Оксана Лутчин's picture
Оксана Лутчин
  • Visits: 41
  • Hits: 41

Вживання дієслівних форм на -но, -то

 

Кожна мова має власні традиції побудови словосполук та речень. Українській мові властивий розмовний, активний характер побудови синтаксичних конструкцій. У центрі вислову завжди перебуває процес, а не предмет, тобто наголос падає на присудок, а не на підмет. До таких конструкцій належать дієслівні форми на -но, -то, які виступають у ролі присудка.

Людина починається з душі. Її красу формує світле слово... Л. Коваленко.

В українській мові вони набули широкого вжитку. Приклад: “Поснулим душам велено хропти: кого улещено дарами, кого утоплено в крові”. Л. Костенко.

Запам’ятаймо: форми на -но, -то не вживаємо тоді, коли логічно відсутній діяч.

Діти збирали ромашки, якими встелено луг. – !Діти збирали ромашки, які встелили луг. У таких випадках керуємося тим, що луг ніхто не застеляв ромашками.

Грубим порушенням є введення у таке речення діяча у формі іменника або займенника в орудному відмінку. Приклади: Іспит складено студентом. – !Студент склав іспит.

Нами проаналізовано творчість І. Франка. – !Ми проаналізували творчість І. Франка.

Дієслівні форми на -но, -то незмінні, не мають закінчення, тому речення з ними безпідметові, тобто без діяча.

Такі двокомпонентні пасивні конструкції: Відповідальність покладається на вчителя, Питання розглядаються на зборах замінюємо дієслівними формами на -но, -то:!Відповідальність покладено на вчителя, !Питання розглянуто на зборах.

Не властиві українській мові й три- та двокомпонентні конструкції, до складу яких уходить предикативний пасивний дієприкметник доконаного виду. Приклад: Учнівські твори написані на уроці. Ці фрази вимовлені тихо. Картина була підписана автором. Картина була підписана.

Звернімо увагу: у всіх цих реченнях функцію присудка виконують пасивні дієприкметники (написані, вимовлені, підписана), тому вони звучать не по-українськи. Пасивні дієприкметники в українській мові вживаємо лише у ролі означення.

Правильно так: Твори, які написали учні на уроці. Ці фрази вимовлено тихо. Картина, яку підписав автор. Картину підписано.

Зазвичай форму на -но, -то вживають без допоміжного дієслова було, бо воно є зайвим і порушує стрункість тексту: Завдання було виконано – !завдання виконано. Твір було прочитано – !твір прочитано.

Отож, щоб надати текстові природного українського звучання, замінюємо пасивні конструкції активними дієслівними формами на -но, -то.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Кращий коментар

Оксана Лутчин's picture
0
No votes yet

Одна із складних тем української мови і важлива для Сенсару: перетворення пасивних конструкцій в активні, які надають текстові яскравого національного колориту. Прошу ознайомитись.

Творімо разом мову Сенсар!

Comments

Оксана Лутчин's picture
0
No votes yet

Одна із складних тем української мови і важлива для Сенсару: перетворення пасивних конструкцій в активні, які надають текстові яскравого національного колориту. Прошу ознайомитись.

Творімо разом мову Сенсар!

Арсен Дубовик's picture
0
No votes yet

+++
Дякую, пані Оксано! Дуже повчально.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Оксана Лутчин's picture
0
No votes yet

Так, пане Арсене! Це одне зі складних питань української мови. Свого часу наші сусіди настільки зуміли спотворити нашу мову саме в цій площині, що ми й досі не відчуваємо різниці, де наше, а де чужинське. Дякую за підтримку.

Творімо разом мову Сенсар!

Арсен Дубовик's picture
0
No votes yet

За Вашої допомоги уже формую збірку з Ваших публікацій для власної бібліотеки.
!Дякую ще раз, пануню, Оксано!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)