/ETEPHET

Олена Каганець's picture
0
No votes yet

Чудовий матеріал, Володю! Пам'ятаєш, як 25-30 років тому ми ходили здавати скляні пляшки? Одноразового пластикового сміття просто не було! Тепер я жахаюся звалищами пластику (упаовок, пляшок і т.п.) повсюди, навіть у віддалених гірських селищах ГОРИ такого сміття біля річок, в горах!!!

Володимир Майборода's picture
0
No votes yet

Сухий гірчичний порошок із додаванням соди харчової відмінно замінює засіб для миття посуду!
Висипте гірчицю і соду в невисоку ємність із широкою горловиною і майте під рукою.
Під час миття посуду зволожену ганчірку або губку занурте в порошок і протріть зволожену тарілку чи каструлю. Змийте водою.
Користуйтесь! ))

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Володимир Самотий's picture
0
No votes yet

Те що я готую можна помити звичайною теплою водою тому що там нема жирів

Леонід Українець's picture
0
No votes yet

А як же молоко, сметана?

https://t.me/ETEPHET

Альберт Саїн's picture
0
No votes yet

Для молока та сметани та інших жирів таких як сало і т.д. підходить гаряча вода.
Мені сотні амвейшиків нав"язували свою продукцію, а останній аж взагалі був дещо розчарований тим що моя мама все миє простою ганчіркою у гарячій воді у тому числі й жир, (хоча подекуди і простий папір також виручає у цьому ділі.).
А ось про сестру такого сказати вже неможливо..( У неї стільки відходів що я б з радістю її поховав під тією горою відходів яку вона продогує на протязі свого життя..

А взагалі сама стаття приємна))

Анатолій Висота's picture
0
No votes yet

Мене зацікавила назва: “Безвідходна” людина". А коли дочитав до кінця, зрозумів, що не помітив лапок і тут ідеться про сміття. Досвід цієї американки похвальний, а ще більш для мене є дивним те, що поширення цього її досвіду життя без сміття є джерелом доходів для неї, тобто грошей. Зараз таке в нас здається неможливим.

Арсен Дубовик's picture
0
No votes yet

Купувати у пакетах, справді - більше платити. Чим дрібніше пакування. тим більше у перерахунку на кілограми, доводиться віддати грошей. Тому завжди купую або на базарі, або (якщо в супермаркеті) з пристосувань для насипання в пакунок самообслуговуванням. З мене що, шапка впаде? ;) А ще більше, люблю купувати на базарі у людей із села (їх добре видно за добротою, щирістю, чесністю, щедрістю). Купуючи у них виграємо обоє: я - купуючи якісний, органічний товар і отримуючи ввічливе обслуговування також допомагаю їм матеріально (зарплати у в селі часто не отримують) і стимулюю до подальшого розвитку присадибного господарювання.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

cBіт Розумний's picture
0
No votes yet

Щодо секонхендів. Я,сподіваюсь, що люди не купляють там спідню білизну. Мікроби,знаєте. А ще залишки біополя іншої людини. Можливо,треба повертатися до природніх матеріалів-шовку, льону,бавовни. В усякому разі, вони перегнивають у землі набагато швидше за синтетику.

"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"

Леонід Українець's picture
0
No votes yet

Наче Мішель Терещенко відкрив фабрику по виготовленню одягу з льону.

https://t.me/ETEPHET

Доктор Смалець's picture
0
No votes yet

Між іншим, цей кометар є частинкою Вашого біополя. Ви впевнені, що хочете його нам віддати? :-)).

cBіт Розумний каже:
Щодо секонхендів. Я,сподіваюсь, що люди не купляють там спідню білизну. Мікроби,знаєте. А ще залишки біополя іншої людини. Можливо,треба повертатися до природніх матеріалів-шовку, льону,бавовни. В усякому разі, вони перегнивають у землі набагато швидше за синтетику.
Михайло Харачко's picture
0
No votes yet

Тут є відповідь на питання: ? Як заохотити виробників випускати екологічно чисті товари в безпечній для довкілля упаковці.
Що більше людей перейде на безвідходний стиль життя, то це змусить виробників(від малих виробників до великих корпорацій внести суттєві зміни у процеси виготовлення і упаковки). Такі зміни можливі тільки зсередини волею людей, позаяк згори якраз просувається "політика великого сміттєвого звалища".

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Михайло Харачко's picture
0
No votes yet

Приклад цієї дівчини - стиль життя майбутнього. Нам тут є чому повчитися. І не варто зразу казати "!Це не можливо".
Треба просто почати з себе, почати з малого і з часом воно переросте у щось Велике. Зменшити кількість сміття хоча б на 25% може кожен, просто відмовитись від зайвої упаковки, купляти продукти і речі у індивідуальних виробників, по-можливості в багаторазовій упаковці, відмовитись від зайвих речей.

Сам задумуюсь над тим як зменшити кількість сміття, адже наступного року плануємо з дружиною переїздити до села і хочеться,щоб там було чисте довкілля.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Дзвінка Сопілкарка's picture
0
No votes yet

Цитата:
Зменшити кількість сміття хоча б на 25% може кожен, просто відмовитись від зайвої упаковки, купляти продукти і речі у індивідуальних виробників, по-можливості в багаторазовій упаковці, відмовитись від зайвих речей.

Тепер навіть в секонд-хендах кожну лашку в окремий мішечок запаковують. І кожна бабця на базарі має рулон мішечків для зелені чи сиру.

Микола Стригунов's picture
0
No votes yet

Треба купляти їжу на вагу (в супермаркетах) та ложити її до своїх власних пакетів. А до секонд-хендів та на базар ходити завжди зі своєю валізою та пакетами. Ця рекомдація наведена в статті.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Доброслав Велесовий's picture
0
No votes yet

Я от собі подумав, що теж не дуже "дружу" з природою. Я майже кожного дня відправляю посилки поштою, і додатково використовую плівку для їх пакування. Це потрібно, щоб не допустити потрапляння води (і таке бувало, коли в момент як вантажать машину, на вулиці дощ). Думаю, чим її можна замінити. Треба чимось не промокаючим. Будуть ідеї?

Альберт Саїн's picture
0
No votes yet

Ну наприклад узяти хоча б фольгу.

Доброслав Велесовий's picture
0
No votes yet

Не знаю скільки зараз коштує фульга, але це мабуть варіант у кількадесят разів дорожчий.

Альберт Саїн's picture
0
No votes yet

Ви запитували, я вам відповів!
Ще будуть якісь запитання?
Чи дійсно є сенс у цій публікації стібатися з дівчини яка живе саме так як вона живе??
На мій погляд про таку дівчину куди приємніше почитати, аніж якщо почитита про діаметрально протилежну до якої також можна ще більше запросто постібатися..
У даній публікації це дівчина крайності, і це всім якби зрозуміло, но чомусь пристібатися все одно комусь до неї хочеться..О_о

Доброслав Велесовий's picture
0
No votes yet

За пораду Вам звичайно дякую, але я не зрозумів чому Ви вирішили що я стібаюся з цієї дівчини. Навпаки, вона мені дуже сподобалась :)

Альберт Саїн каже:
Ви запитували, я вам відповів!
Ще будуть якісь запитання?
Чи дійсно є сенс у цій публікації стібатися з дівчини яка живе саме так як вона живе??
На мій погляд про таку дівчину куди приємніше почитати, аніж якщо почитита про діаметрально протилежну до якої також можна ще більше запросто постібатися..
У даній публікації це дівчина крайності, і це всім якби зрозуміло, но чомусь пристібатися все одно комусь до неї хочеться..О_о
Володимир Щербина's picture
0
No votes yet

Якось читав у ЗМІ, що у Швеції років 15 тому ухвалили спеціальний закон, що увесь поліетилен, якій виробляється у Швеції, має спеціальні присадки, які прискорюють його розпад після того, як він опинився на звалищі. Тобто шведський поліетилен зберігає усі свої якості, але після викидання розпадається не за 400, а за кілька років. Без утворення шкідливих речовин.
Непогано би ухвалити подібні закони у всіх країнах.

Творю, отже існую.

Альберт Саїн's picture
0
No votes yet

Перепрошую.. я вас зарахував до загалу))
Тож то було не конкретно до вас, а до всіх хто пише щось таке що на мою думку є стібанням до неї)) А коли мені хто подобається) то тоді я починаю розбиратися так би мовити без розбору)))

Альберт Саїн's picture
0
No votes yet

Ви знаєте у жовтні копав землю для розширення території, ну так ось відкопав був обгортку від цукерки якій як мінімум гарантовано 10 років, а то я так підозрюю і навіть в рази більше з моменту її перебування у землі.. Ну так ось анічогісенько їй не було після того як її відкопав, немов як новенька збереглася. І це мене тоді так засмутило було((

Микола Стригунов's picture
0
No votes yet

Я також, спочатку подумав, буцім-то в неї нема лайна, сечі та поту. Так гарно вона виглядає! Але, то так вона виглядає тому, що дуже мало в неї іншого сміття! Отже, наслідуватиму добрий приклад.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!